Проблеми розгляду індивідуальних трудових спорів у Європейському суді з прав людини

Актуальність теми дослідження. Проблема захисту прав і свобод людини і громадянина, у тому числі у сфері праці, завжди була однією з найбільш важливих і одночасно складних для будь-якої держави. У вітчизняній судовій практиці вияв-ляється стала тенденція зростання кількості справ, пов’язаних із розглядом трудових спорів саме у судах. Незадовільний стан дотримання прав  громадян на працю змушує Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у своїх доповідях констатувати й докладно аналізувати актуальні і болючі проблеми, що призводять до масових порушень трудових прав. Удосконалення механізму правового захисту прав і законних інтересів сторін – учасників трудових правовідносин є беззаперечною вимогою, без виконання якої неможливий розвиток економіки. 

Україна як демократична держава має наблизитися до визнаних у світі міжнародних стандартів у сфері праці. Це спонукає її до ратифікації міжнародних нормативно-правових актів. Тобто взяти зобов’язання привести своє національне законодавство у відповідність до міжнародних стандартів праці. Отже, коли Україна ратифікує певні міжнародні нормативно-правові акти у сфері праці, це означає, що вона їх визнає. Ці акти є підставою для розширення кола трудових прав працівників України, передбачених національним законодавством, що потребує розробки ефективного механізму їх захисту.

Трудове законодавство передбачає захист прав працівників і роботодавців як у суді, так і за допомогою особливих органів, спеціально створених для вирішення трудових спорів: комісій по трудових спорах, примирних комісій, трудових арбітражів. Конституція України закріплює обов’язок держави та правоохоронних органів захищати трудові права працівників. 

Зважаючи на важливе значення трудового спору як правової категорії та, відповідно, відведене їй центральне місце у науці трудового права, актуальним є комплексний аналіз правового регулювання індивідуальних трудових спорів є актуальним для науки трудового права і практики застосування чинного законодавства в контексті європейської інтеграції.

Стан дослідження проблеми. Науково-теоретичним підґрунтям курсової роботи є праці у галузі трудового права, присвячені загальним проблемам цієї галузі В. Н. Толкунової [25], І. Я. Кисельова [13], В. Я. Бурака [10] та ін. Окремі питання правового регулювання індивідуальних трудових спорів розкрито в працях С.В. Лозового [15], Л. Семенко [22] та ін. Практика Європейського суду у розгляді індивідуальних трудових спорів висвітлена О.С. Боєвою [8], С. О. Вер-лановим [11] та ін.

Об'єкт дослідження - суспільні відносини у сфері регулювання індивідуальних трудових спорів. 

Предмет дослідження - правове регулювання індивідуальних трудових спорів, європейський досвід і практика його застосування, а також наукові погляди вчених на індивідуальні трудові спори.

Мета роботи – на підставі теоретичного осмислення проблем розгляду індивідуальних трудових спорів відповідно до провідних тенденцій розвитку трудового законодавства проаналізувати підходи до вирішення індивідуальних трудових спорів в Україні та Європейському суді з прав людини. 

Відповідно до мети роботи визначено наступні її завдання: 

• дати загальну характеристику індивідуальних трудових спорів;
• проаналізувати процес звернення до Європейського суду з прав людини у випадку індивідуальних трудових спорів;
• здійснити порівняльний аналіз розгляду індивідуальних трудових спорів за українським законодавством та Європейським судом з прав людини.

Методи дослідження. Для виконання поставлених у роботі завдань використовувалися логіко-семантичний, порівняльно-правовий, системно-структурний методи, а також методи аналізу й синтезу, абстрагування й узагальнення, прогностичний метод та ін.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження і включає вступ, два поширені розділи, висновки та список використаних джерел, загальний обсяг роботи склав 39 сторінок.