Продуктивність, склад та технологичні властивості молока корів бурих порід різних генотипів

 

Таблиця 2

Молочна продуктивність корів, Mm 

 

Установлено також вірогідне перевищення молочної продуктивності на 650 кг (р0, 05) у корів швіцької худоби порівняно з помісними тваринами, які мали 75% крові швіцької породи. Різниця за молочною продуктивністю між коровами швіцької породи і напівкровними тваринами становила за лактацію 391 кг і була статистично невірогідна (р0, 05).

Лебединські корови за молочною продуктивністю поступалися напівкровним тваринам (на 856 кг при р0, 05) та худобі ІV групи (на 597 кг при р0, 05).

Таким чином, корови різних груп досить істотно відрізнялися за рівнем продуктивності, хоча знаходилися в рівних кормових умовах і на однакових стадіях відтворного циклу.

Найбільший коефіцієнт молочності мали тварини швіцької породи – 704, 5 кг, друге місце посідали напівкровні корови ІІІ групи – 625, 6 кг, третє – помісі ІV групи – 586, 4 кг, а лебединські корови – останнє місце – лише 472, 8 кг. Тобто нормативного рівня для тварин комбінованих молочно-м’ясних порід великої рогатої худоби (700 – 800 кг молока) досягли лише чистопородні швіцькі корови.

Лактаційна крива корів всіх груп мала схожий характер – двовершинний. Це свідчить про неадекватну годівлю корів у стійловий період і, особливо, навесні, коли у господарстві спостерігалася нестача сіна.

Склад молока. Дані про склад молока наведені у табл. 3. Вони свідчать про наявність різниці між окремими показниками у корів всіх груп.

 

Таблиця 3

Середній склад молока корів за лактацію, % (Mm) 

 

Так, вміст сухої речовини в молоці корів лебединської породи був менше на 0, 39% ніж у швіцьких корів (р0, 001) і на 0, 21% – у напівкровних помісей ІІІ групи (р0, 05).

Швіцька худоба перевищувала лебединську на 0, 09% за вмістом сухого знежиреного молочного залишку (СЗМЗ) при р0, 05, вмістом жиру – на 0, 30% (р0, 001), білка – на 0, 08% (р0, 001).

Корови швіцької породи на 0, 17% (р0, 05) більш жирномолочні, ніж напівкровні, які, в свою чергу, були кращі на 0, 13% (р0, 05) за лебединських.

Відміни за вмістом сухої речовини на користь швіцьких корів з тваринами, які мали 75% крові швіцької породи становили 0, 32% (р0, 001), СЗМЗ – 0, 08% (р0, 05), жиру – 0, 24 (р0, 01) та білка – 0, 02% (різниця невірогідна).

В молоці корів лебединської породи було менше всього казеїну. Швіцькі тварини перевищували їх за цім показником на 0, 06% (р0, 05), напівкровні помісі – на 0, 08% (р0, 01), тварини з 75% крові швіцької породи – на 0, 04 (р0, 05). Перевага тварин цих груп склалася за рахунок більш високої концентрації фракції -казеїну.

Технологічні властивості молока при виробництві солодко- вершкового масла. При переробці молока на масло тривалість сколочування вершків і вихід готового продукту знаходиться у прямій залежності від кількості та діаметру жирових кульок (табл. 4).

 

Таблиця 4

Жирові кульки молока і тривалість сколочування масла, Mm

 

Нами встановлено, що лебединські корови мали в середньому за лактацію 3, 49 млрд. жирових кульок в 1 мл молока. Це вірогідно менше, ніж в молоці швіцьких тварин (р0, 05). Між іншими групами корів за даним показником вірогідної різниці не було.

За діаметром жирових кульок молоко корів лебединської породи вірогідно поступалося тваринам ІІ і ІІІ (р0, 01) та ІV (р0, 05) груп.

Тривалість сколочування вершків залежала від середніх показників щодо кількості та діаметру жирових кульок в молоці корів різних генотипів. Перше місце за швидкістю сколочування солодковершкового масла зайняли тварини швіцької породи, які за цім показником на 11 хвилин (р0, 001) перевищували корів лебединської породи. Вершки молока корів лебединської породи сколочувалися довше, ніж з молока помісей ІІІ (на 9 хв., при р0, 01) і ІV (на 7 хв., при р0, 05) груп. Більш швидке сколочування масла дає змогу збільшити продуктивність праці та підвищити ефективність використання обладнання при виробництві вершкового масла.

Жирнокислотний склад молочних ліпідів. Співвідношення жирних кислот у молоці корів суттєво впливає на смакові якості та консистенцію вершкового масла. В таблиці 5 наведені середні дані, які стосуються лише суми насичених і ненасичених карбонових кислот у окремі сезони року.

 

Таблиця 5

Співвідношення насичених і ненасичених жирних кислот у молоці корів в різні сезони року, % (Mm) 

 

Суттєвих розбіжностей між коровами різних генотипів за жирнокислотним складом ліпідів молока нами не виявлено, але можна відмітити деякі його зміни в залежності від сезону року. Так, у весняний період у молоці корів всіх груп спостерігався найменший вміст ненасичених жирних кислот. У порівнянні з літнім періодом частка ненасичених жирних кислот навесні була менше в межах 7 – 11%. Це, імовірно, обумовлено розбіжностями в годівлі тварин весною та літом. Молоко літнього періоду, коли корови одержують зелену масу, вміщує більшу частку ненасичених жирних кислот і відзначається високою біологічною цінністю.

Амінокислотний склад молока. За результатами аналізу збірного