Проект соціальної мобілізації громади села Новий Биків

 

Для сталого розвитку громади важливою передумовою є активна участь членів даної громади у формуванні та безпосередній реалізації місцевої соціальної політики. Для ефективного розв’язання проблеми необхідна згуртованість громади, це стане запорукою уникнення внутрішніх протиріч. Усвідомлення мешканцями важливості вирішення тієї чи іншої проблеми, розуміння, що такі дії направлені на досягнення благополуччя всієї громади або її частини, може стати стимулом не лише для загального схвалення дій місцевої влади, а й активного залучення самих мешканців до конкретної діяльності. Розвитку місцевих громад значно сприяти може впровадження різноманітних форм безпосередньої участі громадян у місцевому самоврядуванні.

Основною проблемою громад на сучасному етапі є пошук інвестицій для вирішення нагальних місцевих проблем. Кошти місцевого бюджету не забезпечують потреби окремих громад, оскільки вони спрямовані на забезпечення мінімальних соціальних стандартів. Також законодавством України були визначені обмеження щодо залучення органами місцевого самоврядування і комунальними підприємствами додаткових коштів через створення позабюджетних і благодійних фондів.

Тому громадські ініціативи звертають дедалі більшу увагу на механізми ефективного соціального інвестування, залучення внутрішніх ресурсів громади для вирішення нагальних питань місцевого значення.

 

 

Новий Биків – село в Україні, Чернігівській області, Бобровицькому районі.

Площі сільської ради межують з територіями Білоцерківської, Бригинцівської, Новобасанської та Петрівської сільських рад Бобровицького району. Південна частина території Новобиківської сільської ради межує зі Згурівським районом Київської області. Відстань до районного центру автомобільними шляхами – 30 км, до обласного центру – 160 км. Через Новий Биків проходить автомобільна дорога Київ-Суми. Діє виробництво солодких напоїв «Грузинський букет».

Новий Биків знаходиться на лівому березі річки Супій. В письмових джерелах вперше згадується в 1621 році. Поруч на правому березі Супою розташований Старий Биків, який згадується в письмових джерелах з 1564 року. На території Нового Бикова виявлено кургани епохи бронзи (II тис. до н. е.), городище часів Київської Русі. У Княжу добу це було одне поселення і тут існувало укріплення князя Юрія Семеновича Рожиновского, у якого в 1592 році за причетність до козацького повстання під проводом Косинського польський король Сигізмунд I відібрав землі.

На Західній стороні Бикова – Високі могили – Обозна та Гостра; від них йдуть 17 курганів різної вершини та величини; в тому числі й Голодна могила. На східній стороні Нового Бикова – 12 курганів. За місцевими переказами (на стан 1872 року) біля Обозної могили стояв обоз козаків, які біля голодної могили «истребили они голодомъ ляховъ». Як зазначають місцеві жителі, це було ще за часів Богдана Хмельницького. Тоді ж козаки знищили жидів, яких багато було в Басані. Підтвердженням цього є древнє єврейське кладовище у Бикові. Сирський архідиякон, що був у Бикові у 1653 році писав: «Бакоми (Быковъ) большой городъ в развалинахъ, похожій на Васильковъ; жители очень бедны и малочисленны, потому что сильно пострадали отъ чумы».

В квітні 1662 року в Бикові була козацька рада, яка обрала Сомка гетьманом.

В грудні 1620 року – польський король віддає староство Переяславське Волинському воєводі, князю Івану Заславському, з місцями Яготин і Гельмязів, а у себе утримує містечка Березань, Биков (Старий), Яблонов, Миргород і передає їх задля управління своєму наміснику Івану Чернишевскому. Потім 21 серпня 1621 року – присуджені королю Яблонов і Миргород було віддано в управління королівському коморнику Варфоломію Обалковскому, якому доручили «слободи і землі Київські, які перебувають за Дніпром, наново осажені, тобто, містечка Березань, Биков, Яблонов, Миргород, з хуторами і селищами, і слободам які до них належали…». З цього часу поселення, що знаходилось на лівому березі Супою отримало назву Новий Биків, а село на правому березі назвали Старий Биків.

Існує легенда, що після зруйнування Катериною II Запорізької Січі козак Бик зі своїми синами вибрав мальовниче місце на правому березі Супою й поселився там. Через деякий час сини не вжилися з батьком і переселилися на лівий берег річки. Там, де жив старий Бик, утворилося село Старий Биків, а де його сини – Новий Биків. Але ця легенда датується двома століттями пізніше, ніж письмова згадка про Биків.

У 1896 році у Новому Бикові німецьким бароном Маєндорфом був побудований цукровий завод та замок, в якому він жив зі своєю дружиною та дітьми.

У селі Новий Биків збереглася пам'ятка архітектури початку XIX ст. – Успенська церква. Вона була збудована 1801-1804 рр. в стилі ампір на замовлення Розумовського К. Г.

 

 

Село має міцне історичне підґрунтя, що нині виявляється значною кількістю історичних архітектурних та природних пам’яток. Однак тривалий час розвитком туристичного та культурного надбання села ніхто не займався, тому на сучасному етапі рівень економічного та культурного потенціалу занадто низький для такої потужної бази.

На основі цих даних можна виділити наступні проблеми місцевого значення, які потребують колективного вирішення громадою села:

Залучення додаткових інвестиційних коштів для вирішення проблем культурного розвитку села;

Заболочення річки Супій (раніше була судноплавною) ;

Руйнування часом культурної історичної архітектурної памятки села – замка Маєндорфів;

Неестетичність населеного пункту внаслідок неповажного ставлення мешканців та гостей села.

Пріоритети

Культурний та туристичний розвиток села значно сприятиме не лише естетичності населеного пункту, але й суттєво підвищить рівень економічного потенціалу за рахунок коштів, отриманих від надання туристичних послуг.

Тому дане питання має стати пріоритетним для органів місцевого самоврядування та органів самоорганізації населення, основою яких є громада села.

Лідерство

Для соціальної мобілізації необхідна присутність наявного лідера громади. Ним може стати кожен член громади, незалежно від заміщеної посади. Але до нього також виділяються певні критерії, такі як:

Бажання працювати на громаду та на соціальній роботі;

Здатність забезпечити лідерство серед громади;

Здатність виділяти час для соціальної роботи;

Підтримка 80% у громаді.

Ці критерії виконуються кандидатом на посаду сільського голови – Ліпорозьким Олексієм Миколаєвичем. Це молодий, однак досить амбіційний чоловік з активною громадянською позицією. Даний громадянин народився та все життя провів у Новому Бикові і достатньо близько ознайомлений з насущними проблемами. Отримав вищу освіту у сфері державної служби, тому компетентний у вирішенні цих проблем. Має хорошу репутацію, тому є авторитетом та легітимним лідером серед населення.

 

 

Для залучення потенціалу та бажання людей допомогти самим собі спільними діями необхідно змінити спосіб мислення людей в такий спосіб, щоб вони стали готовими до нових форм соціалізації та поведінки – це сприятиме використанню прихованої людської енергії для колективної діяльності.

Цільова група населення: активна та креативна частина населення села;

Накопичення капіталу: інвестиції фізичних та юридичних осіб;

Підвищення кваліфікації: ознайомлення учасників проекту соціальної мобілізації з основними поняттями.

Стратегічна ціль: Розвиток туризму.

Операційні цілі:

1. Розвиток зеленого туризму;

2. Туристичні бази та бази відпочинку, реконструювання архітектурних пам’яток, ресторани чи інші заклади харчування з місцевою кухнею, кемпінги, місця відпочинку на прибережній території Супою.

3. Музей місцевого побуту, підтримка місцевих фольклорних традицій.

4. Створення культурно-освітніх гуртків.

5. Матеріальне та фізичне залучення громадських та бізнес-організацій.

Основні шляхи досягнення цілей:

- залучення інвестицій на розвиток туристичної галузі;

- розміщення рекламної інформації про село Новий Биків в засобах масової інформації та в мережі Інтернет, тобто в сфері соціального медіа;

- вивчення та маркування перспективних туристичних маршрутів;

- визначення конкретних перспективних земельних ділянок з видом

можливої забудови на прилеглих територій села та вздовж туристичних маршрутів;

- залучення жителів села до створення прибережних зон, малих баз відпочинку з оригінальною національною особливістю, відбудови та реконструкції історичних архітектурних пам’яток.

 

 

1. Інституційний етап

Встановлення партнерства з територіально підлеглими організаціями, що виконують проект соціальної мобілізації;

Місце проведення обрано внаслідок географічного розміщення територіальної громади;

Цільова група обрана на основі мети даного проекту;

Заохочення місцевої громади за рахунок ефективної поінформованості населення про мету та бажані кінцеві результати.

2. Етап планування «знизу-вгору»:

Проведення презентацій з фізичними та юридичними партнерами щодо спільного планування;

Визначення стратегії, оперативних цілей та основних шляхів досягнення цілей;

Створення партнерських стосунків на місцях шляхом підписання угод, що містять певні зобов’язання.

3. Реалізація планів:

Виконання основних шляхів досягнення загальної мети, зазначених у концепції;

Призначення відповідальних осіб за проведення громадського контролю щодо соціальної мобілізації;

Двостороннє звітування партнерів щодо проведення соціальної мобілізації.

4. Підведення підсумків та корегування:

Встановлення рівня вирішення поставленої проблеми шляхом соціологічного опитування;

Визначення самооцінки організації за рахунок відгуків її членів;

У разі виникнення проблем, які могли б виявитись під час 2 попередніх пунктів – створити методи їх ефективного врегулювання;

На основі проведених дій прийняти заходи для уникнення в подальшому проблемних питань.

 

 

Ефективність соціальної мобілізації як механізму активізації громадян та залучення внутрішніх ресурсів громади для вирішення місцевих проблем вже доведена багаторічною практикою його впровадження. Значно впливає на ефективність соціальної мобілізації сталість процесів, які відбуваються у громаді, адже без постійної підтримки активності населення з боку органів місцевого самоврядування, мобілізаційні настрої громади зникають так само стихійно, як і з’являються – як тільки вирішується проблема або знижується її актуальність для громади.

Для забезпечення сталого розвитку громади, органам місцевого самоврядування необхідно шукати можливості та цілеспрямовано працювати для запуску процесу формалізованої соціальної мобілізації або, хоча б, забезпечити сталість процесу громадської активності, що виникла стихійним шляхом. Адже громада, яка одного разу згуртувалася навколо вирішення нагальної проблеми та отримала позитивний результат від спільної діяльності є достатньо мотивованою для нових звершень заради власного благополуччя.