Проектування сівозмін, системи обробітку грунту та заходи боротьби з бур’янами в господарстві ПСП „Іскра” Братського району Миколаївської області

Впровадження науково обґрунтованих сівозмін в господарстві, ефективних для даної зони врахування ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей рослин, економічних і технічних можливостей господарства, дає можливість збільшувати кількість та якість с/г культур, в продукції рослинництва, раціонально використовувати земельні угіддя господарств.

Залежно від реакції на повторне вирощування культури поділяються на такі групи:

дуже чутливі, урожайність яких у повторних посівах або при частому поверненні на попереднє місце у сівозміні різко знижується (цукрові буряки, льон-довгунець, соняшник) ;

2) середньо чутливі, урожайність яких при повторному вирощуванні знижується мало і при науково обґрунтованій агротехніці їх можна вирощувати два роки підряд (озимі зернові, овес, ячмінь) ;

3) мало чутливі, здатні забезпечувати досить високу врожайність впродовж кількох років при повторному вирощуванні (бавовник, картопля, коноплі, кукурудза, рис).

Щоб забезпечити кращими попередниками (насамперед провідні культури), при розміщенні культури у сівозміні слід виходити з господарсько-економічних та природних умов. Після збирання попередника має бути достатньо часу для обробітку грунту під наступну культуру, внесення добрив і виконання інших заходів.

Для озимих хлібів кращими попередниками є пари, зернобобові, кукурудза на силос. Крім того в зоні достатнього зволоження і на зрошенні високу продуктивність озимі хліби мають при їх розміщенні в сівозмінах по пласту багаторічних бобових трав, але при цьому важливим моментом є те, щоб ці трави були не старшими від 3 – 4 років використання, інакше ефект буде втрачено через значну забур'яненість вивідних полів з багаторічними травами.

Серед ярих зернових культур найвибагливішою до родючості грунту і його очищення від бур'янів є яра пшениця. На відміну від інших ярих зернових їй притаманні слабка кущистість і недостатній розвиток вторинної кореневої системи, тому вона може конкурувати навіть з більшістю мало річних бур'янів. З огляду на відзначені обставини кращими попередниками для ярих зернових є просапні культури, чисті від бур'янів. Однак з посиленням посушливості клімату часто, особливо під яру пшеницю доводиться відводити чисті пари. Цінними попередниками для ярих зернових є також зернобобові, які з одного боку заглушують бур'яни, а з іншого позитивно впливають на забезпечення грунту поживними речовинами.

Для просапних культур кращими попередниками є чисті від бур'янів просапні. Разом з тим, цілком можливо розміщувати їх і після озимих та ярих зернових.

Основою проектування і удосконалення сівозмін є структура посівних площ. При визначенні структури посівних площ враховують ґрунтово-кліматичні умови, які обумовлюють можливості вирощування тих чи інших культур, спеціалізацію господарства, потребу в забезпеченості суміжних галузей виробництва.

Різні культури неоднаково реагують на беззмінне вирощування за даними Рожденственского Б. М. найбільш чутливі до беззмінного вирощування ячмінь, цукровий буряк, яра пшениця, менш чутливі озима пшениця, кукурудза, просо. У дослідах на Носівському відділенні Чернігівської дослідної станції найчутливішими до сівозміни були цукрові буряки, озима пшениця, кукурудза та картопля, а при застосуванні добрив ячмінь і овес забезпечує одержання стабільних врожаїв і при тривалому (10 років) вирощуванні.

У дослідах Миронівського науково-дослідного інституту селекції та насінництва пшениці урожайність озимої пшениці і кукурудзи в беззмінних посівах була на 35 – 45% нижчою ніж у сівозміні, а врожайність у цукрових буряків зменшувалась в 2, 5 рази і більше. При цьому мінеральні і органічні добрива лише послабили негативну дію беззмінної культури, але врожайність була нижчою, ніж у сівозміні без добрив.

 

 

Основою проектування і удосконалення сівозмін є структура посівних площ. При визначенні структури посівних площ враховують ґрунтово-кліматичні умови, які обумовлюють можливості вирощування тих чи інших культур, спеціалізацією господарства, потребу в забезпеченості суміжних галузей виробництва.

 

Таблиця 6.

Структура посівних площ і розподіл культур по сівозмінах

КультуриІснуючаПерспективна

Площа, га% Площа, га% 

 

12345

Земля в обробітку (площа посіву-пари) 903100903

Чисті пари10511, 6105

Зернові – всього69977, 4701

В т. ч. озимі298296

З них: пшениця298296

В т. ч. ярі9799

З них: ячмінь9799

Кукурудза----

Зернобобові203205

З них: горох101103

 соя102102

В т. ч. соняшник101101

Кормові – всього----

Люцерна----

Кукурудза МВС9997

Однорічні трави – всього----

З них: ярі бобово-злакові сумішки----

 

 

Після встановлення з економічним і агротехнічним обґрунтуванням структури посівних площ визначають кількісні характеристики сівозмін, виходячи з дотримання таких принципів:

кожна культура чи група культур, подібних за біологією та агротехнікою повинні займати одне чи кілька цілих полів зі зведенням до мінімуму кількості збірних полів;

форма і розміри поля повинні задовольняти вимогам механізованих робіт;

допустиме відхилення за площею між полями в межах 5%, а в окремих випадках – до 10%;

схема чергування культур у сівозміні на підставі експериментально встановлених кращих та допустимих попередників.

 

 

За станом на 2010 рік діють такі сівозміни.

Польова сівозміна №1 (існуюча) 

№ п/пКультураПлоща, гаСтруктура, % 

1.