+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
13
Мова:
Українська
і форми проведення діагностики ціннісних ставлень школярів. З метою вивчення реальної картини рівня вихованості учнів психологом школи спільно з класними керівниками 5-11 класів було проведено дослідження та визначення шляхів вдосконалення загальної культури підлітків. За результатами моніторингу в учнів 5-11 класів рівень сформованості ціннісних ставлень хороший. За результатами моніторингу у 5-8 класах варто відзначити значне підвищення рівня сформованості ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей, часткове – до праці та природи. Варто спрямувати роботу на формування ціннісних ставень до мистецтва. За результатами моніторингу у 9-11 класах варто відзначити стійкість сформованих ціннісних ставлень до суспільства та держави, до природи та мистецтва, підвищення рівня сформованості ціннісних ставлень до сім’ї, родини, людей (у порівнянні з минулим роком). Однак, на тому ж рівні залишилось формування ціннісних ставлень до праці.
У ході інтерпретації матеріалу було встановлено ряд виховних проблем, що потребують таких виправних заходів: організація особистісно конструктивного спілкування; удосконалення процесу індивідуальної підтримки та ефективності колективних творчих справ; профілактика сімейних конфліктів. На основі діагностики були розроблені методичні рекомендації щодо корекції рівня вихованості учнів, індивідуальної підтримки та ефективності колективних творчих справ, корекції сімейних конфліктів. Виховні проблеми, що потребують корекційних заходів, було розглянуто на засіданні методичного об’єднання класних керівників, на семінарах-тренінгах «Діагностика ціннісних орієнтацій і ставлень особистості», «Система ціннісних орієнтацій старшокласників».
Моніторинг рівня вихованості учнів сприяє конкретизації виховних цілей навчального закладу, забезпечує здійснення диференційованого підходу до учнів з різним рівнем вихованості, забезпечує особистісно орієнтований підхід до особистості кожного учня, дає можливість обґрунтувати доцільність вибору змісту та методів виховання.
Враховуючи результати моніторингу, класні керівники коригуватимуть план виховної діяльності з учнівським колективом у 2012-2013 н. р. Глибоке вивчення особистості учня на основі моніторингу рівнів вихованості дозволяє вирішувати конкретні завдання, пов’язані з його інтересами, нахилами, здібностями, сприяє організації системи виховної діяльності в класі, допомагає визначити комунікативні та організаторські здібності учнів для роботи в органах учнівського самоврядування, застосувати ефективні психолого-педагогічні форми, методи, прийоми в навчально-виховному процесі.
Підвищення професійної компетентності вчителів (напрям роботи з педагогічними кадрами) є пріоритетним напрямом у діяльності адміністрації нашого навчального закладу. Ми зацікавлені в тому, щоб знайти такі стимули для педагогів, які б формували в них стійку внутрішню мотивацію, спрямовану на розвиток професійної компетентності, креативності, адаптованості до своєї діяльності, готовності до постійного вдосконалення через систему шкільної методичної роботи.
Таким чином, виникає необхідність створення внутрішньошкільної системи розвитку й підвищення професійної компетентності вчителя, яка здатна враховувати особливості контингенту учнів, умови конкретного навчального закладу, рівень професійної підготовки вчителів, забезпечувати систематичність і послідовність у підвищенні кваліфікації. Це породжує такі специфічні вимоги до системи управління навчальним закладом як необхідність створення у ній підсистеми управління розвитком професійної компетентності вчителя шляхом моніторингових досліджень.
Моніторингове дослідження, яке проводиться у нашій школі під керівництвом заступника директора з навчально-виховної роботи Остаповець А. І., передбачає вивчення професійно-фахової компетентності учителя, його творчого потенціалу, професійно-особистісних якостей, результатів атестації, логічної послідовності та наступності викладання, якості педагогічної продукції вчителя: роздаткового матеріалу, розробок уроків тощо. Такий підхід забезпечує реалізацію основних ідей педагогічного проектування як поліфункціональної педагогічної діяльності.
Для проектування моделі методичної роботи ми використовуємо результати діяльності учителів за певними напрямками, що відповідають стратегічним задачам розвитку сучасної школи та узгоджені з ресурсним забезпеченням проектування. А саме:
Підвищення ефективності та результативності діяльності методичних об’єднань у навчальному закладі.
Відстеження динаміки якості навчальних послуг, які надають окремі методичні об'єднання та навчальний заклад, відповідно до потреб учнів та батьків.
Визначення рівня готовності вчителя до впровадження інновацій, доцільності та ефективності різноманітних педагогічних технологій, які використовуються у навчально-виховному процесі.
Рівень професійної компетентності вчителя.
Рівень саморозвитку педагогів.
Результати самоосвітньої діяльності.
Результати моніторингових досліджень заносяться до особистої методичної картки вчителя та є основою для визначення рейтингу учителя за вищезазначеними напрямками.
Основним вектором моніторингових досліджень у системі методичної роботи є моніторинг рівня професійної компетентності вчителя, побудований як безперервний процес науково обґрунтованого, діагностико-прогностичного спостереження за станом і розвитком професійної компетентності педагога, багаторівнева система діагностичних процедур, проведених з використанням кількісних методик, що максимально об’єктивного відслідковують якісні показники об’єкту моніторингу. На наш погляд, основна ідея проведення моніторингу професійної компетентності вчителя полягає в тому, щоб забезпечити управління розвитком професійної компетентності педагога, зробити цей процес цілеспрямованим, обґрунтованим і організованим а також – сприяти реалізації моделі гнучкої траєкторії індивідуальної професійної самоосвіти педагогів.
Для себе ми виділили основні завдання моніторингу професійної компетентності педагогів:
Здобуття достовірної інформації про процес та рівень професійної компетентності вчителів.
Вироблення коригувальної програми, яка сприятиме оптимальному розвитку професійної компетентності вчителів на основі прогнозу можливих змін.
Подальше відстеження реальних змін у розвитку професійної компетентності педагогів на основі коригувальної програми.
Враховуючи, що професійний розвиток педагога, так чи інакше, пов’язаний із навчанням, безперервним розвитком професійної компетентності, в якому переплітаються інтелектуальний, психологічний і професійний аспекти, ми щороку проводимо діагностування педагогів різних категорій для визначення кола проблем, пріоритетних тем, що вимагають різного підходу для надання| адресної методичної допомоги. Діагностична карта дозволяє виявити рівень заявлених проблем, за допомогою якого здійснюється їх ранжування. Відповідно до індивідуальних особливостей педагога доцільним є розробка моделі розвитку професійної компетентності, матриці, в якій