Програма та методичні рекомендації до лекційних та семінарських занять з курсу «ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ» для студентів Соціально-гуманітарного факультету, спеціальності 6.020302 Історія. / уклад. С.С. Баханова, Ю.В. Білай –Бердянськ.: БДПУ, 2014. – 77 с.

У кінці заняття викладач підводить підсумки роботи, оцінює виступи і доповнення кожного студента, акцентуючи увагу на найбільш вдалих відповідях, недоліках у висвітленні теми. Крім цього, студенти отримують завдання щодо підготовки до наступного семінарського заняття. Оцінки, одержані на семінарі, обов’язково враховуються при рейтинго-модульній системі контролю знань.

Готуючись до семінарського заняття, студент повинен опрацювати рекомендовані до даної теми джерела та літературу, продумати відповіді на кожне питання, скласти план і стислі тези свого виступу. Важливе значення у підготовці до семінару мають консультації викладачів, час і місце проведення яких доводиться до відома студентів. Готуватися до семінарського заняття необхідно заздалегідь. Всебічна та ґрунтовна підготовка – важлива передумова створення творчої атмосфери при обговоренні передбачених планом семінару питань, змістовних виступів і доповнень. На семінарі студенти повинні доповнювати свої записи новим матеріалом з виступів своїх товаришів та викладача.

Семінарські заняття базуються на самостійній роботі студентів, яка є однією з основних форм навчального процесу. Лише самостійна робота в комплексі з іншими формами навчання забезпечує глибоке вивчення та всебічне засвоєння студентами матеріалу, оволодіння методами наукового мислення, виховання у них творчих, аналітичних підходів до вивчення історії.

Форми самостійної роботи студентів можуть бути різноманітними: вивчення і конспектування документів та інших історичних джерел, навчальної та навчально-методичної літератури, монографій і наукових статей, написання тематичних повідомлень, доповідей, рефератів. Основна ділянка самостійної роботи – уважне читання і конспектування передбачених до семінарського заняття основних джерел та літератури. Це обов’язкова вимога при вивченні історії України, один з головних елементів модульно-рейтингової системи оцінки знань студентів.

Самостійна робота над джерелами, навчальною та науковою літературою розпочинається з попереднього ознайомлення з ними. Необхідно прочитати зміст, вступ, позначити дати написання або прийняття того чи іншого документа. Слід уважно прочитати документ чи наукову роботу, роблячи попередні чорнові записи, і лише після цього доцільно розпочинати складання конспекту. 

Поглибленому вивченню актуальних проблем курсу та підвищенню рівня знань сприяє виконання лабораторно-практичних робіт. Така форма самостійної роботи обов’язкова у системі оцінюванням знань студентів. 

При визначенні оцінок кредитних модулів і підсумкової оцінки враховується не лише навчальне навантаження, але й участь студента у наукових конференціях. 

 

 

1.Поняття «середні віки» та еволюція його змісту в історичній науці.

2.Предмет та завдання історії середніх віків. Періодизація історії середніх віків та її проблема в історіографії. 

3.Місце середньовіччя в світовій історії. Внесок середньовіччя в розвиток європейської цивілізації. 

 

1.Криза в Римській імперії ІІІ - V ст. 

2.Розклад рабовласницьких відносин. 

3.Стародавні германці та їх зіткнення з Римською імперією. 

4.Падіння Західної Римської імперії та утворення варварських королівств. 

5.Історична наука про проблему генезису феодалізму в Європі.

 

1.Варварський світ, передумови та початок великого переселення. Розклад родоплемінного ладу у стародавніх германців. 

2.Основні етапи ВПН. Рух племен та виникнення варварських королівств. 

3.Наслідки великого переселення народів для історії Європи.

 

1.Проблема походження германців. 

2.Найважливіші джерела з історії германців. 

3.Первісний ареал розселення. 

4.Перші писемні свідчення про германців.  

 

1.Передумови розподілу імперії

2.Зміст тексту договору

3.Наслідки розподілу держави

 

1.Виникнення Франкського королівства: варварський та галло-римський світ. 

2.Основні напрямки розвитку королівства в епоху династії Меровингів. Хлодвіг. «Салічна правда. 

3.Поділ королівства на відособлені самостійні політичні одиниці: 

4.Суспільно-політичні перетворення у Франкській державі VІІІ ст.:

 

1.Демографічні процеси. Внутрішня колонізація та її наслідки. Розвиток сільського господарства, еволюція селянського господарства та феодального помістя. 

2.Передумови виникнення міст. 

3.Міське самоврядування в Західній Європі. 

4.Економіка середньовічного міста та організація господарського життя. 

 

1.Суспільство Скандинавії в І тисячолітті н. е. 

2.Винаходи вікінгів. 

3.Морські походи вікінгів. 

4.Норвегія. Данія. 

5.Гаральд ІІІ Суворий Правитель

 

1.Англи, сакси і юти у V – сер. VI ст. 

2.Поширення на Британських островах християнства. 

3.Держава і право англосаксів. 

4.Політика Вільгельма І Завойовника. „Книга страшного суду” (1086 р.). 

5.    Шотландія до ХІ ст.

 

1.Передумови формування централізованої держави у Франції. Перші королі. Територіальне об’єднання Франції. 

2.Зародження англо-французького суперництва. Консолідація Французького королівства. 

3.Французьке королівство в епоху Столітньої війни: етапи, рушійні сили, характер, наслідки.

4. Загострення соціально-політичної боротьби в ХІV -  ХV ст.: селянські війни, боротьба бургунців та арманьяків, опозиція феодальної аристократії.

 

1.Нормандське завоювання Англії та його наслідки. Основні