Проходження виробничої практики у Острозькому відділені ПАТ КБ «ПриватБанк»

у вітчизняній банківській системі склалася ще складніша ситуація, пов’язана з проблемою забезпечення фінансово-економічної безпеки банків і втратою суспільної довіри до фінансового сектору. Внутрішні шоки, головним чином військовий конфлікт на сході країни негативно вплинули на розвиток економіки, знизивши, в першу чергу, довіру споживачів фінансових послуг до банківської системи та розбалансували фінансові ринки. Скорочення економічної активності та торговельні дисбаланси спричинили девальвацію та прискорення інфляції до 30% річних, що в свою чергу, призвело до погіршення якості кредитних портфелів банківського сектору, викликало необхідність її очищення та потребувало додаткових вливань капіталу в банки для створення значних резервів під активні операції. Лише протягом 2014 р. в результаті посилення інфляційних та девальваційних процесів вітчизняна банківська система втратила близько 58 млрд. грн. та 11, 4 млрд. дол. США клієнтських депозитів фізичних осіб. Характерною тенденцією стала міграція ресурсів юридичних осіб між банками у пошуку надійності, ліквідності та валюти. Суттєвий тиск на банківську систему України спричинила девальвація гривні, в результаті чого зріс попит на іноземну валюту через тотальну недовіру населення до власної грошової одиниці.

Ситуацію з проблемними балансами банків ускладнює відсутність ефективних систем захисту прав кредиторів та споживачів, насамперед, гарантій прав власності та неупередженості судочинства. Зниження ліквідності й погіршення фінансових показників діяльності великих банків загрожують поширенням системної кризи неплатоспроможності та банкрутств у банківській системі та дефіцитом кредитних ресурсів для позичальників. Основними ознаками системних проблем у банківському секторі України є:

різке зростання долі проблемних активів на балансах банків, зокрема питома вага проблемних кредитів у банківському секторі зросла з 12, 9% на початку 2014 р. до 24, 7% наприкінці I кварталу 2015 р., а частка безнадійних кредитів на кінець 2014 р. становила 10, 8%;

суттєвий відтік депозитів із банківського сектору: 45, 4% за 2014 р. та I квартал 2015 р. за валютними вкладами та 17, 9% за гривневими депозитами;

високий рівень доларизації кредитів та депозитів – 55, 9% та 53, 4% відповідно станом на кінець I кварталу 2015 р. ;

незбалансованість бази активів та пасивів банків, оскільки співвідношення кредитів та депозитів сягнуло пікового значення – 158, 8%;

недостатність величини власного та регулятивного капіталу банків, як наслідок погіршення якості кредитів та доформування резервів за активними операціями з початку 2014 р. ;

жорсткі адміністративні заходи з приводу зняття депозитів та валютно-обмінних операцій, які були запроваджені у зв’язку із розгортанням військового конфлікту та економічною кризою;

денаціоналізація банківського капіталу за рахунок суттєвого збільшення участі іноземних інвесторів у функціонуванні банківської системи України;

зосередження уваги банків на отриманні спекулятивного прибутку і недостатня увага до кредитування реального сектора економіки;

наявність значної кількості неефективних фінансових установ;

відсутність прозорості у звітності учасників фінансового сектору та низький рівень корпоративного управління [10, с. 40].

Наявність вище зазначених проблем свідчить про глибоку системну банківську кризу в Україні та необхідність пошуку напрямів її подолання. Саме тому, з метою забезпечення збалансованого розвитку фінансового сектору Національним банком України спільно з іншими регуляторами ринку була розроблена Комплексна програма розвитку фінансового сектору України до 2020 року, яка передбачає реформування банківської системи у три етапи:

1. Очищення банківського сектору від неплатоспроможних банків.

2. Перезавантаження банківської системи країни – вирівнювання правил гри, забезпечення прозорості у ланцюжку «акціонер-менеджмент-клієнт» та скасування усіх обумовлених кризою адміністративних обмежень; спрямованість монетарної політики на стабілізацію інфляції та формування її низхідного тренду, активне нарощення міжнародних резервів, повернення довіри вкладників загалом.

3. Створення передумов для довгострокового сталого розвитку фінансового сектору (2015-2019 рр.) – забезпечення стійкості та надійності фінансового сектору у довгостроковій перспективі, наближення стандартів регулювання платоспроможності та ліквідності банків до рекомендацій Базельського комітету, запровадження накопичувального пенсійного забезпечення, стимулювання ринку страхових та інших фінансових послуг, створення додаткових гарантій фінансової надійності на випадок економічної рецесії, підвищення надійності системно важливих банків, підвищення інституційної спроможності регуляторів, посилення захисту прав позичальників, кредиторів та інвесторів, розширення інфраструктури та інструментів на фінансових ринках.

Станом на 1 липня 2015 року етап очищення банківського сектору від неплатоспроможних банків завершився і відбувся перехід до етапу перезавантаження. Результатом очищення банківської сфери стала ліквідація 33 банків, натомість у 32 запроваджено тимчасову адміністрацію. Якщо станом на 1 жовтня 2013 р. функціонувала 181 банківська установа, то рівно через рік – 168, а у березні 2015 р. було визнано неплатоспроможним один із восьми системних банків – «Дельта банк».

Однією з проблем, яка гостро постала перед банківською системою України є недостатній рівень капіталізації фінансової системи, підтвердженням чого, а також незахищеності банків від зовнішніх потрясінь стало банкрутство таких з них як Надра Банк, Родовід Банк та Укргазбанк, які в період кризи були частково націоналізовані. Одним із методів поліпшення ситуації в банківській системі, підвищення ефективності її функціонування, інтеграції у світову спільноту є запровадження та адаптація міжнародних стандартів щодо підвищення капіталізації банків, запропонованих Базельським комітетом, а також створення додаткових стимулів для підвищення рівня капіталомісткості банківської системи. Базель III являє собою якісно новий підхід до банківської діяльності, який покликаний забезпечити підвищений контроль над управлінням ризиками, які можуть виникнути у процесі ведення банківської справи. Процес капіталізації українських банків вже розпочато із прийняттям Постанови