Причини, що викликають викривлення сприйняття дитиною статі

На перших роках життя дитині цілком достатньо для статевого виховання мати можливість бачити своїх батьків оголеними. Це може бути і у спальні, і у ванній кімнаті. До того ж, таке статеве виховання принесе користь не тільки дитині, але й самим батькам, тому що оголеність у природних умовах допоможе молодим батькам перебороти зайву незручність і сором’язливість, а дитині не передасться насторожене відношення батьків до оголеності. І надалі, через кілька років, дитині простіше буде засвоїти, що норми моралі в родині – між близькими людьми – інші, ніж у суспільстві. Тому те, що є непрпустимим на людях, може бути природним у родині.

Але до підліткового віку відпадає необхідність бачити батьків оголеними. І поступово виробляється незручність, характерна для інтимно не близьких особистостей.

Ліквідації ненормальної бридливості батьків теж може стати елементом статевого виховання дитини в перший рік її життя. Для того, щоб маляті не передалися бридливість і ненормальне відношення до статевих органів, батькам не можна показувати свою бридливість, міняючи пелюшки і витираючи статеві органи дитини. Також не можна припиняти окриком або ляпасом дотик маляти до своїх статевих органів, адже це – нормальні кроки на шляху до пізнання свого тіла.

Загострюючи ж увагу на всьому, що пов'язане з областю статевих органів, батьки проти своєї волі можуть зародити в дитині непотрібну настороженість і навіть страх, пов'язаний зі статевими органами (в основному через недоречні покарання), не говорячи вже про відразу до виділень свого тіла. Надалі ці почуття можуть утруднити взаємини дитини з батьками, тому що бридливість і насторожене відношення до статевих органів створюють додаткові бар'єри між близькими людьми. А пізніше таке «виховання» може привести до дисгармонії в родині вже дорослої дитини. На жінках, наприклад, це може відбитися у формі фригідности, вагінізму і т. д.

У родинах, де батьки ретельно приховують своє тіло від дітей, дитина шкільного віку, яка випадково зіштовхнувся з оголеними батьками (разом або поодинці) може отримати шок, який приводить до ще більшої замкнутості і до емоційної напруженості у відносинах з батьками. Адже захоплені зненацька батьки можуть виразити обурення і осуд на адресу дитини. А дитина, яка до цього не бачила оголених дорослих, буде здивована і може навіть відчувати страх і бридливість, адже вона і не уявляла, що тато чи мама можуть так виглядати.

Рання дитяча збудливість залежить від фізіологічних причин, але це є одним з випадкових факторів. Набагато частіше сексуальні відхилення проявляються при негативному впливі дорослих. Серед таких причин можна назвати наступні.

Якщо хлопчик, зі статевими органами якого гралися більш дорослі знайомі дівчата, отримав раптове приємне відчуття, те, подорослішавши, він може стати ексгібіціоністом – людиною, якій для одержання статевого задоволення необхідна присутність дівчат або незнайомих жінок. Це також трапляється в тому випадку, якщо, приміром, він отримав потрясіння, коли стороння дівчина або жінка стала свідком його сечовипускання. До речі, саме цим і пояснюються сексуальні фантазії багатьох чоловіків, пов'язані з жінкою в білому халаті – з медсестрою. Ступінь же нав'язливості психосексуального відхилення залежить від стану психіки чоловіка.

Дівчинка, зі статевими органами якої гралися дорослі або літні родичі (у тому числі батько або вітчим) і знайомі батьків, може отримати геронтофілію – статевий потяг до літніх чоловіків, який надалі перешкодить їй створити родину з однолітком.

Діти, яких ще століття назад «прийнято було» карати биттям по сідницях (нерідко в школі, у присутності класу), отримували схильність до мазохізму. А спостерігаючі за екзекуцією могли набути схильності до садизму, особливо, якщо хлопчика потряс вигляд сідниць дівчинки.

У дитини (дівчинки чи хлопчика), яку схилили до сексуальних ігор старші діти своєї статі, якщо вона випробувала при цьому сильне почуття насолоди (а можливо і оргазм), може розвинутися схильність до гомосексуалізму. Правда, така схильність буде відрізнятися від справжнього вродженого або травматичного (у результаті черепно-мозкової травми) гомосексуалізму.

У підлітковому віці, при відчутті першого оргазму, можуть закріпитися у підсвідомості різні психосексуальні відхилення, що виникають залежно від обставин, і ускладнюють доросле життя:

фетишизм;

вуайєризм;

некрофілія;

трансвестизм;

педофілія тощо.

Нерідко батьки вирішують зайнятися статевим вихованням дитини лише тоді, коли їм здається, що це необхідно, здебільшого – коли дитина досягає перехідного віку. Але якщо тільки тоді батьки починають замислюватися про статеве виховання і починають оголюватися перед дитиною, щоб вона нібито привчилася до вигляду оголеного тіла, або пускаються на відверті розмови, прагнучи душевно зблизитися з дитиною, то, крім непотрібних переживань, сильного засоромлення і замкнутості, вони нічого не отримають. До того ж, різкі зміни в статевому вихованні можуть привести до надмірної загостреності уваги на питаннях статі. А це небажано, тому що дитина може зробити неправильні висновки.

Багато хвилювань і тривог виникає в батьків у зв'язку з так званими «сексуальними» іграми дітей. Однак це – цілком звичайне явище, і шкоди дітям не приносить. Навпаки – такі ігри є показником нормального розвитку дитини, тому що вони містять елементи пізнання навколишнього світу, а також свого тіла. Навіть коїтальні спроби дітей молодшого шкільного віку (у тому числі і гомосексуальні) потрібно розглядати як пошуки знань наосліп і не панікувати. Імовірність серйозних наслідків при цьому є вкрай малою. Небажані ж наслідку від таких ігор можуть траплятися лише тоді, коли «включається» здатність відчувати оргазм. В основному це підлітковий вік, але бувають і рідкісні винятки.

Дитячі ігри в більшості випадків безневинні й нешкідливі. А своєчасне статеве виховання – задоволення природного інтересу з малих років – зводить нанівець імовірність негативних наслідків. Правда, їх не уникнути, якщо сексуальні ігри пов'язані з насильством і жорстокістю старших дітей стосовно молодших. Але адже жорстокість – результат загального виховання: і батьків, і середовища. Просто на неї накладається сексуальність ситуації. Разом ці фактори стають причиною різноманітних психосексуальних відхилень.

Але в основному негативно позначається на психіці дитини втручання дорослих – жорстокі покарання, докори «брудними іграми» і т. д. І все це трапляється тому, що дорослі суто зі своєї точки зору оцінюють безневинні дитячі витівки і роблять неадекватні похмурі висновки. Часто, втручаючись у безневинні дитячі ігри, батьки або тітки, дядьки, бабусі й дідусі намагаються пояснити дитині «мерзенність» її вчинку, але дитина залишається здивованою (якщо, звичайно, її жорстоко не карають), адже вона нічого такого не мала на увазі. А в результаті покарання вона вимушено “погоджується” з брудною оцінкою свого вчинку, а заодно й усього, що пов'язане з статевими органами. А це може змінити все життя дитини, перешкодити її дорослому інтимному життю.

Якщо для дитини немає секретів у відмінності статей, якщо інтимні переживання підлітка асоціюються з любов'ю і шлюбом, а не з бездушним сексом, то сексуальні експерименти не нанесуть йому особливої шкоди. Вірніше, дитина не «зациклиться» на безособовому сексі, і надалі не зробить сексуальні «перемоги» змістом свого життя – не буде самостверджуватися за допомогою випадкових зв'язків. А сексуальні ігри пройдуть як черговий етап розвитку, задовольнивши природну цікавість і не залишивши непотрібних наслідків. Навпаки – ця сторона людського життя не буде для неї таємницею, яка викликає нездоровий інтерес.

Дитина, яка вчасно одержала статеве виховання і перейняла приклади подружньоїо поведінки батьків (маються на увазі взаємоповага, любов, ніжність і відсутність подружніх зрад), уже буде мати в підлітковому віці певні моральні критерії, які й допоможуть їй самостійно оцінити ситуацію і уникнути непоправних помилок.

А в підлітка, який виховується в родині не люблячих один одного чоловіка й жінки, може виробитися поблажливе відношення до подружніх зрад, навіть якщо в нього немає точних відомостей – лише припущення. Відсутність же при цьому своєчасного статевого виховання може закріпити в ньому такі стереотипи мислення, через які він не зможе правильно зорієнтуватися в альтернативній ситуації. Він з легкістю і безпосередністю зробить такий вибір, що негативно вплине на його подальшу долю.

 

 

Гамардан В. В. Детские психосексуальные отклонения. – СПб: Медицина. 1994.

Еникеева Д. Половое воспитание. – М. : АСТ-Пресс, 2005.

Исаев Д. Н., Каган В. Е. Половое воспитание детей. – Л. : Учпедгиз, 1988.

Кон И. С. О теоретической сексологии. – М. : Наука, 1982.

Магомедов Н. М. Методология и методика свободного воспитания. – Самара: Скартекс, 1995.

Ференова А. К. и др. Правильное сексуальное воспитание. – М. : Юнити. 1990.