Причини виникнення логістики та етапи її розвитку

2015205,1114204,781280

29726100

 

Побудуємо криву АВС (рис.2). По осі ОХ відкладаємо позиції асортименту в порядку спадання частки в загальному запасі, виражені в процентах до загальної кількості позицій. По осі ОУ відмічаємо частку кожної позиції в загальному запасі наростаючим підсумком, також виражену в процентах.

Рис.2. Крива АВС аналізу

Аналіз АВС дозволяє диференціювати асортимент (номенклатуру ресурсів або асортимент товарів) по ступеню їх вкладу в результат. Принцип диференціації асортименту в процесі ХУZ-аналізу інший – весь асортимент (ресурси) ділять на три групи в залежності від рівномірності попиту і точності прогнозування.

Ознакою, за якою конкретну позицію асортименту відносять до групи Х, У або Z, є коефіцієнт варіації попиту (υ) за цією позицією.

Розглянемо порядок проведення ХУZ-аналізу (рис.3).

 

Рис.3. Порядок проведення XYZ-аналізу

 

Використовуючи вихідні дані (табл. 1), розраховуємо коефіцієнт варіації попиту за окремими позиціями асортименту за формулою:

 (1)

де хі – і-е значення попиту за даною позицією,    – середньоквартальне значення попиту,  n – число кварталів.

Розміщуємо асортиментні позиції в порядку зростання значення коефіцієнта варіації. Поділ асортименту на групи Х, У та Z здійснюємо на основі наступного алгоритму.

Таблиця 3 

Алгоритм розподілу асортименту на групи Х, Y, Z

Група Інтервал 

Х0 ≤ υ < 10%

У10% ≤ υ < 25%

Z25% ≤ υ < ∞

Результати розрахунків представимо в таблиці 4.

Таблиця 4

Аналіз ХYZ

№ позиціїРеалізація за рік, грн.Середня реалізація за квартал грн.Чисельник підкореневого виразуЗначення коренюЗначення коефіцієнта варіації, %Впорядкований списокГрупа

Коефіцієнт варіації№ позиції

12255551,251046,7516,182,9312,93Х

 

 

 

 

 

У

 

 

 

 

 

 

 

Z

2975248,75966,7515,556,2583,72

33395698,75138206,75185,8826,60153,94

432082,573113,5216,3926,25

524070100015,8122,59166,38

6170402007,0717,68208,74

7470122,51009150,2341,00911,27

86801902007,073,721713,36

92375686,2523918,7577,3311,271914,01

102105080014,1428,28416,39

111135278,7526268,7581,0429,07617,68

128030360030,00100,001818,06

133406575013,6921,071321,07

14538013451942450696,8651,81522,59

151270317,562512,503,94326,60

16405101,25166,756,466,381028,28

17500140140018,7113,361129,07

18876199516435,9318,06741,00

1972301795253050251,5214,011451,81

201420355385031,028,7412100,00

 

 

Побудуємо криву ХУZ. По осі ОХ відкладемо позиції асортименту в порядку зростання коефіцієнта варіації попиту в процентах до загальної кількості позицій асортименту, а по осі ОУ – коефіцієнт варіації попиту в процентах (рис.4).

 

Рис.4. Крива аналізу XYZ

 

Побудуємо матричне представлення АВС - ХУZ-аналізу для формування логістичних рішень (табл.5). Номер позиції вибираємо з табл.2 і табл.4.

Таблиця 5

Матриця АВС – ХУZ

ХУZ

А-19, 914, 3

В1, 20, 15, 21811

С8, 1617, 13, 4, 5, 67, 10, 12

 

Для товарних позицій, які входять в групи АХ, АУ і АZ необхідно виробити індивідуальні технології управління запасами. Так для позиції 18 та 11 (група ВУ та ВZ) необхідно розрахувати оптимальний розмір запасу і використовувати технологію доставки “точно в строк” – JIT (just-in-time).

Позицію 19 (група АУ) слід контролювати щоденно. В зв’язку з великими коливаннями попиту необхідно буде передбачити страховий запас. 

Управління запасами за позиціями ВХ, ВУ, ВZ може здійснюватися як за однаковими, так і за індивідуальними технологіями.

Планування запасів за позиціями, які входять в групи СХ, СУ і СZ може здійснюватися на більш тривалий період, наприклад, на квартал, з щомісячною перевіркою наявності запасів на складі.

 

 

Вибір перспективного постачальника (постачальників) з огляду на динаміку товарних ринків є ключовою задачею, керуючись актуальними вимогами змін в світовій стратегії постачання в напрямку “єдиного джерела”. Це означає, що придатність постачальника визначається не тільки ціновими факторами, а й довгостроковістю постачання, перспективністю стосовно гарантії кількості і якості виробів, їх наступної (при необхідності) переробки (утилізації). Подібні вимоги існують і для постачальників сировини. За цих умов для  оцінки постачальників та їх наступного вибору придатним може бути лише багатокритерійний підхід. Його використання вимагає реалізації наступного алгоритму:

-формування систем можливих суттєвих критеріїв (етап 1);

-формування  безконфліктної системи критеріїв (етап 2);

-оцінка важливості (“ваги”) кожного критерію (етап 3);

-оцінка кожного постачальника за вибраними критеріями (етап 4);

-розрахунок інтегрального критерію та вибір постачальника (етап 5)

Необхідно здійснити вибір єдиного з чотирьох можливих постачальників А, В, С і Д конкретного виробу. Для цього маємо сформовану систему можливих суттєвих критеріїв:

К1 – ціна виробу;

К2 – віддаль до кінцевого виробника;

К3 – транспортна гнучкість поставки;

К4 – якість виробу;

К5- можливість постачання точно у визначений час (Just-in-time);

К6 – гнучкість стосовно динаміки вимог  до постачальника;

К7- можливість подальшого розвитку виробу;

К8 – можливість подальшої переробки  (утилізації)

і  задану важливість кожного критерію

Таблиця 6

Важливість критеріїв

КритерійВажливість, %Послідовність

К1143

К228

К396

К4261

К5202

К6115

К7124

К867

Задано також експертні оцінки кожного з постачальників.

Розрахувати інтегральний критерій та вибрати  постачальника. Здійснити аналіз отриманих результатів.

Результати обчислень сформуємо у вигляді