+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
32
Мова:
Українська
Ціна:
240 грн.
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Склад, об’єкт та об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 373 КК «Примушування давати показання»
2. Суб’єкт примушування давати показання, характеристика суб’єктивної сторони злочину
3. Кваліфікуючі ознаки та відмежування примушування давати показання від суміжних складів злочинів, у тому числі катування
4. Запобігання вчиненню злочину, передбаченого ст. 373 КК України
Задача 1
Водій автомобіля «Таврія» Т. не надав допомогу потерпілому в ДТП, якого вночі виявив на дорозі, та не повідомив про ДТП нікому. Т. не був причетний до аварії. Через несвоєчасність надання медичної допомоги потерпілий помер. Т. мав можливість відвезти його до лікарні. Кваліфікуйте дії Т.
Задача 2
П. у стані алкогольного сп'яніння нецензурно лаявся на тролейбусній зупинці, ображав громадян, зупинив тролейбус і заважав роботі громадського транспорту. Коли наряд міліції намагався припинити це порушення та доставити правопорушника до відділення, П. вчинив опір працівникам міліції. Кваліфікуйте дії П.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Вступ:
Актуальність теми. У сучасній Україні під час досудового розслідування у кримінальних справах відбувається чимало порушень: недотримання законності, неповага до гідності особи, неповнота й однобічність розслідування тощо. Усе це сприяє виникненню й поширенню багатьох негативних явищ, зокрема злочинів проти правосуддя.
Одним із найбільш небезпечних таких злочинів є примушування давати показання, під час вчинення якого посадові особи правоохоронних органів, наділені державою певними процесуальними повноваженнями, опиняються перед вибором між доцільністю й законністю, вважаючи, що остання може порушуватися в інтересах розкриття злочину й викриття особи, яка його вчинила.
Ст. 62 Конституції України проголошує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Наявність норми, яка передбачає кримінальну відповідальність за примушування давати показання, становить кримінально-правову гарантію, покликану забезпечувати, з одного боку, захист особи від протиправних методів провадження дізнання і досудового слідства, а з іншого боку, – об’єктивне дослідження всіх обставин справи.
Проблема дотримання законності в діяльності правоохоронних органів є завжди актуальною не тільки для України, а й для всієї світової спільноти. Підтвердженням цьому є наявність таких документів, як Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966 р.), Європейська конвенція про запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (1987 р.), Конвенція ООН проти катування та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, поводження чи покарання (1988 р.), у яких звертається увага на існуючі проблеми при здійсненні правосуддя.
Питання кримінальної відповідальності за злочини проти правосуддя і, зокрема, за примушування давати показання розглядали українські й зарубіжні науковці та правозахисники, а саме Н. Ю. Алексєєва [4], О. О. Вакулик [7, 8], Н. Довгань-Бочкова [10], В. Д. Чабанюк [17] та інші.
Мета роботи - дослідження кримінально-правової характеристики приму-шування давати показання.
Мета дослідження зумовлює вирішення наступних завдань:
- уточнити склад, об’єкт та об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 373 КК «Примушування давати показання»;
- визначити суб’єкт примушування давати показання, охарактеризувати суб’єктивну сторону злочину;
- проанілізувати кваліфікуючі ознаки та відмежування примушування давати показання від суміжних складів злочинів;
- з’ясувати шляхи запобігання вчиненню злочину, передбаченого ст. 373 КК України.
Об’єкт дослідження - кримінально-правове забезпечення прав і свобод особи під час досудового розслідування.
Предмет дослідження - кримінально-правова характеристика примушу-вання давати показання.
Методи дослідження. Під час виконання поставлених у роботі завдань було використано порівняльно-правовий, формально-юридичний методи, метод системного аналізу та інші.
Структура роботи включає вступу, три розділи, висновки та список використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 31 сторінок.
Список використаних джерел:
- Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, тлумачення від 15.05.2014 [Електронний ресурс]: режим доступу: http://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/254к/96-вр
- Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III, редакція від 11.07.2014: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/2341-14
- Постанова Верховного Суду «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» від 26.12.2003 № 15 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/v0015700-03
- Алексєєва Н. Ю. Актуальні проблеми розмежування злочинів проти правосуддя, що вчиняються свідками, експертами, перекладачами або щодо них, від суміжних складів злочинів / Н. Ю. Алексєєва // Вісник Асоціації кримінального права України. - 2014. - № 2(3). - С. 326-337.
- Алєксєєв О.О. Розслідування окремих видів злочинів: навч. посіб./ О.О. Алєксєєв, В.К. Весельський, В.В. Пясковський – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 276 с.
- Болдарь Г. Є. Кваліфікація злочинів: навч. посіб. / Г. Є. Болдарь, М. К. Гнєтнєв, Г. М. Зеленов, В. В. Лень, Є. О. Письменський; Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О.Дідоренка. – К.: Істина, 2010. – 430 с.
- Вакулик О. О. Насильство як кваліфікуюча ознака примушування давати показання (ст. 373 КК України) / О. О. Вакулик // Верховенство права та права людини: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Запоріжжя, 11–12 серпня 2010 року). – Запоріжжя: Запорізька міська громадська організація “Істина”, 2010. – С. 87-88.
- Вакулик О. О. Суб’єкт злочину, передбачений ст. 373 КК України “Примушування давати показання” / О. О. Вакулик // Державно-правовий розвиток України в умовах політичних змін: матеріали міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (м. Тернопіль, 9 квітня 2010 року). Частина ІІ. – Тернопіль: ФО-П Шпак В.Б., 2010. – С. 5-7.
- Вакулик О. Проблеми протидії примушуванню давати показання в Україні та інших державах / О. Вакулик // Юридична Україна. - 2009. - N 4. - С. 90-93.
- Довгань-Бочкова Н. Примушування як спосіб учинення злочину / Н. Довгань-Бочкова // Национальный юридический журнал: теория и практика. - 2014. - грудень. - С. 199-202.
- Кваліфікація злочинів, підслідних органам внутрішніх справ: навч. посіб. / за ред. В. В. Коваленка; за наук. ред. О. М. Джужи та А. В. Савченка. – К.: Атіка, 2011. – 648 с.
- Кваліфікація злочинів: навч. посіб. / за ред. О. О. Дудорова, Є. О. Письменського. – К.: Істина, 2010. – 430 с.
- Кримінальне право України: практикум: навч. посіб. / П. П. Андрушко, С. Д. Шапченко, С. С. Яценко, П. С. Берзін та ін.; за ред. С. С. Яценка. – 3-є вид., переробл. і доповн. – К.: Алерта; КНТ; Центр учб. л-ри, 2010. – 640 с.
- Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: у 2 т. Т. 1 / ред.: П. П. Андрушко. - 3-тє вид., переробл. та доповн. - К.: Прав. єдність, 2009. - 964 с.
- Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – 9-те вид., переробл. та доповн. – К.: Юрид. думка, 2012. – 1316 с.
- Сливич І. І. Кримінальне право України. Особлива частина: навч. посіб. / І. І. Сливич, Я. В. Ступник; ДВНЗ "Ужгород. нац. ун-т". - Ужгород: Гельветика, 2014. - 655 c.
- Чабанюк В. Д. Кримінальна відповідальність за вчинення кримінально-процесуальних правопорушень / В. Д. Чабанюк // Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ . - 2012. - № 1(3). - С. 108-114.