Природній газ

Предмет:

Безпека життєдіяльності

Тип роботи:

Розрахунково-графічна робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

(див. таблицю додатка А).

Приклад 1

Умова. : Визначити можливий ступінь руйнування будівлі цеху зі збірного залізобетону, що знаходиться на відстані 900 м від вибухонебезпечного сховища, де зберігається 400 т зрідженого пропану.

Розв'язок.

1. Визначимо за формулами (1), (2), у яку зону осередку вибуху потрапляє наш об'єкт.

Радіус зони 1:

Радіус зони 2:

тобто наш об’єкт під час можливій аварії потрапить у 3-тю зону осередку вибуху.

2. Для зони 3 за допомогою графіків (рис. 1) знаходимо величину надлишкового тиску ударної хвилі на відстані від центра вибуху Q = 400т пропану. Це буде .

3. З додатка А визначаємо, що будівля зі збірного залізобетону від ударної хвилі з надлишковим тиском 30 кПа отримає середні руйнування. З додатка Б визначаємо, якого характеру руйнування очікуються під час можливої аварії.

Висновок: Під час аварії на вибухонебезпечному об'єкті з вибухом 400 т пропану будівля цеху може отримати середні руйнування. З додатка Б визначаємо, що це: *руйнування даху, *внутрішніх перегородок, *вибиті двері та вікна, *у капітальних стінах можливі тріщини.

2.2. Визначення очікуваного характеру пожеж

Унаслідок вибухів на промислових об'єктах можуть виникати окремі або суцільні пожежі.

Окрема пожежа виникає в окремій будівлі чи споруді.

Суцільна пожежа характеризується тим, що впродовж 1-2 годин вогонь охоплює до 90% усіх будівель і споруд об'єкта.

Очікуваний характер пожеж з урахуванням наведених чинників можна визначити за допомогою таблиці 2.

Таблиця 2 – Можлива пожежна обстановка після вибуху

Примітка

Щільність забудови – це відсоткове співвідношення загальної площі всіх забудов до площі території об'єкта.

Характер виникнення та розповсюдження пожежі залежить від таких чинників:

ступеня руйнувань будівель і споруд під час вибуху;

категорії пожежної небезпеки виробництва (додаток В) ;

ступеня вогнестійкості будівель і споруд (додаток Г) ;

щільності забудови об'єкта (Щ) та ін.

Приклад 2

Умова: Визначити можливу пожежну обстановку після вибуху, якщо в районі розташування столярного цеху надлишковий тиск ударної хвилі 30 кПа. Будівля цеху має вогнетривкість несучих стін – 2, 5 год, а перекриття – 1год. Щільність забудови об'єкта 30%.

Розв'язок:

1. Визначаємо категорію пожежної небезпеки виробництва.

З додатка В знаходимо, що столярний цех належить до категорії Д пожежної небезпеки виробництва.

2. Визначаємо ступінь вогнестійкості будівлі цеху.

З додатка Г знаходимо, що будівля зі збірного залізобетону (матеріал неспалимий) з наведеним значенням межі вогнетривкості стін та перекриттів має II ступінь вогнестійкості.

3. Оцінюємо можливу пожежну обстановку на дільниці, де розташований столярний цех.

За таблицею 2 визначаємо, що для виробництва категорії ГII ступеня вогнестійкості будівель при надлишковому тиску 30 кПа і щільності забудови більше 30% можна очікувати в перші 30 хв окремі пожежі, які за 1-2 год можуть перерости в суцільну.

Висновок: Після вибуху в районі столярного цеху очікуються окремі пожежі з подальшим переростанням їх у суцільну пожежу.

2.3. Оцінювання ступеня можливого уражень персоналу

Ударна хвиля уражає незахищених людей безпосередньо, а також непрямим шляхом. Безпосередній вплив на людей відбувається через надлишковий тиск ударної хвилі. Залежно від величини надлишкового тиску люди можуть отримати травми, які поділяються на легкі, середні, важкі та надважкі (табл. 3)

Таблиця 3 – Ступінь ураження людей залежно від надлишкового тиску

Непрямий вплив ударної хвилі виявляється в ураженні людей уламками зруйнованих будівель, розбитим склом та іншими предметами. Радіус непрямого впливу на людей перевищує радіус безпосереднього впливу і досягає зон з надлишковим тиском ударної хвилі.

Приклад З

Умова: Визначити ступінь можливих ушкоджень людей, які працюють у одноповерховій будівлі цеху зі збірного залізобетону, якщо під час вибуху величина надлишкового тиску ударної хвилі в районі цеху становить 30 кПа.

Розв'язок

1. Оцінюємо ступінь ураження людей у будівлі цеху від надлишкового тиску (пряма дія) ударної хвилі. Ударна хвиля проникає в приміщення крізь вибиті вікна і двері.

За таблицею 3 визначаємо, що при 30кПалюди можуть отримати легкі травми.

2. Оцінюємо ступінь можливого ураження через непряму дію ударної хвилі вибуху.

Раніше (приклад 1) ми встановили, що будівля цеху може отримати середні руйнування. З характеристики цих руйнувань (додаток Б) визначаємо, що вибиття вікон і дверей, руйнування даху і пошкодження внутрішніх перегородок може викликати суттєві ураження персоналу через непрямі дії ударної хвилі вибуху.

Висновок: Через безпосередню (пряму) і непряму дію ударної хвилі виробничий персонал може отримати легкі травми та пошкодження уламками скла і елементами пошкоджених конструкцій і обладнання.

2.4. Графічна частина

Дати характеристику осередку ураження залежно від потужності вибуху.

Характеристика осередку ураження під час вибуху пропану масою Q=400 т

М 1: 100000

І – зона слабких руйнувань;

ІІ – середніх;

ІІІ – сильних;

ІV – повних;

ЦВ – центр вибуху (місце зберігання пропану)

Радіуси зон руйнувань:

- Rсл = 1600 м;

- Rсер = 1070 м;

- Rсил =850 м;

- Rпов = 650 м.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Підбиваю підсумки проведеного оцінювання:

1. У яку зону руйнувань може потрапити цех?

2. Які очікуються руйнування елементів цеху?

3. Яка пожежна обстановка може скластися в районі розташування цеху?

4. Який характер можливого ураження виробничого персоналу?

Таблиця 4 – Підсумки проведеного оцінювання можливих наслідків аварії на вибухонебезпечному об'єкті

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Порушити питання перед відповідними зберігається;

Передбачити укладання необхідних договорів страхування ризиків та можливих втрат на випадок вибуху;

Укріпити конструкцію будівель установленням додаткових колон, ферм, підкосів тощо;

Змінити спосіб прокладання комунікацій. Трубопроводи та кабельні лінії прокласти під землею;

Створити резерв контрольно-вимірювальної апаратури;

Установити на вікнах захисні металеві сітки, щоб розбите скло не потрапляло в приміщення цеху.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Бердій Я. І. Безпека життєдіяльності/Я. І. Бердій, В. С. Джигирей, А. І. Кдисюк та ін. – Львів: Афіша, 1999. -275с.
Гайченко В. А. Основи безпеки життєдіяльності людини/В. А. Гайченко, Г. М. Коваль. Київ: МАІП, 2002. -230с.
Голінько В. І. Безпека життєдіяльності/ В. І. Голінько, В. М. Шибка, Г. О. Мірошник, О. В. Безчастний – Дніпропетровськ: НГА України, 1988. -172с.
Джигирей В. С. Безпека життєдіяльності/В. С. Джигирей, В. Н. Жидецький. Львів: Афіша, 2001. -255с.
Желібо Є. П. Безпека життєдіяльності/ Є. П. Желібо, Н. М. Заверуха, В. В. Зацарний. Львів: Новий світ, 2002. -330с.
Желібо Є. П. Безпека життєдіяльності/Є. П. Желібо, В. В. Зацарний. Київ. «Каравела». 2009-279с.
Лапін В. М. Безпека життєдіяльності людини/ В. М. Лапін. – Львів: Львівський банківський коледж, 1998 – 192с.
Назарук М. М. основи екології та соціології. Львів: Афіша, 2000-255с.
Пістун І. П. Безпека життєдіяльності/І. П. Пістун, Ю. П. Кіт. Львов: Афіша, 2000-240с.
Яремко З. М. Безпека життєдіяльності/З. М. Яремко, Київ: Центр навчальної літератури. 2005-320с.
Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності. – Київ, 2004. – 326 с.
Козлов А. Г. Цікава фізіологія в дослідах. – К. : “Парламентське видавництво”, 2003. – 59 с.
Криволуцкий, Д. А. Действие ионизирующей радиации на биогеоценоз: Учебное пособие / Д. А. Криволуцкий, Ф. А. Тихомиров. – М. : Наука, 1988. – 239 с.
Крикунов Г. Н., Беликов А. С., Залунин В. Ф. Безопасность жизнедеятельности. Ч. 1. 2. – Днепропетровск: Пороги, 1992. – 412 с.
Лапін В. М. Безпека життєдіяльності людини. – Львів. : Львівський банківський коледж, 1998. – 192 с.
Ложкин Г. В., Повякель Н. И. Практическая психология конфликта: Учеб. пособие. – 2-е изд., стереотип. – К. : МАУП, 2002. – 256 с.
Михалевич Р. Ф. Анатомія та фізіологія. – К. : Здоров'я, 2001. – 173 с.
Миценко І. М. Забезпечення життєдіяльності. – Львів, 1996. – 160 с.