Психологічні аспекти безпеки життєдіяльності

Актуальність теми дослідження. Формування безпеки життєдіяльності у процесі навчання та підготовки до професійної діяльності нерозривно пов’язане з індивідуальною безпекою життя і здоров’я людини як працівника і громадянина, зі збереженням власної психологічної цілісності, забезпечення безпечних умов середовища професійної діяльності та особистого життя.

Швидкі перетворення в українському суспільстві, які відбуваються під впливом реформаційних процесів у всіх галузях життя, пред’являють високі вимоги до особистості, що збільшує вагу ризиків в життєдіяльності людини. В сучасній науці зростає увага до проблеми безпеки життєдіяльності з боку дослідників різних спеціальностей – психологів, соціологів, юристів та ін., що характеризує означену проблему як міждисциплінарну. ВУ психології необхідність розробки проблем психологічних аспектів ставлення до безпеки життєдіяльності пов’язана з дослідженням її суб’єктивної сторони, зокрема, з вивченням індивідуально-психологічних особливостей ставлення до безпеки життєдіяльності як властивості особистості, яка виявляється в ситуаціях різного ступеню складності і може сприяти або запобігати адаптаційним процесам в життєдіяльності людини.

За таких умов пріоритетним завданням професійної підготовки майбутніх фахівців стає формування нового гуманістичного світогляду, який у майбутньому стане рушійною силою суспільної безпеки. Результативне формування такого світогляду стане можливим за умови впровадження психологічно обгрунтованого підходу до організації навчального процесу з безпеки життєдіяльності. Світогляд, спрямований на безпечну життєдіяльність, буде успішно розвиватися у процесі набуття майбутніми фахівцями професійної компетентності під час вивчення фахових дисциплін. Здобуті знання сприятимуть вдумливому виконанню виробничих обов’язків у процесі взаємодії з іншими людьми та середовищем. Сформований ціннісний світогляд з безпеки життєдіяльності стане запорукою збереження як власного життя та здоров’я майбутнім спеціалістом, так і цілісності соціуму, а отже, − життя та здоров’я всіх людей. 

Вивчення нормативно-правових актів, психологічної літератури, а також сучасної практики підготовки майбутніх спеціалістів у ВНЗ виявило суперечності, що негативно позначаються на формуванні ціннісного світогляду майбутніх фахівців з безпеки життєдіяльності. Такими є суперечності між усвідомленням суспільством потреби формування ціннісного світогляду студентів і відсутністю соціально-педагогічних умов щодо їх підготовки з врахуванням потреб безпечної життєдіяльності; пріоритетом традиційного технократичного підходу до формування безпеки життєдіяльності та необхідністю реалізації гуманістичного підходу в сучасних умовах; актуальними вимогами до безпеки праці та недостатнім теоретичним і практичним опрацюванням цієї проблеми в освітній діяльності вищих навчальних закладів. Розв’язання зазначених суперечностей потребує нових підходів до формування психологічних основ змісту безпеки життєдіяльності.

Нагальна потреба у формуванні психологічних основ безпеки життєдіяль-ності майбутніх фахівців, недостатнє розроблення цієї проблеми в теорії та перевірки у практиці діяльності ВНЗ визначили тему дослідження – «Психоло-гічне забезпечення життєдіяльності в особистому і професійному житті».

Стан дослідження проблеми. Зміст навчання з безпеки життєдіяльності для широкого загалу фахівців висвітлили в своїх працях Е.Г. Антюхін [3], О. Бєлов [10], Н. Б. Волненко [20], Л.Н. Горіна [22], Є. П. Желібо [27], В. М. Заплатинський [30, 31], В.Н. Мошкін [64], А. В. Снєгєрєв [88] та ін. Проблему теорії безпеки життєдіяльності у професійному житті розкрили І. Балінт [6], В.А. Бодров [14], Д.К. Каскіна [36], І. Н. Нємкова [66], Г.О. Балл [77]. Системні дослідження ставлення особистості до безпеки життєдіяльності представлені працями Т. А. Басанової [8], В.І. Безродного [9], С.В. Бикової [12], A.M. Гавриленкова [21], А. В. Новоян [67] та ін.

Аналіз зазначених праць свідчить, що, незважаючи на широке опрацювання вченими окремих психологічних аспектів безпеки особистості та формування змісту безпеки життєдіяльності, досі не розкрито сутність формування основ змісту безпеки життєдіяльності у процесі підготовки студентів. Сучасна практика формування безпеки життєдіяльності у ВНЗ часто залишає поза увагою становлення ціннісного відношення майбутніх фахівців до особистої і професійної безпеки.

Об’єкт дослідження – особистісні психологічні аспекти безпеки життєдіяльності особистості.

Предмет дослідження - психологічні засади формування свідомого відношення особистості до безпеки життєдіяльності у особистому та професійному житті.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити психологічні механізми умови формування відношення до безпеки життєдіяльності. 

Гіпотеза дослідження грунтується на припущенні, що формування основ змісту безпеки життєдіяльності буде ефективним за умов: відбору змісту навчального матеріалу з орієнтацією на професійні цінності в галузі безпеки життєдіяльності; створення і розвитку мотивації щодо оволодіння професійними цінностями у галузі безпеки життєдіяльності. Передбачається, що розроблена методика формування позитивного ставлення студентів до безпеки життєдіяльності буде ефективнішою від загальноприйнятої у ВУЗі.

Для реалізації мети та перевірки гіпотези дослідження необхідно розв’язати такі завдання:

• проаналізувати поняття «психологія безпеки», «безпека особистості» з точки зору психологічної науки;
• уточнити психологічну структуру ставлення особистості до безпеки життєдіяльності, її розвиток та корекцію;
• визначити психологічні засоби підвищення безпечної поведінки працівників у професійній діяльності;
• емпірично дослідити ставлення студентів до безпеки життєдіяльності;
• розробити та апробувати методику формування позитивного ставлення студентів до безпеки життєдіяльності.

Методи дослідження. У ході дослідження використовувалися такі методи: теоретичні − системний аналіз педагогічної, психологічної, спеціальної літератури, вивчення і узагальнення науково-методичної літератури (з метою систематизації і узагальнення теоретичних знань у сфері формування аксіологічних основ змісту безпеки життєдіяльності); емпіричні − психологічне спостереження, анкетування, тестування, бесіди, експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний) для оцінки рівня сформованості відношення до безпеки життєдіяльності на різних етапах дослідження; статистичні методи.

Експериментальна база та організація дослідження. Експериментом було охоплено 159 студентів РДГУ, з них 78 склали експерименальну групу, а 81 - контрольну. Дослідження проводилося поетапно впродовж 2011-2013 років.

На першому етапі (2011 р.) на основі науково-методичних джерел проаналізовано методологічні засади сприйняття безпеки життєдіяльності особистістю, виділено та обгрунтовано систему сприйняття людиною власної безпеки, визначено умови, необхідні й достатні для формування аксіологічних компонентів навчання з безпеки життєдіяльності, обґрунтовані критерії і показники сформованості ставлення до безпечного способу житття, визначена кількість учасників експерименту для забезпечення достовірності результатів. Також на І етапі було проведено констатувальний експеримент з метою оцінки рівня сформованості ставлення респондентів до безпеки життєдіяльності.

На другому етапі (2011-2012 р.) здійснено формувальний експеримент − у навчальний процес ВНЗ впроваджена експериментальна модель формування психологічних компонентів змісту навчання з безпеки життєдіяльності. Протягом 2011-2012 рр. впроваджено розроблену систему практичних та самостійних робіт, що виконувалися під час вивчення дисципліни «Безпеки життєдіяльності» на перших курсах. Протягом 2-го семестру 2012 р. сформовані на першому курсі основи світогляду щодо безпеки життєдіяльності розвивалися та удосконалювалися у процесі вивчення дисциплін «Основи охорони праці», «Соціологія», «Етика» та «Естетика».

На третьому етапі (2013 р.) узагальнено результати експериментального дослідження, перевірено рівні сформованості основ змісту безпеки життєдіяльності у особистому та професійному житті. Проаналізовано та узагальнено одержані експериментальні дані, сформульовано загальні висновки.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що на основі комплексного аналізу обгрунтовано систему психологічних компонентів ставлення особистості до безпеки життєдіяльності, виявлено психологічні умови формування основ змісту навчання з безпеки життєдіяльності; уточнено зміст поняття безпека життєдіяльності з позицій психологічного вчення. 

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в удосконаленні навчально-методичного забезпечення для проведення прак-тичних і самостійних занять з дисципліни «Безпека життєдіяльності», розроб-лено тест для визначення сформованості мотивації безпеки життєдіяльності.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (95 найменувань) і додатків. Загальний обсяг роботи − 119 сторінок, основний текст складає 82 сторінки, у тому числі 6 таблиць і 5 рисунків.