Психологічні проблеми спілкування у підлітковому віці

Актуальність теми. Період з 10 до 15 років - це найважчий з усіх періодів дитячого віку, який являє собою час становлення особистості. Разом з тим це найвідповідальніший період, оскільки у цьому віці закладаються основи моральності, формуються соціальні установки, відношення до себе, до людей, до суспільства. Крім того, на даному етапі життя стабілізуються риси характеру і основні форми міжособистісної поведінки у спілкуванні. Головні мотиваційні лінії цього вікового періоду, пов’язані з активним прагненням до особистісного самовдосконалення - це самопізнання, самовираження й самовдосконалення. Розвиток самосвідомості у підлітка виражається в зміні мотивації основних видів діяльності – навчання, спілкування й праця. Ведучий вид діяльності в цьому віці – інтимно-особистісне спілкування.

Особливо інтенсивний розвиток спілкування дітей із своїми однолітками здійснюється саме в підлітковому віці. Залучання підлітка до вже не зовсім дитячих інтересів спонукає його до ініціативної перебудови взаємовідносин з оточуючими людьми. Як реакція у підлітка на нерозуміння зі сторони дорослої людини нерідко вникають різні види протесту і непокори. У підлітковому віці у дітей складаються дві різні за своїм значенням для психічного розвитку системи взаємовідносин – одна з дорослими, а інша з однолітками. Відіграючи одну й ту саму соціалізуючу роль, ці дві системи взаємовідносин нерідко входять у протиріччя одна з іншою за змістом і за регулюючими їх функціями.

Проблема спілкування в підлітковому віці займає важливе місце в системі засобів, які впливають на розвиток властивостей особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, індивідуально-типологічних якостей. Наряду з іншими  особистісними властивостями самоконтроль як вольова  риса особистості характеризується досить високим рівнем розвитку самосвідомості і пов'язана з контролем не тільки своєї поведінки, але й емоцій, думок. Оскільки в підлітків самосвідомість  ще сформована  не в повній мірі, то і самоконтроль не завжди здійснюється не тільки у внутрішньому плані, але і в зовнішній поведінці.

Проблеми комунікативної сфери підлітків достатньо широко висвітлені у психологічних дослідженнях. Зокрема, загальні закономірності цього питання розглянуті в працях Бодальова А.А., Божович Л. І., Ельконіна Д. Б., Драгунової Т.В., Виготського Л.С., Заброцького М. М., Лісіної М.І., Мудрика А.В. та ін. Більш вузьких питаннь проблем спілкування у підлітковому віці торкаються у своїх роботах Бовть О.В., Касьянова О.В., Фельдштейн Д. І., Тернопільська В.І.

Об’єкт дослідження – особливості міжособистісного спілкування дітей у підлітковому віці.

Предмет дослідження – проблемні аспекти спілкування у підлітковому віці.

Мета роботи – дослідити особливості міжособистісних стосунків підлітків у спілкуванні, проаналізувати проблемні моменти, конфліктність і агресивність у спілкуванні.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети дослідження визначені наступні завдання:

• проаналізувати спілкування як процес взаємодії, особливості вербальної психосфери підліткового віку;
• дати характеристику міжособистісного спілкування у підлітковому віці;
• провести аналіз проблемачних ситуацій у спілкуванні підлітка з однолітками та значимими дорослими;
• дослідити комунікативні проблем підлітків у міжособистісних стосунках.

Методи дослідження. У роботі використано ряд загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема, теоретичний аналіз літератури, яка стосується заданої теми, тести описану поведінки К. Томаса (адаптація Н. В. Грішиної), тест оцінки рівня конфліктності (за А. А. Ківшевою та А. А. Рябчиковою), тест визначення інтегральних форм комунікативної агресивності В. В. Бойко, тест на оцінку рівна товариськості Ряховського.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел, загальний обсяг роботи склав 31 аркуш.