ЗМІСТ
Під час правління Петра Росія стає абсолютною монархією, для якої характерним є максимальне зосередження влади в руках однієї особистості. Однак це - не єдина ознака. Необхідна також ситуація переходу від феодальної до капіталістичної системи. Цей період у різних країнах відбувався в різні історичні періоди, зберігаючи при цьому загальні риси. Для абсолютної монархії характерна наявність сильного розгалуженого бюрократичного апарату, сильної регулярної армії, ліквідація всіх станово-представницьких органів і установ. Всі ці ознаки були властиві і російському абсолютизму, однак у нього були і власні характерні риси:
- якщо абсолютна монархія в Європі складалася в умові розвитку капіталістичних відносин і скасування старих феодальних інститутів (особливо кріпосного права), то абсолютизм у Росії збігся з розвитком кріпосництва;
- якщо соціальною базою західноєвропейського абсолютизму був союз дворян з містами (вільними, імперськими), то російський абсолютизм опирався в основному на кріпосницьке дворянство і військовий стан.
Актуальність теми роботи полягає у тому, що на сьогодні у багатьох країнах, і в Україні зокрема, спостерігається усталення нової, сучасної синтетичної форми держави, у процесі чого часто повторюються помилки або не використовується той досвід реформування всієї інфраструктури держави, який дає нам приклад Петра І.
Актуальність теми роботи визначається й іншою обставиною. Адже сьогодні перед країною знову стоїть необхідність державного реформування. На порядку денному - необхідність внесення змін в організацію виконавської влади (побудова «вертикалі влади»), нововведення в структуру і функціонування збройних сил, судова реформа. У цьому зв'язку зрозумілим є зростаючий інтерес до аналогічних нововведень, які вже мали місце в історії.
Говорячи про об'єктивні закономірності, які супроводжували державне реформування даного періоду, не слід забувати і про суб'єктивний фактор - особистість Петра I. Наполегливість подолання будь-яких перешкод, постійні експерименти з новими указами - все це представляє картину його діяльності. Великий реформатор вніс у державний устрій численні зміни: провів судову і військову реформи, змінив адміністративний поділ, особисто брав участь у складанні правових кодексів і т. д. Тому метою бакалаврської роботи є всебічний розгляд характеру реформ Петра І та аналіз їх наслідків.
Об’єктом дослідження у роботі виступає історичний період кінця XVII – початку XVIII століття в Росії, а предметом – особливості реформаторської діяльності Петра І.
Реалізація даної мети має на увазі вирішення наступних основних завдань дослідження:
- вивчення загальних особливостей становлення абсолютизму і причин початку реформ в Росії;
- з'ясування особливостей реформування, здійсненого Петром в області органів влади і управління;
- аналіз основних положень соціально-економічної реформи;
- розгляд питань, які стосуються відносин між церквою і державою, а також змін у культурному житті Росії;
- висвітлення і обгрунтування результатів реформ.
Вивченню розглянутого питання приділяється досить багато уваги у відповідній бібліографії. Як джерельну базу виконання роботи варто відзначити праці таких відомих авторів, як Анісімов Є. ст. («Государственные преобразования и самодержавие Петра Великого в первой четверти 18 ст.»), а також Князькова С. («Очерки из истории Петра Великого и его времени»). Саме ці праці були базовими при написанні роботи.
Реформи Петра I були яскравим прикладом радикальних реформ, проведених державою без підтримки і навіть при опорі широких верств суспільства. Вони багато в чому були підготовлені його попередниками, а традиції і тривале перебування в стані війни сформували основний метод їх проведення - деспотичне насильство. Особисте знайомство з Європою в період перебування Петра в складі Великого посольства наприкінці XVII ст. і визначило цілі і напрямки перетворень.
- Анисимов Е. ст. Податная реформа Петра I. - Л., 1982. – 166 с.
- Анисимов Е.В. Время петровских реформ. - Л.: Лениздат, 1989. – 254 с.
- Анисимов Е.В. Государственные преобразования и самодержавие Петра Великого в первой четверти 18 ст. – СПб., 1997. – 212 с.
- Анисимов Е.В. Петр I – рождение империи // История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории России 9 – начала 20 века. – М., 1991. – 296 с.
- Анпилогов Г. Сенат при Петре I. Исторический журнал. - 1971 г. - № 4. – С.9.
- Баггер Х. Реформы Петра Великого. – М., 1985. – 532 с.
- Бахрушин С. и Сказкин С.Д. Дипломатия европейских государств в XVIII ст. Внешняя политика Петра I. В кн.: История дипломатии т. I., М.-Л., 1981 г. – 672 с.
- Белоусов Р.А. «Становление государственных финансов в России [XVII-XIX вв.]» //Финансы –1998. - №2. – С. 35-39.
- Богословский М. Введение подушных податей и крепостное право. Сборник «Великая реформа», т. I. - М., 2001. – 339 с.
- Богословский М. Областная реформа Петра Великого. Провинции, 1719-1727 гг. - М., 1982. – 190 с.
- Богословский М. Русское общество и наука при Петре Великом. - Л., 1996. – 338 с.
- Бочкарев В. Дворянство и крестьянство при Петре Великом. Сборник «Три века», т. III. - М., 1992 г. – 446 с.
- Брикнер А. Иллюстрированная история Петра Великого, т. I-II, С-Пб, 1992. – 218 с.
- Буганов В. И. Крестьянские войны в России в XVII- XVIII вв. – М., 1976. – 232 с.
- Буганов В. И. Петр Великий и его время. - М., 1989. – 208 с.
- Водарский Я.Е. Петр I // Вопросы истории. - 1993. - № 6. – С. 18-21.
- Воловой Д.В. Реформы Петром I системы управления и его табель о рангах // Социальный менеджмент: учебник под ред. Д.В. Волового. - М., 2000. – С. 59-90.
- Готье Ю. История областного управления России от Петра I до Екатерины II. тт. I-II. - М., 1986. – 554 с.
- Иловайский Д.И. Царствование Петра Великого или эпоха государственных реформ // Иловайский Д.И. Очерки отечественной истории. - М., 1995. – 341 с.
- История Северной войны 1700-1721 гг. / Отв. ред. И.И.Ростунов. - М.: Наука, 1987. – 255 с.
- Каминский А. Российская империя в 18 веке: трагедии и модернизация / Под ред. А. Каменского. - М., 1999. – 259 с.
- Кафенгауз Б. Внешняя политика России при Петре I. - М., 1982. – 190 с.
- Кафенгауз Б. Реформы Петра I в оценке М. Покровского, ч. II, М.-СПб, 1990. – 231 с.
- Князьков С. Из прошлого Русской земли. Время Петра Великого. Книга для чтения по русской истории в школе и дома. М.: Планета, 1991. – 233 с.
- Князьков С. Очерки из истории Петра Великого и его времени. – М., 1990. – 219 с.
- Коломиец А.Г. «Финансовая политика правительства Петра Великого» //Финансы –1996. - №5. – С.21-26.
- Милюков П. Н. Государственное хозяйство России в первой половине XVIII столетия и реформы Петра. Великого. - М., 1992. – 339 с.
- Молчанов Н. Н. Дипломатия Петра Первого. - М., 1984. – 206 с.
- Моренов ст.И., Каменский А.В. От Петра I до Павла I реформы в России 18 века. Опыт целостного анализа. // Вопросы истории. - 2002. - № 2. – С. 44-48.
- Никольский Н. Церковная рефома Петра I. «Сборник Три века». - М., 1992. – 446 с.
- Облонский А. Почему Россия не стала «Западом». Петровская псевдореформация // Дружба народов - 1992. - № 10. – С.12-19.
- Павленко Н.И. Петр Великий. – М., 1990. – 512 с.
- Петр Великий. Сборник статей Института истории АН СССР под ред. Андреева, М.-Л., 1987. – 453 с.
- Платонов С.Ф. Время Петра Великого. // Платонов С.Ф. Лекции по русской истории. - М., 2000. – 99 с.
- Платонов С.Ф. Петр Великий. Личность и деятельность. // Платонов С.Ф. Сочинения по русской истории. В 2-х т. – СПб., 1993 – Т. 2. – С. 241-313.
- Пушкарев С. Эпоха Петра Великого // С. Пушкарев. Обзор русской истории. СПб., 2002. – 711 с.
- Сухарева О.В. Кто был кто в России: от Петра I до Павла I. - М., 2005. – 410 с.
- Шикман А.П. Деятели отечественной истории. Биографический справочник. М., 1997. – 412 с.