Регіональні особливості формування раціональної системи економічних зв'язків агропромислового комплексу (на прикладі Чернігівської області)

Товарообіг, вивіз і ввіз продукції АПК Чернігівської області з країнами зарубіжжя 

 

На основі аналізу характеру і напрямків економічних зв’язків обласного АПК з врахуванням перспектив розвитку його складових в дисертації розроблений прогноз ефективної структури економічних зв’язків АПК Чернігівської області до 2010 року. Згідно запропонованого прогнозу в області мають зрости відносні і абсолютні показники виробництва, споживання і вивозу продукції комплексу, особливо за межі країни. Має значно підвищитися частка у ввозі продукції АПК до області засобів виробництва і послуг виробничої інфраструктури, сільськогосподарської і іншої сировини для завантаження виробничих потужностей переробних підприємств Чернігівщини. 

На основі проведених досліджень розроблена блок-схема перспективної раціональної системи економічних зв’язків оптимального розвитку господарства регіонального АПК, яка складається з наступних чотирьох блоків, що взаємодіють між собою: власне регіональний АПК зі своєю структурою; умови і фактори формування регіонального агропромислового комплексу і його економічних зв’язків; тип економічних зв’язків; система заходів підвищення економічної ефективності розвитку господарства і економічних зв’язків регіонального АПК. За допомогою розробленої схеми можливе формування прогнозу економічних зв’язків будь-якого регіонального АПК з врахуванням його специфіки і тенденцій розвитку.

 

 

У дисертаційній роботі розроблені теоретико-методологічні основи формування раціональної системи економічних зв’язків регіонального АПК. Проаналізовані стан і обгрунтований прогноз розвитку економічних зв’язків регіонального АПК Чернігівської області на 2005-2010 рр. Запропоновано перспективну раціональну систему економічних зв’язків оптимального розвитку господарства регіонального АПК. Виконане дослідження дозволяє зробити наступні висновки. 

1.При становленні ринкових умов господарювання вивчення регіона-льних особливостей формування і прогнозування розвитку економічних зв’язків АПК набувають особливого значення. Від їх злагодженого функціонування залежить продовольча безпека держави, місце її на агропромислових ринках світу, добробут народу. Тому актуальним є пошук нових нетрадиційних методів і форм ефективного управління економічними зв’язками комплексу, а тенденції до децентралізації економічних процесів в державі викликають підвищену увагу до діяльності і регіональних АПК. 

2. У дисертаційній роботі розкрито сутність економічних зв’язків як економічної категорії з врахуванням реалій ринкової економіки; розроблено нові підходи до розуміння поняття “агропромисловий комплекс” як міжгалузевого утворення народного господарства та сутності його економічних зв’язків; виділено два типи економічних зв’язків: загальноекономічні (інфраструктурні) і виробничо-технологічні. Дослідження особливостей функціонування елементів структури і економічних зв’язків регіональних АПК було здійснено з використанням методів економічного аналізу: системно-структурного аналізу, статистично-економічних, зокрема міжгалузевих балансів, вивозу і ввозу продукції АПК за межі регіону з врахуванням її виробництва і споживання; економічного моделювання і економічного прогнозування ефективності економічних зв’язків регіонального АПК; картографічних, які полегшують розуміння процесів і явищ, що охоплюють певні території (п. 1. 1; п. 1. 2; п. 1. 3). 

3. Чернігівська область розташована в зоні Полісся і Лісостепу, де природно-кліматичні умови разом з комплексом соціально-економічних факторів формування продуктивних сил регіону вплинули і визначили спеціалізацію сільськогосподарської ланки АПК, яка притаманна даним агрокліматичним зонам. З області створена потужна переробна ланка АПК, функціонують виробництво засобів виробництва і об’єкти виробничої інфраструктури. На Чернігівщині завжди вироблялося більше продукції АПК ніж споживалося її в регіоні. Це показує і аналіз та співставлення індексів виробництва і споживання окремих видів продукції комплексу (п. 2. 1; п. 2. 2). 

4. Проведений аналіз галузево-функціональної структури АПК Чернігівської області свідчить, що вона нині не є раціональною, оскільки основне місце у виробництві продукції комплексу належить сільському господарству, переробка продукції якого здійснюється не повністю. Так, по виробництву сільськогосподарської продукції Чернігівщина займає 10 місце в Україні, а по випуску продукції переробної промисловості – лише 16. Частка виробництва засобів виробництва (1%) і виробничої інфраструктури (4%) у випуску продукції АПК області є також недостатньою. Територіальна структура даного комплексу Чернігівщини також є нераціональною, оскільки відбувається перекриття ареалів вирощування сільськогосподарських культур і сировинних зон переробних підприємств та через високу концентрацію виробництва (більше 50%) продукції АПК в трьох агропромислових вузлах: Чернігівському, Ніжинському та Прилуцькому (п. 2. 2). 

5. Дослідження абсолютних і відносних показників, що характеризують постачально-збутові економічні зв’язки АПК Чернігівської області, показали, що вивіз продукції комплексу з регіону значно перевищує її надходження. При цьому відбувається скорочення частки внутрішньообласного її товарообігу у структурі загального товарообігу продукції АПК Чернігівщини, зараз вона складає менше 50%. Це свідчить про досить високу самозабезпеченість регіону продукцією комплексу, особливо сільського господарства і переробної промисловості. Галузева структура економічних зв’язків АПК Чернігівщини не є раціональною і її необхідно вдосконалювати в напрямку зменшення частки переробної промисловості та підвищення обсягів виробництва засобів виробництва для АПК, а також продукції виробничої інфраструктури на всіх територіальних рівнях здійснення економічних зв’язків агропромисловим комплексом області (п. 2. 3). 

6. Аналіз територіальної структури економічних зв’язків АПК Чернігівської області свідчить, що незважаючи на зменшення їх активності вона залишається ефективною. Вивіз продукції АПК області перевищує її ввіз як в регіони України так і в зарубіжні країни. Подальше вдосконалення, можливе в напрямку зменшення частки внутрішньообласного товарообігу продукції комплексу у всьому її товарообігу, зростання обсягів вивозу продукції АПК як в інші області України, так і за кордон при збереженні і розширенні традиційних ринків її збуту в країнах СНД, і освоєнні перспективних ринків, особливо в країнах Близького Сходу, Південно-Східної Азії, Африки і Америки (п. 2. 3). 

7. Систематизація економічних зв’язків АПК проведена на основі визначення і