Регулювання поведінки звичаями

Інформаційно перенасичений, з потужним потоком інновацій, світ сучасної людини сприяє наростанню хаотичних процесів, руйнуванню вивіреної часом аксіологічної системи, міняє загальний поведін-ковий образ людини. Традиційні морально-етичні орієнтації та стандарти відсунуті на узбіччя суспільно значимих пріоритетів. Натомість особистість опиняється перед необхідністю приймати (або принаймні примирятися з ними) нові поведінкові реалії, деструктуровані моделі міжособистісного та особистісно-групового спілкування сумнівної вартості. Під виглядом пріоритетів оновлення знецінюються фундаментальні моральні засади. Це супроводжується різноманітними фрустраціями, психічними дисгармоніями із психотравмуючими наслідками. Водночас залишається недослідженою психологія традиційно стандартизованих поведінкових моделей, яка є виявом психофізіологічних особливостей конкретних етнофорів. 

У різний час порушеного проблеми регулювання поведінки і дій людини нормами звичаїв торкалася низка дослідників, зокрема Ю.В.Бромлей [2], Н.Ф.Каліна [5], В.Т.Куєвда [6], Ю.М.Лотман [7], В.А.Роменець [10]. У їхніх працях крізь призму психічної природи етнокультури розкриваються питання сутності поведінкових моделей, особливості етностереотипів, низка теоретико-методологічних аспектів теми. Досліджувана проблема була також висвітлена на міжнародному симпозіумі з проблем безсвідомого, що відбувся 1978 року в м. Тбілісі [1]. Певні аспекти проблеми порушуються у дослідженнях О.А.Донченко та Ю.В.Романенка [3]. Проте глибина, складність та актуальність проблеми вимагають системного й поглибленого аналізу, включаючи міждисциплінарні підходи.

Звичаї - це моделі соціальної поведінки, які схвалюються громадською думкою. Правила поведінки, освячені звичаями, регулюють стосунки між людьми в типових життєвих ситуаціях: шлюбна церемонія, святкові обряди, зустріч гостя і т. ін.