Рекультивація земель, порушених кар’єрними розробками

 ,

де Тз – кількість земляної маси для завантаження, т;

Ке – коефіцієнт використання екскаватора (0, 9) ;

8, 2 – тривалість зміни, год. ;

Пе – продуктивність екскаватора, т/год.

Для визначення маси породи, яку планується завантажити, розрахований раніше об’єм ділиться на щільність породи:

 ,

де V – об’єм породи, м3;

d – щільність, т/м3.

Далі розраховуємо кількість екскаваторів, необхідних для завантаження всієї земляної маси на період технічної рекультивації території:

 ,

де Ке – кількість екскаваторів, шт. ;

3 – змінність роботи екскаватора;

Д1 – кількість робочих днів на період технічної рекультивації.

 

Розрахунок потреби в автотранспорті та механізмах

для перевезення породи

 

 

Розрахунок потреби в автотранспорті та механізмах для перевезення гумусу

 

Дані заносимо у відомість 8.

 

Відомість розрахунку потреби у техніці для переміщення земляних мас

 

Види технікиКількість земляних масКількість машино-змін екскаваторівКількість робочих днів екскаватора

екскаваторисамоскиди

харак-терис-тикакіль-кість,

шт. харак-терис-тикакіль-кість,

шт.

об’єм, м3маса, т

0, 547825973, 3932207, 010925

0, 516764787174, 961031199, 23493225

 

 

 

Біологічна рекультивація земель – комплекс агротехнічних та меліоративних заходів, які спрямовані на відновлення родючості грунтів.

різниця у комплексі цих заходів визначається цільовим призначенням рекультивованих земель, якістю нанесеного гумусного шару або потенційно родючих порід.

Біологічна рекультивація – заключний етап відновлення порушених земель, вона передбачає розробку методів відновлення і підвищення їх продуктивності, підбір видів рослин, що необхідні для освоєння рекультивованої території, розробку агротехнічних заходів та способів прискорення процесів грунтоутворення з урахуванням властивостей грунтів і порід та місцевих кліматичних умов.

Біологічна рекультивація проводиться у два етапи: перший передбачає виконання робіт, спрямованих на покращення фізичних і хімічних властивостей порід, поживного режиму, біологічної активності; другий включає роботи з безпосереднього освоєння земель.

Якщо рекультивована ділянка вкрита родючим шаром, то вона знаходиться у процесі меліорації 3-4 роки, а при покритті потенційно родючими породами – 6-8 років. По закінченні меліоративного періоду продуктивність рекультивованих земель має бути не нижчою, ніж у непорушених зональних грунтів.

 

 

Для поліпшення фізичних властивостей грунтів вважаю за доцільне провести глибоку оранку та розпушення.

Оскільки наявний гумусний шар грунту, то немає потреби значно підвищувати норми внесення добрив, достатньо на 1-2 роки збільшення її у 1, 5 -2 рази.

Також доцільно буде використати сидеральні культури та однорічні й багаторічні трави, що покращить стан кореневмісного шару грунту.

Для підвищення рдючості грунту у початковий період біологічної рекультивації норму внесення органічних добрив рекомендується довести до 60 т/га.

 

Площа, зайнята ріллею, знаходиться як сума площі власне кар'єру та внутрішніх відвалів мінус площа, відведена під відкоси і становить 35563, 52 м2 або 3, 56 га.

 

Так як рекультивована площа вкрита родючим шаром, то період біологічної рекультивації становитиме 3-4 роки. Пропонована сівозміна має вигляд:

- однорічні трави;

- люцерна синя на приорювання;

- озима пшениця з пожнивним підсівом бобових трав;

- кукурудза на зерно.

Посів однорічних трав та люцерни синьої заплановано для покращення стану грунту, підвищення вмісту поживних речовин. зокрема, органіки.

Озима пшениця з підсівом бобових трав рекомендується для остаточної підготовки поля до посіву кукрудзи на зерно.

 

 

Дані щодо системи внесення добрив та агротехніки вирощування культур наведено в таблицях 5 і 6.

 

Таблиця 5

Відомість об’ємів робіт по біологічній рекультивації

та потреба у матеріалах

№Види робіт і матеріалівОдиниці виміруНормаОб’єм

1Глибоке розпушенняга15 см3, 56

2Посів однорічих травкг/га1035, 6

3Заорювання травга-3, 56

4Посів люцерни синьоїкг/га932, 04

4. 1Внесення добрив:

фосфорнихкг/га100356

калійнихкг/га100356

4. 2Весняне боронуванняга-3, 56

4. 3Заорювання зел. масига-3, 56

5Культивування поля з боронуваннямга-3, 56

6Посів пшениці озимоїмлн. зерен/га3, 4512, 28

6. 1Внесення фосфорних добривкг/га30106, 8

6. 2Снігозатримання, підживлення, боронуванняга-3, 56

6. 3Скошування зел. масига-3, 56

7Оранка на зябга-3, 56

8Посів кукурудзикг/га75267

8. 1Внесення добрив:

азотнихкг/га80284, 8

фосфорнихкг/га90320, 4

калійнихкг/га90320, 4

гноют/га55195, 8

8. 2Боронування, міжрядна обробка, боротьба з бур’янамига-3, 56

8. 3Скошувння зел. масига-3, 56

 

Таблиця 6

Основні технологічні заходи у схемі сівозміни

№КультураТехнологічний захід

1Однорічні трави (тимофіївка лучна) Норма висіву насіння 10 кг/га, висівають з конюшиною, інколи підживлюють добривами

2Люцерна синяНорма висіву насіння 9 кг/га, висівають весною під покрив ярих зернових, проводять боронування, внесення фосфорних та калійних добрив

3Озима пшеницяНорма висіву 3, 45 млн. зерен на гектар, проводять внесення органіки, передпосівну культивацію, коткування, боронування, підживлення

4КукурудзаНорма висіву становить кг/га, вносяться азотні добрива – 280 кг/га, фосфорні – 160 кг/га, гній – 60 т/га

 

 

Після завершення меліоративного процесу необхідно приєднати рекультивовану площу до загального земельного фонду області як придатну для використання у сільськогосподарському напрямку. Для цього можна застосувати наступну сівозміну:

- люцерна;

- озима пшениця +пожнивні культури;

- кукурудза на зерно;

- кукурудза на зелений корм з підсівом люцерни.

 

 

Виконавши розрахунки, необхідні для визначення основних параметрів, що характеризують процес рекультивації кар’єру, встановив наступні показники процесу відновлення:

об’єм і площа кар’єру становить відповідно 1525532, 63 м3 і 31506, 25 м2;

для завантаження і перевезення земляних мас необхідно 20 екскаваторів та 72 самоскиди;

загальна тривалість технічного етапу рекультивації становить приблизно 225 днів;

біологічна рекультивація проводиться у напрямку сільськогосподарського використання рекультивованих земель, сівозміну складають однорічні трави, люцерна, озима пшениця та кукурудза;

тривалість біологічного етапу рекультивації становить 4 роки.

Загалом сільськогосподарський напрямок рекультивації повінстю виправдовує себе, оскільки 4 роки – порівняно незначний проміжок часу, за який відновлюється родючість грунтів, які були порушені кар’єрними розробками.

 

 

Атлас почв УССР. К. : Урожай, 1979.

Географічна енциклопедія України у з т. – К. : Вид-во ім. Бажана, 1992.

Меліоративне рослинництво (С. Т. Вознюк та ін.). – К. : НМК ВО, 1992.

Веремеєнко С. І., Сладковський Г. П. Раціональне використання та охорона земельних ресурсів. – Рівне, 1999.

Справочник по освоению и использованию мелиорированных земель (под. ред. Балана). – К: Урожай, 1986.