Роль і місце майнового страхування на ринку страхових послуг

Обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, спочатку повністю перемкнуло на себе увагу і засоби клієнтів, але надалі все ж таки допомогло привернути клієнтів і до добровільних видів страхування майна – в основному за рахунок знижок, які надавалися для комплексного страхування. Сьогодні всі види майнового страхування затребувані в основному у достатньо забезпеченої категорії громадян. Ці види страхування розвиватимуться в першу чергу шляхом збільшення вартості об'єктів, що приймаються на страхування, – страхові суми будов, наприклад, будуть наближені до реальних цін їх відновлення. Проте сьогодні найбільш перспективні на цьому сегменті ринку, юридичні особи – підприємства малого і середнього бізнесу. Керівники цих підприємств поступово приходять до думки, що щорічні страхові внески по страхуванню майна, ДМС, транспорту, відповідальності – це цілком прораховувані витрати підприємства, до того ж майже повною мірою відношувані на собівартість (знижуючі базу, оподаткування, підприємства). Вартість послуг страхування майна юридичних осіб – це майже завжди 0, 1 – 0, 5% від його вартості (залежно від протипожежних і охоронних заходів, виду майна і т. п.). А навіть невелика пожежа або затока здатна повністю зупинити виробництво, роботу офісу, зажадати миттєвих вкладень на відновлення майна і навряд чи такі підприємства на такий випадок створюють спеціальні резервні фонди».

Якщо ж говорити про структуру страхового портфеля в сегменті майнового страхування, то тут у експертів немає загальної думки. Страхування заміських будов і майна, що знаходиться в ньому, є в даний час найбільш затребуваним виглядом. Це пояснюється перш за все тим, що ризик нанесення збитку заміській будові значно вищий, ніж міській квартирі. На думку компаній, що працюють на українськом ринку, пріоритети сьогодні міняються: раніше дійсно основу страхового портфеля складало страхування дач, а зараз – міського житла. Це в першу чергу пов'язано з постійним зростанням об'ємів житла, що продається в Україні. Попит цілком залежить від пори року: «Попит на конкретні страхові послуги із страхування майна фізичних осіб схильний до сезонних коливань (весна-літо – квартири, осінь-зима – заміські будови) і залежить від ступеня активізації сегментів будівельного ринку. Крім того, певний вплив на збільшення попиту роблять негативні природні явища, що почастішали останнім часом, і стан справ в ЖКГ. B добровільному страхуванні майна на даний момент найбільш затребувано страхування заміської нерухомості – котеджів, дачних будинків. У перспективі очікується посилення інтересу споживачів страхових послуг і до страхування квартир, особливо їх обробки. Це пов'язано з так званим «ремонтним бумом», який останнім часом охопив українців: ремонтні і обробні роботи стають все більш складними і витратними, тому природно, що власник житла хоче гарантувати, що вкладені засоби не підуть прахом через те, що його сусіди зверху забудуть закрити кран».

Якщо ж порівнювати кількість страхових випадків, по яких проходили виплати, то тут лідирують пожежі. Як і раніше найбільшого збитку майну громадян завдають пожежі. На жаль, статистика невтішна, і число пожеж в квартирах і будинках громадян з року в рік продовжує рости. Наприклад, в 2003 році в країні було зафіксовано 140 тис. пожеж, причому 72, 5% з них в житловому секторі. Матеріальний збиток від них перевищив 7 млн. гривень. Ще більшого збитку завданий стихійними бідами – більше 9 млн. грн. За даними Держкомстату, в 2003 році більше 3 млн. гривень склав матеріальний збиток від дій злочинців. Всього в 2003 році було зафіксовано 967 772 крадіжки, у тому числі і квартирні, 12 908 випадків пошкодження майна шляхом підпалів.

Проте потенційні клієнти – фізичні особи ще не сприймають страхування як інструмент, який їм допоможе пережити фінансові проблеми після настання страхового випадку, швидше, навпаки, вважають страхові компанії здатними тільки збирати внески і затягувати виплати.

Недовіра до страхових компаній лише одна з причин, яка гальмує розвиток цього ринку. Існують і інші перешкоди. Узяти, наприклад, проблеми, пов'язані з державною реєстрацій нерухомості. Страхові компанії працюють, як правило, тільки із зареєстрованими об'єктами нерухомості. А у нас в країні поки що дуже багато заміських домів і квартир, що не пройшли держреєстрацію.

Причини, чому величезний потенціал споживчого попиту дотепер не використаний страховиками, на думку маркетологів, полягають в наступному: по-перше, низька страхова культура суспільства, недовір'я населення до фінансових інститутів, зокрема до страхових компаній, а по-друге, погана дистрибуція. У страховій галузі спостерігається дефіцит страхових агентів, який, на думку експертів, досягає 100 тисяч. Звичайно, щоб розвивати дистрибуцію, необхідно створювати комплексну систему навчання страхових представників, що, загалом, всі крупні страхові компанії вже роблять. У страховій галузі дефіцит кадрів призводить до того, що команди переходять з однієї компанії в конкуруючі, цілі відділи і філіали міняють вивіски.

Та і для самих компаній страхування майна фізичних осіб – досить-таки збиткова справа. За даними РБК, в середньому частка виплат до внесків складає 35%. Розвиток страхування рухомого і нерухомого майна фізичних осіб на початковому етапі є найбільш працезатратной страховою послугою, і тому не багато компаній здатні її надати на якісному рівні.

Проте головна перешкода для реального і значущого зростання страхування майна фізичних осіб – це низький рівень доходів населення. На це посилаються майже всі експерти. Розвитку російського страхування, зокрема майнового, до рівня, наприклад, країн Західної Європи, перешкоджають проблеми макроекономічного характеру і перш за все низький рівень життя населення. В даний час в Україні є застрахованими не більше 10% відсотків ризиків, тоді як в Західній Європі, США і Японії цей показник складає не менше 95%.

Ще однією важливою умовою успішного розвитку майнового страхового ринку є формування комунікацій із споживачем шляхом його страхової освіти через ЗМІ, а також вдосконалення страхових продуктів.

На думку маркетологів, розвиток ринку в цілому багато в чому залежатиме від розвитку роздрібного страхування. Компанії, які вже зараз почали вибудовувати агентську мережу, володіють безперечною конкурентною перевагою. Основні функції, які виконує грамотний страховий агент, – це реклама страховика, інформування і консультування страхувальника.

 

Майнове страхування трактується як галузь страхування, в якій об'єктом страхових правовідносин виступає майно в різних видах; його економічне призначення – відшкодування збитку, що виник унаслідок страхового випадку. Застрахованим може бути майно що як є власністю страхувальника, так і знаходиться в його володінні, користуванні, розпорядженні. Страхувальниками виступають не тільки власники майна, але і інші юридичні і фізичні особи, що несуть відповідальність за його збереження.

У 2004 році лідерство по темпах зростання страхових платежів належало майновому страхуванню. Цей показник склав 83%. Зростанню збору страхових премій не перешкодила навіть відміна обов'язкового страхування майна в сільській місцевості і переведення цього виду страхування на добровільну основу. В основному таке збільшення стало можливим за рахунок зростання числа фізичних осіб, які придбали реальне право власності на майно, а також завдяки зміні порядку відрахування страхових премій підприємствами на цей вид страхування. Тепер такі платежі можна здійснювати за рахунок собівартості. Цей вид страхування є одним з найбільш перспективних. Одним же з головних чинників, що заважають цьому виду страхування розвиватися в повну силу, є низька платоспроможність і юридичних, і фізичних осіб.

На сьогодні назріла необхідність планомірного розвитку страхового ринку і перетворення його в цивілізований. Для цього, на мій погляд, в першу чергу його необхідно регламентувати. З цією метою держава повинна оперативно вирішити питання із законодавчою базою, оподаткуванням, забезпеченням захисту інтересів страхувальника, і, найголовніше, забезпечити вигідність страхування для громадян.

Дуже важливим, на мою думку, є вдумливий підхід до фінансових можливостей діяльності страхових компаній, особливо в питаннях збереження їх платоспроможності. Прийняті зміни порядку формування страхових резервів, на жаль, не дозволяє їх накопичувати, що істотно підриває платоспроможність страхових організацій. По цьому практично єдиною можливістю збереження платоспроможності страхових організацій є нарощування власних засобів, що не завжди відповідає інтересам засновників, оскільки часто можливо тільки в збиток останнім.

Економічні інтереси страховиків та страхувальників найбільш повно реалізуються на страховому ринку, який являє собою складну, багатофакторну, динамічну, відповідним чином структуровану систему економічних відносин, що виникають між суб’єктами ринку з приводу забезпечення потреби у страховому захисті.

  

 

1. Закон України «Про страхування» // Голос України. – 1996. – № 68 (1318).

2. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» від 21 жовтня 1997 р. // Урядовий кур’єр. – 1997. – 15 листопада. – С. 12.

3. Базилевич В. Д. Страховий ринок України. – К. : Товариство «Знання», КОО. – 1998. – 374 с.

4. Барновський О. І. Розвиток страхового бізнесу в Україні // Фінанси України. – 2004. – № 8. – С. 85.

5. Барнатій Т. Проблеми розвитку страхового ринку України // Банківська справа. – 2000. – №5. – С. 21-25.

6. Горбач Л. М. Страхова справа. -Луцьк: Вежа, 2001. – 182 с.

7. Заруба О. Д. Страхова справа: Підручник. – К. : Товариство «Знание», КОО, 1998. – 321с.

8. Ларіонова Л. Страховий ринок в Україні. Яким йому бути? // Фінанси України. – 1996. – № 8. – С. 89-94.