Роль і місце політичних партій і рухів у політичній системі Словаччини

Актуальність теми. Проблеми державно-правового положення словаків та їх відносин із чехами виникли не сьогодні, вони формулювалися й видозмінювалися протягом багатьох десятиліть. Покладена в основу створеної після розпаду Австро-Угорщини нової Чехословацької Республіки ідея її першого президента про те, що чехи і словаки утворять єдину чехословацьку націю (теорія "чехословакізму") ігнорувала самобутність словацьких націй, означивши, по суті, майбутню "лінію розламу" унітарної держави. 

Актуальність теми курсової роботи полягає у тому, що приклад негативних політичних процесів, які відбувалися у той час у двох відокремлених державах, сьогодні знову може спрацювати на теренах України і Росії, в яких постійно відображаються і активізуються тенденції відділлення окремих областей чи навіть регіонів.

Мета роботи – всебічно опрацювати і проаналізувати політичну ситуацію у Словаччині після її розпаду і до сьогодні, врахувавши роль різних політичних партій і рухів, визначивши їх реальну політичну приналежність.

Об’єктом дослідження у курсовій роботі виступає Словаччина як держава, у якій є значна кількість національних меншин, розділених не тільки мовним, але і культурно-поліичним бар’єром, а предметом – політичні партії та рухи в країні з точки зору їх вкладу у стабілізацію ситуації в державі.

Відповідно до теми і мети роботи було поставлено наступні її завдання:

• проаналізувати поняття і сутність політичних партій і рухів в цілому;
• вивчити ситуацію у досліджуваній країні напередодні розпаду;
• дослідити основні напрямки діяльності політичних партій і окремих діячів;
• з’ясувати роль найрепрезантативніших політичних партій і рухів у сучасному політичному житті Словаччини.

Джерельною базою виконання курсової роботи стали наукові праці таких вчених, як Є. Ф. Фірсов, Б. А. Страшун, А. А. Ямпольський та П. С. Ермоленко, а також дисертаційні дослідження таких фахівців, як І. Є. Переш та Ю. С. Горбач.

Умови для демократичного розвитку й ринкової економіки Словаччини на початку 1990 років були важкими. Незважаючи на це, Словаччина зуміла наздогнати за всіма показниками свого сусіда Чехію, яка раніше стала членом НАТО. 

Радикальні реформи в економіці та соціальній галузі, на які наважився уряд під керівництвом Мікулаша Дзурінди, викликали незадоволення в населення. Адже зиск від реформ мають небагато людей, а от від соціальних скорочень страждають маси. Останні ж і забажали переобрати уряд. Втім, може статися, що вони на наступні чотири роки опиняться в тіні нового консервативного уряду. Адже хоча соціал-демократи й виграли вибори, їм не вдалося й навряд чи вдасться досягти більшості в парламенті.