Роль практичного психолога у формуванні психологічної готовності учнів до їх професійного самовизначення

Отримані за допомогою відповідних методик дані узагальнюються в консультаційному профільному листі на кожного учня персонально. Консультаційний профільний лист складається з двох розділів:

- аналіз психолого-педагогічного вивчення особистості учня;

- результати консультацій по вибору професій.

В плані професійної консультації важливе значення має знання індивідуальних відмінностей учнів, особливо, їх здібностей.

Здібності – це індивідуально-психологічні особливості людини, які обумовлюють можливість успіху в якій-небудь діяльності,. які допомагає в оволодінні знаннями, уміннями, навичками, але не зводиться до них. Перш, ніа судити про здібності учня, необхідно з'ясувати рівень його підготовленості, тобто об'єм та якість його знань, умінь та навичок.

Рекомендації щодо вивчення учнів в процесі їх профорієнтації можна звести до таких:

1. Не обмежуватись вивченням навчальної діяльності та шкільної суспільно-корисної активності учнів, а намагатись дослідкуват їх позанавчальні та позашкільні інтереси та нахили аж до рівня життєвої активності.

2. Визначити сильні якості учнів, продуктивні сторони особистості з точки зору не тільки навчання в школі, але і вимог різних: видів праці і звертати на них увагу підлітків та їх батьків.

3. Виявляти психологічні та медичні протипоказання •до вибору тих чи інших професій.

4. Індивідуально-психологічні особливості людини необхідно оцінювати різносторонньо. Для ефективності профконсультації недостатньо визначити відповідність якої-небудь особливості вимогам конкретної професії. Необхідно встановити відповідність особистості в цілому вимогам тієї або іншої галузі діяльності.

5. Враховувати такий індикатор професійної придатності, як емоційний комфорт, емоційна задоволеність своею професією, роботою.

6. Доводити до свідомості самих учнів виявлені в них професійно позитивні та негативні /протипоказані/ якості, дотримуючись при цьому педагогічного такту.

В процесі формування в учнів готовності до вибору професії необхідно звертати увагу на такі індивідуальні особливості:

Перш за все – це інтереси, нахили учнів. Професійні інтереси відрізняються конкретністю і цілеспрямованістю. Це інтерес до тієї професії, яку обирає для себе учень

Розвиток та формування професійних інтересів безпосередньо зв'язані з пізнавальними інтересами. Це інтереси, які спрямовані на оволодіння знаннями з професії, розуміння її суті, оволодіння не тільки практичними, але і теоретичними основами даної професії. Чим сильніше виражений професіональний інтерес, тим глибша потреба в оволодінні знаннями з конкретної професії.

Важливо також встановити, якими мотивами керується школяр при виборі професії, чим визначаються його цілі, що породжені ідеалами та переконаннями.

Ідеали та переконання – це вищі життєві мотиви, які формуються і виховуються на протязі всього життя людини, це мисленні зразки особистісних якостей людини, її діяльності і професійної соціальної – поведінки. Ними керується учень тепер і вони визначають його плани на майбутнє.

У своїй діяльності шкільний психолог повинен опиратися, перш за все, на класного керівника. Саме він на рівні класу координує всю навчально-виховну роботу, спостерігає кожного учня в навчальній і позакласній роботі, активно спілкується з сімєю учня.

Зміст роботи класного керівника з проблем профорієнтації має полягати у вивченні і розвитку пізнавальних інтересів, схильностей, індивідуальних особливостей учнів, підвищенні їх активності у професіональному самовизначенні, складанні програм самопідготовки школярів і формуванні обгрунтованих професіональних планів, що, безперечно, неможливо без участі психолога.

З метою сприяння формуванню стійких професійних намірів, класний керівник разом з шкільним психологом допомагає учням скласти програму індивідуальної самопідготовки до професійного самовизначення. Ця програма повинна включати такі етапи:

І. Постійне підвищення інформованості учня про обрану сферу професійної діяльності.

2. Організація посильної участі школяра в оволодінні найпростішими навичками в обраній ним професійній діяльності /факультативи, гуртки, спецшколи.

3. Розвиток процесів самопізнання учнів /саморегуляція, самоконтроль, самоаналіз.

Робота класного керівника в питаннях профорієнтації' проходить під безпосереднім керівництвом шкільного психолога. До цієї роботи слід залучити» також батьків. В системі профоріентаційної роботи з молоддю робота школи з батьками – одна з найважливіших ланок, оскільки на даний час всі дані, отримані під час опитування молоді свідчать про те, що своє рішення щодо майбутньої діяльності вони приймають під впливом батьків. Батьки кр; -»-мвоть активну участь у визначенні життєвих і професі. іних плй; ; іЕ [ своїх дітей. Саме цим і викликана необхідність організації спеціальної роботи школи з батьками. Робота ця має бути спрямована на надання необхідної допомоги сім'ям в підготовці дітей до праці і вибору професії.

Роботу з профорієнтації з батьками проводять шкільні психологи, класні керівники, батьківські комітети. Ця робота е складовою частиною загальношкільного плану виховної роботи. До неї можуть бути віднесені такі заходи:

• анкетування батьків та залучення батьків до проведення профорієнтаційної роботи в

-школі;

• лекторіі з питань профорієнтації у відповідності з програмою в класах;

• індивідуальна робота шкільного психолога і класних керівників з батьками;

• загальношкільні конференції типу «Сім'я, школа, вибір професії».

• В роботі батьківського університету педагогічних знань повинні широко висвітливатись питання профорієнтаційної роботи (додаток 3).

Слід підкреслити, що вплив батьків на процес професійного самовизначення дітей – надзвичайно складний. Саме це вамагає від шкільного психолога перш за все в окремих випадках вивчати сімейні відносини, рівень культури тих сімей, процес професійного самовизначення дітей яких викликає занепокоєння. Вивчення сім'ї -відповідальна і важка справа, що вимагає великої майстерності і такту від шкільного психолога.

В цілому вся профорієнтаційна робота повинна будуватися таким чином, щоб з діагностичної вона перетворилася в розвиваючу, формуючу, діагностико-корекційну. Дана робота повинна служити одній меті – активізувати учня, сформувати у нього прагнення до самостійного вибору професії з урахуванням отриманих знань про себе, своїх здібностях і перспективах їх розвитку.

 

 

Основними завданнями в галузі організації системи професійної орієнтації населення є:

забезпечення гарантованих Конституцією та чинним законодавством України прав громадян на працю, конкурентоздатності особи на ринку праці, вільного вибору або роду занять, зміни виду трудової діяльності, професії та місця роботи у відповідності з професійними інтересами, нахилами, здібностями, загальноосвітньою та професійною підготовкою, станом здоров'я та з урахуванням потреб ринку праці;

підвищення соціальної та професійної мобільності особи, збереження її здоров'я і працездатності;

сприяння гармонійному розвитку особи, оптимізації процесу її соціально-професійного становлення;

стимулювання розвитку соціальної та економічної ініціативи особи, її інтелектуального та трудового потенціалу;

забезпечення комплексного підходу до роботи у сфері професійної орієнтації, посилення її соціально-економічної спрямованості;

формування правових, соціально-економічних, інформаційно-методичних, матеріально-технічних, кадрових і фінансових засад розвитку професійної орієнтації населення, організація науково-методичного та нормативного забезпечення її функціонування;

оновлення форм і методів профорієнтаційної роботи з населенням, визначення її нормативів та стандартів на рівні сучасних вимог;

розробка пакета відповідних нормативно-правових документів, необхідних для організації роботи з професійної орієнтації населення, та внесення змін до чинних законодавчих актів;

вдосконалення структури управління професійною орієнтацією молоді, яка навчається, незайнятого і зайнятого населення, осіб з обмеженою працездатністю;

створення, розширення та удосконалення існуючих профорієнтаційних підрозділів у системі освіти, соціальних службах для молоді, державній службі зайнятості, на підприємствах, організаціях, установах соціального захисту населення та охорони здоров'я;

створення сприятливих умов для розвитку мережі недержавних установ і об'єднань, що надають профорієнтаційні послуги;

підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації фахівців у сфері професійної орієнтації населення;

підвищення ефективності праці зайнятих професійною орієнтацією населення фахівців, запровадження дійових форм їх матеріального і морального заохочення;

організація міжнародного співробітництва в сфері професійної орієнтації населення з метою обміну досвідом роботи.

 

 

1. Вайсбург А. А. Организация профориентационной работы школы, ПТУ, предприятия. -М. : Просвещение. 1999. -128с.

2. Ендальцев Е. А. Выбор профессии. Социальные, экономические и педагогические факторы. -Київ: Вища школа, 2000. -149с.

3. Захаров Н. Н. Профессиональная ориентация школьников. -М. : Просвещение, І999. -270с.

4. Павлютенков Е. М. Профессиональная ориентация учащихся. -К. : Рад. школа, І983. -І52с.

5. Павлютенков Е. М. Формирование мотивов вабора профессии. -К. : Рад. школа, 2000. -130с.

6. Полякова В. А., Чистякова С. Н., Агапова Г. Г. Школа и выбор профессии. -М. : Педагогика, 1990. -176c.

7. Підготовка і діяльність шкільних психологів. // За ред. В. В. Сахарди, І. В. Козубовської. -Ужгород, 1995. -300с.

8. Профконсультационная работа со старшеклассниками /Под ред. Б. А. Федоришина. -К. : Рад. школа, І999. -І60с.

9. Рабочая книга школьного психолога. //Под ред. И. В. Дубровиной. -М: Просвещение, 1991. -303с.

10. Реан А. А. Психологический анализ проблемы удовлетворённости избранной профессией//Вопросы психологии. -І999. -№1. -С. 83-88.