Роль соціології у соціальній роботі

 

1. Роль соціології у соціальній роботі

2. Наркоманія і токсикоманія в контексті соціальної роботи

3. Соціальне консультування

Список використаної літератури

 

 

Соціологія займає провідні позиції як у процесі практичної діяльності соціального працівника, так ы у ході його професійно-теоретичної підготовки. Вивчаючи суспільство в цілому, всі види суспільних відносин, соціологія покликана досліджувати, насамперед, соціальні аспекти суспільних процесів, соціальні явища ы соціальні відносини. Соціологія дозволяє соціальним працівникам орієнтуватися в соціумі, тобто допомагає зрозуміти, що собою представляє конкретне суспільство ы ті групи, які слабко соціально захищені. Відзначаючи зв'язки соціології ы соціальної роботи, виділяють кілька напрямків:

пізнавальний;

методологічний;

освітный;

організаційно-методичний.

Соціологія тяжіє до тих теорій соціальної роботи, які орієнтовані переважно на так звану структурну соціальну роботу, пов'язану з оптимізацією роботи установ соціального обслуговування населення, підвищенням ефективності соціальної політики в суспільстві у цілому. Значна частина сучасних теорій соціальної роботи виникла з соціологічних концепцій того або іншого характеру.

Стосовно соціальної роботи соціологія займає особливе місце. Це пояснюється тим, що:

вона є наукою про суспільство, його явищи і процеси, перекликаючись у цьому з теорією соціальної роботи;

вона містить у собі загальну соціологічну теорію або теорію суспільства, яка виступає як теорія і методологія соціальної роботи;

теорія соціальної роботи, вивчаючи різні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди містить у собі соціальний аспект, тобто ті закони, які досліджуються в тій або іншій сфері громадського життя і реалізуються через діяльність людей;

техніка і методика вивчення людини і її діяльностей, які розробляються соціологією, необхідні для соціальної роботи, тому що використовуються нею для власних досліджень;

склалася система досліджень, які проводяться на стику соціології, соціальної роботи та інших наук. Ці дослідження одержали назву соціальних досліджень (соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні та ін.).

Будучи наукою про суспільство, соціологія в той же час містить у собі як загальну теорію процесів громадського життя, яка є об'єктом вивчення суспільних і гуманітарних наук, так і соціальні теорії різних сторін громадського життя, тобто соціальні теорії праці, освіти, охорони здоров'я і т. д., які використовуються у соціальній роботі.

Важливою складовою частиною соціології є її практична сторона, головною у якій є не отримання наукових знань, відкриттів, а саме практична користь, тобто соціологічні дослідження, які надають багатий фактичний матеріал, конкретну інформацію про ті або інші області громадського життя для різних напрямків соціальної роботи.

Значна частина соціологічних досліджень зорієнтована на вирішення практичних завдань – вони подають конкретну інформацію для здійснення соціальної політики органами державного управління і можливості появи соціальної напруженості, а також соціальних криз. Завдяки соціологічним дослідженням органи виконавчої і представницької влади можуть виробити науково обгрунтовані прогнози розвитку соціальних процесів у майбутньому і здійснювати цілеспрямовану політику соціальної роботи у всіх сферах громадського життя.

Велике значення в житті суспільства має використання соціологічних досліджень для планування розвитку різноманітних сфер громадського життя. Соціальне планування на основі соціологічних досліджень розвинене у всіх країнах світу. Воно охоплює найширші області, починаючи від певних процесів життєдіяльності всього суспільства і закінчуючи соціальним плануванням життя міст, сіл, окремих підприємств і колективів.

Соціальна робота використовує понятійний апарат соціології, дані соціологічних досліджень, методичний і методологічний апарат, видозмінюючи їх відповідно до своїх потреб. Наприклад, при виборі способу надання соціальної допомоги сім’ї необхідно значи ситуативну обстановку, тоді соціологічних дослідженнях побуту суттєве місто відводиться вивченню його матеріальної основи, постільку у побутові діяльності безпосереднім чином люди задовольняють свої матеріальні та духовні потреби. З другого боку, розвиток суспільного виробництва дозволяє все більше виходить за межі сім’ї та дому для задоволення різних потреб, котрі раніше задовольнялись у приватному господарстві.

Духовна сторона побуту є складовою частиною його матеріальної сторони. Елементи духовної культури органічно вмонтовані у самий процес споживання матеріальних благ. Однак у сфері побуту існують такі форми праці які передбачають задоволення духовних потреб людини і суспільства. Сюди можна віднести виховання дітей в садочках, самовиховання, культивування звичаїв та традицій, музикальне виховання та інше.

Показниками задоволення духовних потреб є кошти, які витрачаються на освіту, культурні заходи з бюджету родини і держави. Суттєвим показником способу життя є структура вільного часу особистості і скільки коштів є у людини на реалізацію своїх різноманітних потреб у вільний час.

Отже, соціальна робота як окрема галузь соціологічного знання і окрема наука, використовує у відношенні теорії соціальної роботи понятійний і категоріальний апарат соціології, застосовує результати соціологічних досліджень і наукову соціологічну парадигму.

 

 

Наркоманія і токсикоманія як соціальне, а не особисто зорієнтоване явище, вже давно стали об’єктом соціальної роботи у всьому світі. Розглянемо основні напрямки соціальної роботи в сфері наркотичної залежності.

Консультування – до цього напрямку в нашій країні належить первинна профілактика наркотизму. Реалізується, головним чином, без участі правоохоронних органів.

Втручання – до цього напрямку належить вторинна і третинна профілактика наркотизму. Реалізується за участю правоохоронних органів, установ, які здійснюють лікування і реабілітацію наркозалежних.

На сьогодні в Україні, як і в усьому