Романтична концепція любові у поемах Т. Г. Шевченка

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що вже півтора сторіччя творчість Т.Г.Шевченка залишається одним із провідних культуротворчих чинників духовного життя України. Звернення до Шевченка завжди актуальні для українського суспільства, вони є засобом національної самоідентифікації. Значно підвищується ця актуальність зараз, в період глибокої соціальної трансформації, що відбувається в Україні. Саме духовний потенціал культури забезпечує єдність суспільства, а отже є передумовою ефективного розв'язання соціально-економічних проблем. Сучасна ситуація у світі позначається посиленням процесу глобалізації у всіх сферах соціального буття, включаючи духовну сферу, а тому необхідністю є таке переосмислення образу української культури і суспільства, яке б дозволяло не втратити його ідентичності, підкреслити одвічне прагнення до любові в душі кожної людини і народу в цілому, любові до ближнього, до людей, до Бога, до нації. 

Актуальність дослідження полягає в необхідності вивчення недостатньо проаналізованої складової поетики Тараса Шевченка – палітри засобів звернення до романтичної концепції любові у його поемах. Без глибокого аналізу проблеми любові, встановлення її ролі у тому чи іншому творі говорити про повноту знання особливостей Шевченкової поетики не доводиться.

Дотепер спостереження у цій царині були вкрай нечисленними та принагідними, тоді як комплексне вивчення простору поезії Шевченка значно розширює наші відомості про художній світ його творів, поглиблює або вперше дозволяє витлумачити ту частину образно-символічної системи його поезії, яка значною мірою грунтується на поняттях любові і кохання у їх романтичній інтерпретації.

Стан дослідженості цієї теми в українському літературознавстві і філософії не може вважатися задовільним. Щоправда, немає підстав говорити, що в науцi не придiлялось  уваги творчості Шевченка періоду романтизму, однак аналіз існуючої літератури з точки зору дослідження концепцію любові слід констатувати, що у цій галузі практично відсутні як фундаментальні дослідження, так і спеціальні розвідки, присвячені аналізу романтичної концепції любові в інтерпретації категорій світогляду Т.Г.Шевченка: категорій світу, людини, зла, морального ідеалу, Бога тощо. 

Об'єкт дослідження - інтерпретація поем Т.Г.Шевченка у світлі представленої в них концепції любові. 

Предмет дослідження - відношення «людина і світ», «людина і людина», «людина і народ», навколо яких розгортається аналіз змісту поетичної Т.Г.Шевченка у його романтичних поемах.

Метою дослідження є виявлення системи романтичної концепції любові у творчості Т.Г. Шевченка, структурованої через відношення категорій людини і світу, людини і людини, а також елементів інтимної лірики.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети роботи до завдань дослідження включено: 

• дослідити причини і передумови звернення Т. Г. Шевченка до роман-тичної поезії;
• охарактеризувати ранній і пізній романтизм Т. Г Шевченка у світлі концепції любові;
• проаналізувати романтичний стиль шевченківської творчості;
• провести аналіз поняття «любові» в інтимній ліриці поем Т. Г. Шевченка;
• дослідити зображення любові до жінки-матері, жінки-України в поемах Т. Г. Шевченка «Катерина» і «Наймичка»;
• з’ясувати особливості зображення трагізму любові у поемі «Слєпая».

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети застосовуються філософсько-гуманітарні методи дослідження. Основним є порівняльно-історичний метод. Порівняльно-історичне дослідження спрямоване на виявлення фактів і тенденцій розвитку романтичної поектики Т. Г. Шевченка, що проявляється фіксацію явищ романтизму і любові у творчості поета до розуміння їх складності, неоднозначності, наявності глибших планів інтерпретування; через констатування впливів або спорідненості точок зору різних дослідників. 

Теоретичне та практичне значення. Дослідження дає змогу встановити місце поем Т. Г. Шевченка у філософсько-світоглядних аспектах українського романтизму, ширшого виявлення зв'язків романтичної та інтимної лірики. Робота може бути використана у подальших шевченкознавчих дослідженнях, присвячених аналізу філософського змісту творчості Т.Г.Шевченка. 

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел, загальний обсяг роботи склав 59 сторінок.