Розробка комплексу заходів та засобів для створення комфортних умов праці на робочих місцях з підвищеними виділеннями пилу

Особистий внесок здобувача. Обгрунтовані та розроблені методики досліджень; виведені нові терміни та поняття безпеки життєдіяльності в умовах підвищеного пиловиділення, досліджені та змодельовані траєкторії та параметри трас жолобів гідротранспорту та фільтруючих елементів ЗІЗ, раціоналізовані конструкції жолобів для транспортування пилу, розроблені методики, котрі застосовуються у комплексі для покращення умов праці на робочих місцях з підвищенним виділенням пилу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи і результати досліджень доповідались і обговорювались на Всесоюзних, міжнародних та республіканських конференціях, школах-семінарах, семінарах з проблем охорони праці та навколишнього середовища у містах Києві, Москві, Севастополі, Одесі, Дніпропетровську, Донецьку, Кременчуці, Дніпродзержинську (1986-1998рр.), на наукових семінарах кафедри охорони праці та навколишнього середовища, ДДТУ та кафедри безпеки життєдіяльності ПДАБА (1991-1998 рр.).

Публікації. Результати дисертаційних досліджень опубліковані в десятьох свідоцтвах на винаходи, сорока дев’ятьох статтях та одній брошурі.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, загальних висновків, списку літератури із 169 найменувань, містить 224 сторінки машинописного тексту, 61 рисунок, 19 таблиць.

Об’єкт дослідження: робочі місця робітників промисловості та будіндустрії Дніпропетровщини та Криму.

Предмет дослідження: траси та параметри жолобів для транспортування пилу, фільтруючі матеріали ЗІЗ, комплекс профілактичних заходів.

Методика дослідження. Поставлені завдання вирішувалися обгрунтуванням питань, пов’язаних із надходженням значної кількості пилу на робочі місця операторів, визначенням параметрів засобів колективного та індивідуального захисту від пилу та комплексу профілактики шкідливої дії пилу на організм шляхом вимірювань і розрахунковими методами, оцінкою похибки і достатності вихідних даних, збіжністю результатів теоретичних досліджень з експериментальними даними вимірювань.

 

 

У вступі обгрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, показана важливість виконаних у роботі досліджень забезпечення комплексного покращення умов праці під час роботи на місцях з підвищеними виділеннями пилу. Сформульована мета проведених досліджень, показана їх наукова новизна і практична цінність.

В першому розділі розглянуто шкідливу дію промислового пилу на організм людини, дані характеристики існуючих колективних та індивідуальних засобів захисту від пилу на основі аналізу сучасного стану питань з вищевказаної проблеми. Показано, що на сучасному етапі діючі методи та засоби захисту від надлишкового виділення пилу недостатньо ефективні, оскільки всі вони застосовуються поодинці.

Виконано аналіз санітарно-гігієнічного стану та забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до умов праці на робочих місцях у цехах металургійної промисловості, будіндустрії та промисловості будматеріалів. Із описання та характеристики існуючих видів транспортування пилу від місць його виділення видно, що на сьогоднішній день не існує досить ефективних засобів захисту від пилу у джерелі його виникнення, а також не вирішене питання екологічно чистого транспортування сипучих матеріалів.

Не розроблені ефективні ЗІЗ голови та органів дихання, що містять науково розраховані параметри фільтраційних матеріалів, котрі очищують від пилу повітря, яке подається в зону дихання працюючого.

Проведений аналіз профілактичних заходів, що попереджують розвиток професійних захворювань показав їх недостатню ефективність. Це стосується питного режиму, оснащення кімнат відпочинку та реабілітації при сучасному стані методик запобігання різноманітних захворювань.

З урахуванням можливості створення спеціального комплексу заходів, спрямованих на покращення умов праці у цехах та на робочих місцях з підвищеними викидами пилу на основі виконаного аналізу існуючих засобів захисту виявлено ряд невирішених питань, сформульовані завдання досліджень і накреслено шляхи їх вирішення.

У другому розділі на основі системного підходу викладено обгрунтування вибору показників, котрі характеризують надходження різних видів пилу в повітря робочої зони, і методики проведення досліджень. Аналіз матеріалів проведення досліджень параметрів мікроклімату та умов праці на робочих місцях підприємств металургії, будіндустрії та будматеріалів показав, що пріоритетне місце та домінуючий внесок у погіршення умов праці вносить виробничий пил, частка якого серед негативних чинників досягає 60%.

Цифрові показники досліджених та проаналізованих умов праці викладені на кругограмах з вказаними зонами оптимальної виробничої діяльності та гістрограмах величин загазованості, запиленості, теплового випромінювання вищевказаних цехів та дільниць. Обробка даних захворювань, виконана у медико-санітарних частинах та поліклініках, показала, що кількість захворювань та звернень до органів охорони здоров’я робітників шкідливих та небезпечних дільниць значно вища, ніж працівників інших цехів. Так, наприклад, робітники основних професій доменного та мартенівського цехів Дніпродзержинського металургійного комбінату мають 114, 2 випадки та 812 днів непрацездатності на 1000 працюючих, тоді як стругальники мають 36, 3 випадки та 295, 2 дні непрацездатності, а слюсарі – відповідно 29, 7 випадки при 163, 9 днях непрацездатності. Атеросклероз, кардіосклероз, ішемічна хвороба серця зафіксовані у робітників небезпечних та шкідливих цехів – 1, 0 – 1, 09 дні, а у робітників інших цехів – 0, 7 – 0, 75 дні тимчасової непрацездатності. Викиди пилу на робочих місцях перевищують величини гранично допустимих у 3, 37 – 20, 2 рази, що крім вищевказаних захворювань призводить до випадків онкозахворювань, росту професійних захворювань.

Приводиться оцінка достатності і достовірності результатів вимірювань пилових викидів.

Дослідження показали, що в місцях з надлишковими викидами пилу при розробці захисних та профілактичних засобів та заходів необхідно це питання розглядати комплексно, з урахуванням