Розробки в галузі ВЕБ-дизайну

Соціальні іконки часто розміщуються в правому верхньому кутку сторінки або ж в кінці статті. Соціальні блоки зазвичай знаходяться в кінці посту і іноді розміщуються перед списком статей на цю ж тему. Часто можна спостерігати, що блоґ або портфоліо якимось чином поєднані з функціоналом Twitter, Flickr і Last. FM.

7. «Розмовляюча» навігація

Основне завдання навігаційного меню полягає в тому, щоб безпомилково вказувати користувачеві шлях серед різних відгалужень сайту. Звичайно, аж ніяк не просто, вірно передавати зміст розділів, оскільки горизонтальні меню допускають використовувати лише одне або два ключових слова на кожний з розділів.

Саме тому, часто назви розділів не обмежуються простим списком назв («мовчазна» навігація). Замість цього, дизайнери намагаються більш докладно пояснити, чого саме користувачеві варто очікувати, клацнувши по відповідній посиланням.

Оскільки дизайнери намагаються забезпечити більш осмислений діалог з відвідувачами, ми називаємо подібний тип навігації «розмовляюча» – на противагу «мовчазної» – навігацією, яка грунтується на перерахуванні ключових слів.

Щоб ще більше підкреслити простоту і доступність змісту сайту, часто навігаційне меню складається з блоків однакової довжини і ширини. Нерідко використовуються великі іконки, хоча, в більшості випадків, рішення залежить від того, наскільки це допускає даний сайт і загальний макет. Також часто використовуються «м'які» ефекти наведення курсору, що робить перегортання сторінок більш приємним.

8. Динамічні вкладки

Серед найбільш популярних віянь в інтерактивному дизайні, виділяється мода на динамічні вкладки. Принцип динамічних вкладок грунтується на тому, що зміст усіх вкладок завантажується одночасно з сторінкою, але в кожний з моментів часу відображається зміст тільки однієї із вкладок (для досягнення подібного ефекту використовується атрибут display).

 

 

Підтверджено, що основним джерелом публікацій є мережа інтрернет, тому, що подібний виклад інформації є більш загальнодоступним, менш затратний з фінансового боку, не займає багато часу на публікацію. Визначено дві основні джерельні бази для вивчення веб-дизайну: друковані видання та інтернет-статті.

За результатами аналізу спеціальної літератури було підтверджено, що тема веб-дизайну є не достатньо дослідженою на території України та Росії, тому більша частина літератури присвяченої цієї теми належить американським та західноєвропейським дослідникам.

Порівнюючи літературу американських та західноєвропейських дослідників та авторів з України та Росії виявлено ряд проблем, головною з яких є різне розуміння та трактовка поняття веб-дизайну.

Нами узагальнено взаємозалежність та значущість інформаційної архітектури веб-сайту, його логічності та зручності для користувача та творчого підходу до візуального дизайну веб-сторінок.

Визначено, що зручність, та естетичні якості веб-сайту впливають на якісне сприйняття інформації інтернет користувачами.

Було проаналізовано існуючі системи класифікацій візуальних стилів у веб-дизайні. Підтверджено тезу, що стилі у веб-дизайні, як і будь-яке сучасне культурне явище, базуються на існуючих стилях у мистецтві та дизайні.

Оскільки веб-дизайн є одним з напрямків графічного дизайну, то він знаходиться під безумовним впливом модних напрямів та тенденцій з боку графічного дизайну і навпаки, своїм розвитком внливає на деякі тенденції графічного дизайну.

Було детально розглянуто та проаналізовано структуру найбільш креативних веб-сайтів та їх дизайн, на базі чого було визначено креативні рішення найбільш поширені серед веб-дизайнерів на протязі 2010-2011 рр.

Структуризовано сучасні креативні вирішення дизайну веб-сайтів, визначені модні напрямки та тенденції в розвитку сучасних стилів веб-дизайну.

Нами було підсумовано рівень творчої індивідуальності дизайнера у веб-проектуванні на прикладі реалізованих веб-сайтів.

Визначено, що найбільш оригінальними й креативними є сайти самих дизайнерів чи дизайн-студій. Це зумовлено тим, що маючи повну свободу дій у втіленні своїх оригінальних і креативних ідей, дизайнер, не обмежений чужими настановами та уподобаннями, вільно втілює свою творчу індивідуальність не боячись сміливих рішень.

 

 

Бородаев Д. В. Веб-сайт как объект графического дизайна / Д. Бородаев. – Х. : Септима ЛТД, 2006. – 288 с.

Бородаев Д. Тенденции возникновения и развития стилей в Веб-дизайне / Д. Бородаев // Вісник Харківської Державної академії дизайну і мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2005. – №1. – частина 1. – С. 79-85.

Бородаев Д. Особенности формирования «этнической» стилевой модели веб-дизайна в условиях глобализации / Д. Бородаев // Вісник Харківської Державної академії дизайну і мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2005. – №9.

Бородаев Д. Место веб-сайта в системе корпоративной идентификации / Д. Бородаев // Вісник Харківської Державної академії дизайну і мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2006. – №10. – С. 13-19.

Бородаев Д. Стилистика веб 2. 0 – новая визуальная эстетика, сформированная на приемах традиционных офф-лайн изданий/ Д. Бородаев // Вісник Харківської Державної академії дизайну і мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2010.

Вин Д. Искусство WEB-дизайна: Самоучитель /Д. Вин; Пер. с англ. – СПб. : Питер, 2002. – 224 с.

Вролебски Л. Природные цвета в дизайне интерфейсов

Гарретт Дж. Веб-дизайн. Элементы опыта взаимодействия / Джесс Гарретт; Пер. с англ. – СПб. : БВХ-Петербург, 2008. – 182 с.

Зельдман Дж. Web-дизайн по стандартам / Джеффри Зельдман; Пер. с англ. – М. : НТ Пресс, 2005. – 440 с.

Качанов А. Стиль против дизайна / А. Качанов, 2006.

Клонингер К. Свежие стили Web-дизайна. Как сделать из вашего сайта «конфетку»/ К. Клонингер; Пер. с англ. – М. : ДМК Пресс, 2002. – 224 с.

Круг С. Веб-дизайн или «не заставляйте меня думать» / С. Круг; Пер. с англ. – СПб. : Символ-Плюс, 2001. – 200 с.

Ляхов В. Очерки теории искусства книги / В. Ляхов. – М. : Книга, 1971. – 256 с.

Мандел Т. Разработка пользовательского интерфейса /Т. Мандел; Пер. с англ. – М. : ДМК Пресс, 2001. – 416 с.

Миллер Д. В начале было… информационное проектирование / Д. Миллер // Publish. – М. : Открытые системы, 1999. – №2. – С. 45-52.

Нильсен Я. Веб-дизайн: Книга Якоба Нильсена / Я. Нильсен; Пер. с англ. – СПб: Символ-Плюс, 2001. – 512 с.

Нильсен Я. Дизайн Web-страниц: Анализ удобства и простоты использования 50 узлов / Я. Нильсен, М. Тахир; Пер. с англ. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2002. – 336 с.

Нильсен Я. Юзабилити: наука или идеология

Нильсен Я. 10 главных ошибок веб-дизайна, 2005.

Нильсен Я. Амазон больше не может быть примером для подражания

Олсопп Д. Дао Web-дизайна / Д. Олсопп, 2001.

Пауэл Т. Веб-дизайн: Наиболее полное руководство / Т. Пауэлл; Пер. с англ. – СПб. : БВХ-Петербург, 2003. – 1072 с.

Пенстон Дж. Юзабилити и дизайн / Дж. Пенстон, 2002.

Петюшкин А. HTML. Экспресс-курс / А. Петюшкин – СПб. : БХВ-Петербург, 2003. – 256 с.

Пол К.

Прайс Дж. Текст для Web: Доступность и привлекательность / Дж. Прайс, Л. Прайс; Пер. с англ. – М. : Вильямс, 2003. – 464 с.

Серов С. И. Типографика виртуальной коммуникации / С. Серов. – М. : Линия График, 2004. – 32 с.

Уикли Р. Освой самостоятельно CSS. 10 минут на урок / Р. Уикли; пер. с англ. – М. : Вильямс, 2006. – 256 с.

Уодтке К. Информационная архитектура: чертежи для сайта / К. Уодтке; Пер. с англ. – М. : Кудиц-Образ, 2004. – 320 с.

Файола Э. Шрифты для печати и Web-дизайна / Э. Файола – СПб. : БХВ-Петербург, 2003. – 288 с.

Elliot Jay Stocks Sexy web design/ Canada, 2009. – 152 pages.

O’Reilly Tim. What Is Web 2. 0. Design Patterns and Business Models for the Next Generation of Software / Tim O’Reilly, 2005.

Lazaris Louis A design is only as deep as it is usable / L. Lazaris / Canada, 2010.

Nathan Shedroff Design is the Problem: The Future of Design Must Be Sustainable / USA, 2009. – 352 pages.