Розв’язування елементарних вправ та типових задач з молекулярної біології

Задача 13. Середня маса однорічної рудої лисиці складає 20, 5 кг. Припустимо, що у віці 1 місяць при масі тіла 500 г вона перейшла на харчування виключно куріпками (маса тіла 800 г). Яка площа лісостепу потрібна для того, щоб забезпечити лисицю харчуванням, якщо продуктивність рослинної біомаси становить 2т/га за рік?

Задача 14. Чорні стрижі живляться виключно рослиноїдними комахами. Кожен із дорослих стрижів має масу 55 г. Пташеня при вилупленні із яйця має масу тіла 5 г. Пара стрижів вигодовує трьох пташенят протягом 60 днів, при чому масова частка рослиноїдних комах становить в їх раціоні 75%. За правилом екологічної піраміди встановіть, яка маса рослин стала базою для харчування цих пташенят?

Задача 15. Середня маса маляти хохулі становить 10 г, дорослої особини – 460 г. Цієї ваги хохуля досягає у віці 6 місяців. Харчова база хохуль – водяні безхребетні (80%) і рослини (20%). Річний приріст рослинної маси в заплаві річки складає 2 т/га. Яку площу заплави потрібно для досягнення хохулею дорослого віку?

ХІД РОБОТИ:

ВАРІАНТ ________________

ВИСНОВОК: У висновку дайте відповіді на питання:

1. Що називають біологічним коло обігом речовин?

2. Які причини його викликають?

3. В чому сутність хімічних функцій живої речовини? 

 

ТЕМА: Порівняння поновлюваних та не поновлюваних ресурсів біосфери.

МЕТА: Закріпити знання про природні ресурси, основні ознаки, за якими їх характеризують. Скласти порівняльну характеристику різних видів природних ресурсів.

 

Природними ресурсами називають компоненти та сили природи, що використовуються або можуть бути використані як засоби виробництва та предмети споживання для задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства, підвищення якості життя людей.

Існують різні підходи до класифікації природних ресурсів. В основі природних класифікацій знаходяться відмінності природних ресурсів за генезисом і належністю до тих чи інших компонентів і сил природи. Оскільки природні ресурси – це природні тіла, компоненти географічної оболонки Землі, то вони мають природну класифікацію. Тому, виходячи з належності до природних систем і розміщення, природні ресурси поділяють на такі групи:

• за належністю до природних систем: космічні (проміння, метеорити), планетарні (геліоенергія, енергія гравітації), ресурси Землі (атмосфера, гідросфера, літосфера) ;
• за відношенням до природних систем: елементи природних систем (мінерали, ґрунти, види флори та фауни) та результати їх функціонування (приріст біологічної маси, зростання родючості ґрунтів тощо) ;
• за видом і тривалістю кругообігу: ті, що перебувають у довготривалому кругообігу (космічному, геологічному), і ті, що перебувають у короткотривалому (наприклад, біологічний кругообіг води) ;
• за характером розміщення на поверхні землі: відносно рівномірно розподілені (атмосфера, біосфера) та розосереджені (гідросфера, літосфера, їх окремі компоненти) ;
• за можливістю переміщення по території: ті, що переміщуються природно (повітряні маси, вода, тварини), і ті, що не переміщуються (рослини) ;
• за видами: мінеральні, кліматичні, водні, земельні лісові, рекреаційні тощо.
• Природна класифікація не показує місця тієї чи іншої групи природних ресурсів в процесі суспільного відтворення. Довгий час природні ресурси вивчалися лише переважно природничими науками, тому їх класифікація була заснована на таких критеріях, як форма природних речовин, їх розміщення, ступінь вивченості тощо. Тільки в силу порушення екологічної рівноваги вони стали об’єктом вивчення економіки, у зв’язку з чим з’явилася потреба у класифікації природних ресурсів і за критерієм господарського використання. За цією ознакою їх ділять на такі групи:
• за територіальною належністю: світові або глобальні та національні, тобто пов’язані з певною територією;
• за вичерпністю: вичерпні і невичерпні.

Вичерпні природні ресурси – це ті, які при їх видобутку та використанні не відтворюються природою або відтворюються значно повільніше, ніж використовуються. Вони в свою чергу діляться на відновні і невідновні (відтворювані і не відтворювані). До не відтворюваних належать, наприклад, багатства надр. Їх використання можливе лише раз, і воно неминуче призводить до виснаження їх запасів. Поповнення цих запасів неможливе, оскільки відсутні умови, в яких вони виникали мільйони років, або може відбуватися, але надто повільно.

Природні ресурси, існування яких не обмежене часом, називають невичерпними. При будь-якій інтенсивності їх споживання їх кількість не вичерпується, або зменшується так повільно, що цією величиною на практиці нехтують. До них можна віднести енергію Сонця, вітру, припливів та відпливів, вітрових хвиль, течії річок тощо.

Таким чином, за цією ознакою природні ресурси можна поділити на групи: 

невичерпнівичерпні

відновніневідновні

мінеральні

енергія Сон-ця, енергія вітру, при-пливів і від-пливів, вітро-ві хвилі, те-чія річок тощочисте повітря чиста прісна вода, родючі ґрунти, флора, фауна тощопаливніруднінерудні

• за напрямом використання: паливно-енергетичні, мінерально-сировинні, продовольчі тощо;
• за рівнем вивченості: прогнозовані, виявлені, детально вивчені;
• за можливістю використання: недоступні, резервні, можливі для використання, ті, що використовуються;
• за характером використання: одноцільового (мінеральні) та багатоцільового (лісові, водні, земельні) ;
• за впливом на них виробництва: зазнають значного шкідливого впливу (біологічні), зазнають незначного впливу (поверхня літосфери), не зазнають впливу (глибинні шари літосфери).

У господарському відношенні можливі для експлуатації природні ресурси можна поділити на такі групи: зовнішні (енергія Сонця, гравітація), поверхні Землі (бувають фізичні та біологічні), земних глибин.

За цільовим призначенням ресурси ділять на матеріальні, пізнавальні, естетичні, рекреаційні тощо.

За рівнем значимості для людини їх ділять на вкрай необхідні (повітря, вода, їжа) і