Розвиток пізнавальних процесів в учнів старшого шкільного віку

Актуальність теми дослідження. Сьогоднішня школа є осередком надзвичайно глибоких перетворень усього буття і мислення людини. Головним стає учень, який не тільки з бажанням та інтересом засвоїв ту чи іншу інформацію, але й має глибоку впевненість у необхідності пізнання, творчого засвоєння системи наукових знань, виявляє пізнавальну активність та готовність до енергійної діяльності.

Практика середньої школи засвідчує, що перспективним для розв’язання проблеми пізнавальної активності є особистісно орієнтоване навчання, важливим складником якого виступає його діалогічність, що найбільшою мірою дає можливості для розвитку кожної особистості.

Онтогенез людини - це цілісний процес, що знаходить своє вираження в різних і пов’язаних між собою формах (морфологічній, фізіологічній, психічній і соціальній). Це - становлення людини як організму, як свідомої суспільної істоти, як особистості. Надзвичайно актуальною сьогодні залишається проблема становлення психофізіологічних властивостей, які визначають успішність навчання школярів.

Дослідженнями ряду науковців встановлено, що психофізіологічна активність пізнавальних процесів є результатом складної інтегративної діяльності мозку і включає механізми сприйняття та переробки інформації (А.В. Запорожець [13], Г.С. Костюк [16], B.C. Лизогуб [17]), які сприяють ефективності діяльності, у тому числі і навчальної.

Актуальність даного дослідження полягає у його націленості на вивчення формування психофізіологічних характеристик пізнавальних процесів людини в онтогенезі на прикладі учнів старшого шкільного віку.

Проблема розвитку пізнавальної активності учнів, успішне вирішення якої дозволяє досягнути суттєвого підвищення ефективності, результативності та якості навчально-виховного процесу, постійно знаходиться в центрі уваги як дослідників, так і особливо педагогів-практиків.

Питанням особливостей розвитку пізнавальних процесів в онтогенезі присвячені роботи Г. С. Абрамової [1], Л.І. Анциферової [2], Л.І. Божович [4],     М.В. Савчина [6], Л.П. Василенко [6], А.В. Запорожець [13]. Проблематика окремих психічних властивостей учнів старшого шкільного віку висвітлена у працях Л. В. Тихенко [9], Н. Ю. Сидоренко [9], І.С. Кона [14], Г.С. Костюка [16], Л.О. Лісіної [18] та ін. Форми і методи розвитку пізнавальних процесів у дітей досліджуваного віку вивчали І.В. Корсун [15], В.Д. Сиротюк [15], Г.Ф. Чабанюк [26], В.А. Роменець [27], Н. О. Чувасова [32] та ін.

Однак вузькоспеціалізованих досліджень, які б окреслювали різні аспекти і процеси психічних характеристик пізнавальних процесів учнів старшого шкільного віку майже немає.

Мета дослідження - дослідити психологічні характеристик пізнавальних процесів учнів старшого шкільного віку.

Об’єкт дослідження – процес становлення психофізіологічних властивостей пізнавальних процесів учнів старшого шкільного віку.

Предмет дослідження – особливості розвитку пам’яті, уваги та мислення учнів старшого шкільного віку.

Відповідно до мети дослідження було сформульовано його завдання:

• охарактеризувати особливості розвитку пізнавальної сфери у старшому шкільному віці;
• проаналізувати взаємозв’язки особливостей розвитку пізнавальних процесів і навчальної діяльності старшокласників;
• емпірично дослідити розвиток пізнавальних процесів в учнів старшого шкільного віку.

База дослідження. У дослідженні прийняли участь 58 учнів середньої ланки школи та 61 старшокласників, серед яких 67 хлопців та 52 дівчат. Здійснена діагностика наступних пізнавальних процесів: слухова оперативна та зорова пам’яті, увага, гнучкість мислення, наочно-образне мислення, словесно-логічне (понятійне) мислення. 

Методи дослідження. У даній курсовій роботі ми застосовували наступні методи науково-педагогічного дослідження: вивчення, аналіз і узагальнення літературних джерел, психoлoгiчне тестувaння тa oпитувaння, стaтистичні методи; метод пopiвняння та ін.

Рівні розвитку пізнавальних властивостей учнів оцінювалися за загальнотрадиційними психологічними методиками. Для характеристики безпосередньої (короткочасної) й довгочасної (відстроченої) пам’яті застосовується методика В.Н. Смірнова в зоровому та слуховому варіанті. Продуктивність оперативної пам’яті визначається за методикою Т.Х. Джангарова в модифікації Ю.М. Боброва і B.C. Щоголєва. Застосування проби з кільцями Ландольта дозволяє характеризувати швидкість перероб¬ки інформації в зоровому аналізаторі (Генкін А.А., Медведєв В.І., Шек М.П.), стійкість уваги та працездатність; за допомогою методик «Числові ряди», «Аналогії» оцінюються особливості логічного (понятійного) мислення, здібність до аналогії, до обчислень як елементарних форм мислення.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів (теоретичного і експериментального), висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи склав 33 сторінки.