Самостійна робота та контрольні завдання з дисципліни «Цивільна оборона»

 

1. Виконати прогноз радіаційної обстановки при аварії на АЕС (ядерний вибух)

1.1 Визначити зони радіоактивного зараження та нанести їх на схему

1.2 Визначити час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкта

1.3 Визначити дозу опромінення, що може одержати людина на зараженій території та тривалість перебування на ній

2. Здійснити прогноз та оцінку хімічної обстановці при аварії на ХНО

2.1 Визначити розміри зон забруднення місцевості

2.2 Визначити площу ураження СДОР

3. Виконати оцінку інженерного захисту робітників об’єкта господарської діяльності

3.1 Виконати оцінку достатності захисної споруди за місткістю

 

 

Вихідні дані:

Тип і потужність ядерного реактора - ВВЕР– 1000.

Кількість аварійних ядерних реакторів – 1.

Частка викинутих радіоактивних речовин (РР) – 45 %.

Координати АЕС – с. Багатир

Час аварії - 6 год.

Об’єкт – м. Красноармійськ.

Метеоумови: швидкість вітру на висоті 10 м– 6 м/с, 

хмарність відсутня, час доби – день.

Відстань от об’єкта до АЄС – 36 км (визначається по карті).

Час початку роботи – 9 год. 

Тривалість роботи – 10 год.

Коефіцієнт послаблення потужности дози випромінювання – 1,5 .

Допустима доза опромінення – 5 бер.

Напрям вітру – до об’єкту.

Рішення

Визначаємо категорію стійкості атмосфери за додатком 1 (тут і далі – посилання на матеріали (додатки та таблиці) з «Методичних вказівок до виконання самостійних робіт та контрольних завдань з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів всіх спеціальностей» Ващенко В. І.). Категорія стійкості атмосфери – ізотермія.

Визначаємо середню швидкість переносу хмари (за додатком 2). За додатком середня швидкість переносу хмари буде дорівнюватися 10 м/с, але якщо значення буде саме таким, ми не зможемо визначити розміри прогнозованих зон забруднення, бо у додатку 3 немає таблиці визначення розмірів прогнозованих зон забруднення при слідуючих показниках: категорія стійкості атмосфери - ізотермія, середня швидкість переносу хмари – 10 м/с. Тому хай середня швидкість переносу хмари дорівняються 5 м/с.

Визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення (зони М , А ,Б ,В, Г) і нанесемо їх за додатком 3 на карту (рис. 1). Враховуючі відстань до об’єкту (36 км) від аварійного реактора , визначаємо, що об’єкт знаходиться на внутрішній межі зони А.

 

Рис. 1. Розміри прогнозованих зон забруднення (масштаб 1:4)

 

Визначаємо час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкта, tфакт. = 2,2 год.

Знаходимо дозу радіації у середині зоні А на видкритій місцевості за зміну (12 год.) – Двідкр. = 3,13 рен. (за додатком 5). Оскільки ми знаходимося на внутрішній межі зони (Кз = 3.2)і роботи ведуться у приміщенні з Кпосл. =6 ,то Допр. = 5,8 бер, що перевищує норму на 0,8.

 

 

Тип СДОР - Хлор

Температура повітря = -10о С 

Метеоумови - конвекція

Швидкість вітру – 4 м/сек.

Характер розливу СДОР - вільний.

Об’єм ємкості - 1000 м3 (вся ємкість розлилась)

Щільність СДОР –1,64 т/м3

Час, який пройшов після аварії (N) = 3.

Рішення

Визначаємо еквівалентну кількість СДОР у первинній хмарі за формулою:

 

Qекв1. = К1* К3 * К5* К7 * Q0

 

К1 ,К3 , К4 , К5 та К7 визначаємо за додатком 10 та таблицею 4. Q0 визначаємо за формулою:

 

Q0 = d * Wк ,

 

де d – щільність СДОР, т/м3; 

Wк – об”єм ємкості, м3. 

 

Q0 = 1,64 * 1000 = 1640 т

Qекв1. = 0,17* 3,0 * 0,08 * 1 * 1640 = 67

 

Визначаємо еквівалентну кількість СДОР у вторинній хмарі Qєкв.2 за формулою:

 

Qєкв2. = К1 *К2*К3*К4*К5*К6*К7 *Q0

 

Значення К6 немає у таблицях та додатках. Визначаємо цей показник за формулою:

К6 = N * 0,8 = 3 * 0,8 = 2,4

Qєкв2. = 0,17 * 0,054 * 3 * 2 * 0,08 * 2,4 *1 * 1640 = 17,3

 

Визначаємо глибини зони зараження за додатком 8.

 

Г1 = 20 км, Г2 = 9 км.

 

Повна глибина зараження визначається за формулою: 

 

Г = Г1 * 0,5 Г2

Г = 90 км

 

Визначаємо площу зони зараження Sз за формулою: 

 

Sз = 8,72 * 10-3* Г2 * Y

 

Y (кутові розміри) = 450 (за таблицею 7).

 

S3 = 8,72 * 0,001 * 90 * 45 = 35 км2 

 

Рис. 2. Зона зараження СДОР (масштаб 1:14)

 

 

Вихідні дані (за таблицею 6):

Кількість осіб в зміні – 650.

Максимальний рівень радіації – 1850 р/год.

Час початку опромінення – 1.

Середня температура зовнішнього повітря – 300.

Характеристика сховища : 

приміщення для захищених S1 = 500 м2

приміщення для пункту управління S2 = 20 м2

тамбур, шлюз S3 = 20м2

коридори S4 =20м2

санітарні вузли S6 =100м2

приміщення для зберігання продуктів S7 =15м2 

висота приміщення – h =3.0 м 

перекриття сховища – залізобетон hв = 0.7 м

ґрунтова підсипка hгр. = 0.5 м 

фільтровентиляційне обладнання: ФВК - 4 компл.

ЕРВ-72-2 - 2 компл.

Розрахунок ПУ - N -10 осіб;

Норми :

-по площі : 0,5 м2 на 1 людину при 2-ярусному розміщенні, 0,4 м2 - при 3-ярусному розміщенні;

-по об’єму :1,5 м3 / людину, по висоті приміщень : від 2,15 до 2,5 м – встановлюються 2 яруса, 

-від 2,9 до 3,5 м – встановлюються 3; кількість місць для лежання - 20% при 2 ярусах,30% при 3 ярусах.

Необхідно : оцінити інженерний захист за місткістю.

Рішення

Визначаємо загальну площу основних приміщень:

 

Sзаг.осн. = S1 + S2 = 500+20 = 520 м2

 

Визначаємо загальну площу всіх приміщень у зоні герметизації:

 

Sзаг. всіх = Sзаг. осн.+ S4 + S6 +S7 = 520 + 20 + 100 + 15 = 655 м2

 

Визначаємо місткість (Мs) сховища згідно з площею:

 

Ms = Sзаг. осн./ 0,5 = 520/0,5 = 1040

 

Визначення місткісті за об ємом всіх приміщень в зоні гермитізації:

 

Mv = Sзаг.всіх / 1.5 = 655 / 1.5 = 437 місць

 

Порівнюються дані місткості за площею (Мs) та за об”ємом (Мv). Визначається фактична місткість – Мф , як мінімальна із цих двох величин.

Визначення коєфіціента місткості захисної споруди (Км) 

 

Км = Мф/N = 437 / 650 < 1

 

Якщо Км > 1 – захисна споруда забезпечує укриття працюючих.

Якщо Км < 1 – кількість місць для розміщення схованих недостатня.

Висновок:

захисна споруда не забезпечує укриття працюючих. 

 

 

Ващенко В.І. Методичні вказівки до виконання самостійних робіт та контрольні завдання з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів всіх спеціальностей. – Красноармійськ: КІІ ДонНТУ, 2009.

Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. – Львів: Афіша, 2001.

Демиденко Г.П., Кузьменко Э.П. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник. – К.: Высшая школа, 1989.