цілісну неподільну дію, тобто тотивність. Тотивні предикати представлені дієслівними компонентами, утвореними предикатами дії, процесу та стану, які за семантикою охоплюють такі основні лексичні групи: руху, переміщення, звучання, мовленнєвої, інтелектуальної, психічної діяльності, конкретної фізичної дії. Окремі тотиви можуть бути віднесені до різних лексико-семантичних груп: а) через особливості семантики їхніх основних значень, що включають декілька категорійних сем; б) через специфіку вторинних значень, коли відбувається зміна категорійних ознак у процесі семантичного варіювання.
Пошук
Семантико-синтаксична структура речень із тотивними предикатами
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
30
Мова:
Українська
Відповідно до валентних показників тотивні предикати диференціюємо на одно- – семивалентні. Конструкції, семантико-синтаксична структура яких зумовлена тотивними предикатами стану й процесу, здебільшого характеризуються одно- – двовалентністю та співвіднесеністю формально-граматичної й семантико-синтаксичної структур. В утвореннях, зумовлених тотивними предикатами дії та локативними предикатами із значенням тотивності, функціонують синтаксеми, що розширюють параметри таких утворень. Речення із три- – чотиривалентними тотивними предикатами становлять найбільшу кількість речень, сформованих аналізованими предикатами.
Суб’єктна синтаксема виступає центральним іменниковим компонентом семантично елементарного речення, сформованого тотивним предикатом. Вирізняючись з-поміж інших субстанційних компонентів певними специфічними ознаками (здатністю поєднуватися з усіма валентними типами предикатів, найширшою семантичною диференціацією, великою кількістю морфологічних варіантів тощо), іменник у функції суб’єкта набуває особливого значення в семантико-синтаксичній організації речення. Цій синтаксемі властива також ознака активності/ пасивності, що спричиняє функціонування в ролі суб’єкта як назв істот, так і назв конкретних предметів чи абстрактних понять. Називний відмінок, рідше – родовий або давальний іменників або займенників є основним морфологічним вираженням суб’єкта.
Семантичне членування об’єктної синтаксеми зумовлено лексичним значенням предиката. Найбільшою кількістю морфологічних варіантів представлений об’єкт, зумовлений дво- – чотиривалентними предикатами мовленнєвої діяльності, оцінного ставлення до об’єкта, конкретної фізичної дії: значення об’єкта при таких предикатах репрезентують знахідний, давальний, родовий іменників або займенників.
Адресатні, інструментальні та локативні синтаксеми, що функціонують у синтаксичних конструкціях із тотивними предикатами, мають меншу семантичну й морфологічну розгалуженість залежно від семантичного наповнення багатовалентних тотивних предикатів. Лише з тотивними предикатами дії поєднується адресатна субстанційна синтаксема, основним морфологічним варіантом якої виступає давальний відмінок. Інструменталь посідає периферійну позицію в семантико-синтаксичній структурі речення через слабкий підрядний зв’язок із тотивним предикатом і виражається здебільшого іменником із функцією знаряддя дії в орудному відмінку. Локативні синтаксеми функціонують у реченнях з тотивними предикатами локативної семантики і становлять вихідну й кінцеву точки локативності, напрямок та шлях руху.
Формальне заповнення всіх потенційно можливих субстанційних позицій багатовалентних тотивних предикатів у мовленні трапляється нечасто, що залежить від комунікативної настанови. Відповідно до особливостей спілкування лівобічні субстанційні синтаксеми є обов’язковими в семантико-синтаксичній структурі речень з одно- – полівалентними тотивними предикатами; правобічні субстанційні компоненти із власне-предметним значенням можуть мати як статус облігаторних, так і факультативних. Комбінації облігаторних та факультативних субстанційних синтаксем спричиняють у межах різних типів семантико-синтаксичної структури речень з тотивними предикатами по декілька додаткових різновидів семантико-синтаксичної структури речень.
Співвіднесеність компонентів семантико-синтаксичної і формально-граматичної структури речень, породжених одно- – полівалентними предикатами тотивності, має як симетричний, так і асиметричний характер, оскільки обсяг семантико-семантичної і формально-граматичної структур речення може бути неоднаковим. Кількісна і якісна відповідність між компонентами структурних рівнів є ознакою симетричної кореляції, яка спостерігається тільки в межах елементарних двоскладних речень, у яких поєднання суб’єкт + предикат корелює з підметово-присудковою моделлю формально-граматичної структури речення.
Ознакою асиметричної кореляції семантико-синтаксичної й формально-граматичної структур є відсутність однозначного зв’язку між семантико-синтаксичними функціями синтаксем та формально-граматичними функціями цих компонентів. У двоскладному реченні, сформованому тотивним предикатом, асиметрія здебільшого представлена в пасивній двоскладній конструкції, підмет якої співвідноситься з об’єктним або інструментальним суб’єктом. Односкладні речення, у яких предикати репрезентують пасивну зорієнтованість на суб’єкта-особу, також відрізняє між’ярусна асиметрія.
З-поміж причин, які призводять до асиметричної кореляції між одиницями структурних рівнів, виокремлюємо компресію декількох пропозицій, лексичні особливості компонентів, наявність валентно незв’язаних синтаксем.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:
1. Андреєва Т.В. До проблеми функціонування результативно-тотивних предикатів // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. / МОН України. Харків. нац. пед. ун т ім. Г.С. Сковороди. – Харків, 2005. – Вип. 16. – С. 69-72.
2. Андреєва Т.В. Тотивні дієслова у сфері вживання загальнорезультативного способу дієслівної дії // Наук. зап. Кіровогр. держ. пед. ун ту ім. В. Винниченка. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. – Вип. 67. – Серія: Філол. науки (мовознавство). – С. 3-8.
3. Андреєва Т.В. До проблеми встановлення семантичної формули тотивних дієслів // Наук. зап. Кіровогр. держ. пед. ун ту ім. В. Винниченка. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2007. – Вип. 73. – Ч. 1. – Серія: Філол. науки (мовознавство). – С. 3-7.
4. Андреєва Т.В. Конкретизатори тотивної семантики на лексичному рівні // Вісник Прикарпат. нац. ун ту ім. Василя Стефаника. Філологія. – Івано-Франківськ: Вид.-дизайнер. від. ЦІТ, 2007. – Вип. XV–XVIII. – С. 379-381.
5. Андреєва Т.В. До питання співвіднесеності семантичної і формально-граматичної структур речень з одно- – семивалентними тотивними предикатами // Наук. роб. Кам’янець-Поділ. держ. ун-ту: Філол. науки. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2007. – Вип. 15. – Т. 1. – С. 111-114.
6. Андреєва Т.В. Модифікатори тотивного вияву дії як валентно незв’язані компоненти семантичної структури речень з одно- – багатомісними тотивними предикатами // Мовознавчий вісник: Зб. наук. пр. / МОН України. Черкас. нац. ун т імені Богдана Хмельницького. – Черкаси: Відлуння-Плюс, 2007. – Вип. 5. – С. 138-143.
7. Андреєва Т.В. Засоби вираження дієслівної тотивності в українській мові // Лінгвістичні студії: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДонНУ, 2008. – Вип. 16. – С. 43-46.
8. Андреєва Т.В. Семантико-синтаксична характеристика речень із тотивними предикатами // Мовознавчий вісник: Зб. наук. пр. / МОН України. Черкас. нац. ун-т імені Богдана Хмельницького. – Черкаси: Відлуння-Плюс, 2008. – Вип. 7. – С. 270-276.
АНОТАЦІЯ
Андреєва Т.В. Семантико-синтаксична структура речень із тотивними предикатами. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. – Кіровоград, 2008.
У дисертації вперше здійснено комплексне дослідження категорії тотивності; встановлено особливості семантичного та словотвірного потенціалу дієслів із тотивним значенням; окреслено ядерну, напівпериферійну й периферійну зони функціонування тотивних предикатів.
Роботу присвячено комплексному описові семантичної і структурної організації простих речень із предикатами тотивності; з’ясовано зв’язок категорії валентності тотивного предиката із семантико-синтаксичною структурою речення. Описано типи семантико-синтаксичної структури речень, сформованих зазначеними предикатами. Визначено якісний і кількісний склад ліво- та правобічних субстанційних синтаксем, закономірності їхньої реалізації. Висвітлено специфіку явища асиметрії в синтаксичних конструкціях з тотивними предикатами, подано особливості функціонування валентно незв’язаних компонентів.
Ключові слова: тотивність, валентність дієслова, тотивні предикати, семантико-синтаксична структура речення, облігаторний/ факультативний субстанційний компонент, суб’єктна синтаксема, об’єктна синтаксема, адресатна синтаксема, інструментальна синтаксема, локативна синтаксема.
АННОТАЦИЯ
Андреева Т.В. Семантико-синтаксическая структура предложений с тотивными предикатами. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 – украинский язык. – Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко. – Кировоград, 2008.
В диссертации впервые осуществлен комплексный анализ исследования категории тотивности; установлены особенности семантического и словообразовательного потенциала глаголов с тотивным значением; очерчены ядерная, полупериферийная и периферийная зоны функционирования тотивных предикатов.
Работа посвящена комплексному описанию семантической и структурной организации простых предложений с предикатами тотивности; выявлена связь категории валентности тотивного предиката с семантико-синтаксической структурой предложения. Описаны типы семантико-синтаксической структуры предложений, сформированных указанными предикатами. Определены качественный и количественный состав лево- и правосторонних субстанциональных синтаксем, закономерности их реализации. Описана специфика явления ассиметрии в синтаксических конструкциях с тотивными предикатами, поданы особенности функционирования валентно несвязанных компонентов.
Ключевые слова: тотивность, валентность глагола, тотивные предикаты, семантико-синтаксическая структура предложения, облигаторный/ факультативный субстанциональный компонент, субъектная синтаксема, объектная синтаксема, адресатная синтаксема, инструментальная синтаксема, локативная синтаксема.
SUMMARY
Andreyeva T.V. – Semantic-syntactic structure of the sentences with totive predicates. – Manuscript.
A thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Philology in speciality 10.02.01. – Ukrainian language. – Kirovohrad State Pedagogical University named after Volodymyr Vynnychenko. – Kirovohrad, 2008.
The system approach to the investigation of the category of totiveness was first used in the thesis, the structure of functional-semantic totive field, hierarchy of its components and its coordination, the totive effectiveness and the place of this phenomenon in the predicate meaning were distinguished. The totive verb composition was defined; the semantic and word-formative analyses were carried out; grammatical and functional characteristics of the totive verbs and the criteria of lexico-semantic differentiation were singled out.
The peculiarities of representation of the totiveness on the lexical and word-formative levels were considered in the paper that made possible to investigate correlation of different level linguistic means (implicit and explicit factors), united with the community of semantic function.
The thesis is devoted to the complex description of the semantic-syntactic and structural organization of the sentences with totive verbal predicates, analysis of the lexico-semantic varieties of the totive verbs, their peculiarities concerning usage in the function of univalent and sevenvalent predicates in the Ukrainian language. Forming of the structural types of the sentences with the totive predicates is conditioned by the valence of the action predicates, process and state, their unsubstantial characteristics. Semantic-syntactic structure of the sentences with totive predicates of the process and state is inconversant, of the same type and doesn’t exceed the limits of bivalence. The range of the semantic-syntactic structure of the sentences, formed by action predicates consists of one to seven substantial syntaxemes. Qualitative and quantitative composition of the obligatory left-side and right-side obligatory and optional non-predicative syntaxemes; regularities of realization and combinations that depend on the communicative situations were determined in the Ukrainian linguistics for the first time. The types of the valence- free components and peculiarities of their functioning in the semantic-syntactic structure of the sentences with one and seven - positional totive predicates were defined in the thesis.
The analysis of the factual material indicates specificity of interrelationships of semantic-syntactic and grammar-formal structure of the sentences with stated predicates, their symmetric and asymmetric character. The peculiarity of the symmetric correlation is its functional monosemantic connection between the units of the structural levels of the sentence, their qualitative and quantitative conformity. Asymmetry is characterized by violation of such interlevel connection, that evidence the components with syncretic meaning, and as a result non-predicative syntaxeme loses the typical position or gets new meaning, neutralizes, reduces syntaxeme in the stated position.
Key-words: totiveness, verb valence, totive predicates, semantic-syntactic sentence structure, obligatory/optional non-predicative component, subject syntaxeme, object syntaxeme, addressee syntaxeme, instrumental syntaxeme, locative syntaxeme.