Шляхи розвитку складського господарства підприємства

Капітальний ремонт основних фондів проводиться з метою відшкодування фізичного спрацювання конструктивних елементів засобів праці та максимального відновлення їх первісних техніко-експлуатаційних параметрів. Капітальний ремонт проводиться з певною періодичністю (один раз на рік або – на два роки) і потребує значних одночасних витрат.

При проведенні капітального ремонту витрати підприємства складаються з:

- витрат на капітальний ремонт;

- підвищення експлуатаційних витрат на капітально відремонтовані основні фонди порівняно з аналогічними новими [1].

Під час придбання нових основних фондів до складу витрат та збитків підприємства включають:

- витрати на придбання основних фондів;

- збитки від недоамортизованих діючих основних фондів.

Витрати на придбання основних фондів включають до розрахунку з поправкою на відмінності у продуктивності і тривалості ремонтного циклу нових та старих основних фондів.

Оптимальний (економічно доцільний) термін експлуатації може бути визначений як період експлуатації, в якому забезпечується максимізація нагромадження коштів для відновлення основних фондів за рахунок амортизаційних відрахувань з врахуванням обсягів їх використання на проведення ремонтних робіт (формула 2. 2).

Формула оптимізації джерела коштів для відновлення основних фондів [4, с. 73]

ДВОФ=НАМ – СВРЕМ → мах

ДВОФ – джерела коштів для відновлення основних фондів;

НАМ – нагромаджені обсяги амортизаційних відрахувань на відновлення основних фондів протягом періоду їх експлуатації;

СВРЕМ – сукупні витрати підприємства на проведення ремонтних робіт протягом періоду експлуатації основних фондів.

Визначений у такий спосіб оптимальний термін експлуатації окремих груп та видів основних фондів підприємства дозволяє визначити щорічний обсяг заміщення основних фондів для забезпечення їх простого відтворення.

Інтенсивне використання основних фондів підвищується через технічне удосконалення засобів праці та технології виробництва, скорочення строків досягнення проектної продуктивності техніки, удосконалення наукової організації праці, виробництва и управління, підвищення кваліфікації та професійної майстерності робітників. Досить значними резервами кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів і виробничих потужностей є удосконалення структури основних виробничих фондів.

Важливий резерв кращого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів та виробничих потужностей – швидке освоєння проектних потужностей, введення в дію нових технологічних ліній, агрегатів, устаткування. Практика свідчить, що середній фактичний період освоєння виробничих потужностей становить п'ять-шість і більше років. Разом з тим технічно и економічно обґрунтовані розрахунки підтверджують реальну можливість досягнення проектних показників за один-два роки, залежно від галузі та виду підприємства.

 

 

Досліджуване підприємство ТОВ»Комплекс» розташоване за адресою м. Чернівці, вул. Чкалова, 24.

ТОВ «Комплекс» засноване у 1996 році. Підприємство займається роздрібною торгівлею медикаментів.

Господарська діяльність суб'єктів підприємництва здійснюється через відносини купівлі-продажу з постачальниками ресурсів (іншими суб'єктами господарювання, працівниками, власниками та державою) і покупцями товарів (іншими суб'єктами господарювання, працівниками, власниками та державою). Суб'єкт господарювання є одночасно покупцем і продавцем.

Грошовий оборот кожного суб'єкта господарювання пов'язаний з наступними фактами підприємницької діяльності:

- забезпечення процесу підприємницької діяльності (закупівля товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, виплата заробітної плати тощо) ;

- реалізація товарів, продукції, робіт, послуг, тобто відшкодування витрат і формування доходів;

- сплата податків, обов'язкових відрахувань і зборів;

- отримання і погашення кредитів і сплата відсотків за кредит кредитним установам.

Оборотні активи – це складова частина економічних ресурсів підприємства, сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування та забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу. За рахунок оборотного капіталу на підприємстві формується велика кількість елементів активів, що потребують індивідуалізації управління.

Стан обігових коштів відображається в показниках забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними коштами та маневрування власних коштів.

Забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами – це співвідношення власних оборотних коштів та матеріальних запасів, тобто показник того, в якій мірі матеріальні запаси покриті власними джерелами та не потребують залучення позикових.

Коефіцієнт маневрування власних оборотних коштів визначається співвідношенням власних оборотних коштів підприємства та власного капіталу (формула 3. 1.).

Формула визначення коефіцієнту маневрування [8, с. 33]

Коефіцієнт маневрування = Власні оборотні кошти / Власний капітал

За допомогою формули 3. 1. визначемо коефіцієнт маневрування підприємства, а отримані дані зобразимо в таблиці.

 

Таблиця 3.1

Коефіцієнт маневрування (тис. грн.) *

РікВласні оборотні коштиВласний капіталКоефіцієнт маневрування

2010240622811, 05

2011314225431, 24

2012359629361, 22

*Примітка. Розроблено автором на основі балансу за 2010-2012 рр.

 

Коефіцієнт маневрування показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться в мобільній формі, яка дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Забезпечення власних поточних активів власним капіталом є гарантією стійкості фінансового стану при нестійкій кредитній політиці. Високі значення коефіцієнту маневрування позитивно характеризує фінансовий стан.

Рівень коефіцієнту маневрування залежить від характеру діяльності підприємства: в фондомістких виробництвах його нормальний рівень повинен бути нижче, ніж в матеріаломістких (оскільки в фондомістких значна частина власних коштів є джерелом покриття основних виробничих фондів). З фінансової точки зору чим вище коефіцієнт