Шляхи та засоби трудового виховання

Вироблення методичного підходу підготовки молоді до творчої діяльності в умовах ринку, приєднання трудового виховання і розвитку творчих здібностей молоді до реального життя, що в кінцевому результаті відіб'ється позитивно на економіці країни. 

Основна ідея нової системи трудового виховання молоді - це поєднання навчання з педагогічно-дошкільною індивідуальною та колективною працею. 

Найважливіша умова ефективного трудового виховання молоді полягає у тому, щоб трудова діяльність була соціальне, економічно та педагогічне доцільною. 

Формування сучасного економічного мислення - складова частина складного процесу визначеної переорієнтації суспільної свідомості підростаючого покоління. Необхідність у переорієнтації суспільної свідомості викликана новими змінами, які проходять в житті людей, розвитком економіки, переходом до інтенсивного виробництва, широким розвитком різних форм власності та ринкової інфраструктури. 

Підвищення ефективності суспільного виробництва деякою мірою залежить від зрілості економічної свідомості людей, які переважно виховувалися в дусі командно-адміністративної економіки з чітко визначеними планами виробництва, розподілу та забезпеченням доходів. від готовності брати активну участь в управлінні виробництвом, вдосконаленні управління економікою, а це можливо, якщо до цій діяльності буде підготовлена молодь, яка після закінчення навчання буде працювати в різних галузях народного господарства. 

Формування економічної свідомості - розвиток економічного мислення, проявляється на двох взаємопов'язаних рівнях: теоретичному і емпіричному. 

При формуванні економічного мислення та економічної культури учнів, особливо важливим є правильне засвоєння суті економічних відносин у суспільстві. Економічні відносини завжди історично конкретні. Вони складаються на основі певної форми власності на засоби виробництва і складають суть економіки країни. На цьому виростає конкретна економіка, конкретне господарство країни, формується мета розвитку виробництва, форми і методи господарювання, певні політичні, соціальні і духовні особливості країни. Економіка не тільки зв'язана з розвитком виробничих сил і зумовлена цим розвитком, але й виконує ідеологічну функцію: діє на свідомість, почуття, поведінку людини.

Система виховання особистості повинна мати різні форми об'єднання знань і діяльності, процесу навчання і підготовки до участі в творчій роботі. На нашу думку, сам процес виховання молоді пов'язаний з економічною культурою підростаючого покоління, яка формується в умовах розвитку ринкової економіки, при соціальних змінах в суспільстві як результатів діяльності людей у сферах економічного життя. 

Трудове виховання покликане виробити в учнівської молоді трудові навички та уміння сформувати професійну майстерність, виробничі навички, знаходити задоволення у праці. 

Економічне виховання є складовою частиною виховання гармонійно розвинутої особистості, має специфічні завдання, принципи, проникає у всі сфери суспільного життя. 

Розвиток науки і техніки, зростання свідомості молоді, зміни, в економічній, суспільній, духовній сферах вимагають постійного вдосконалення виховання. 

Економічне виховання включає знання про економіку, суть економічних законів, систему виробничих відносин грошову систему, податкову політику держави, і інші економічні напрямки навчання - менеджмент і маркетинг. 

Основна ідея нової системи трудового виховання в умовах ринкової економіки - поєднаним навчання учнівської молоді з педагогічне доцільною індивідуальною та колективною суспільною і виробничою діяльністю. Тут ми наголошуємо, що одне з найголовніших завдань трудового виховання молоді - це формування усвідомленого ставлення до праці як основи життєдіяльності. 

Вербальні методи виховання школярів без поєднання з продуктивною працею не забезпечують необхідних переконань і ціннісно-трудових орієнтацій особистості не завжди сприяють прояву трудової активності працівників. 

Сьогодні перед суспільством стоїть дуже важливе завдання — подолати існуючу в трудовому вихованні молоді відірваність від реальних потреб життя. І педагогічним, виробничим колективам необхідно пам'ятати, що тільки при дієвій участі, корисній, продуктивній праці молоде покоління може стати активним громадянином суспільства. Тільки через практику можна визначити сутність особистості та її морально-трудові мотиви і можливості. 

Слід зазначити, що відірваність трудового виховання молоді від реального життя негативно позначається потім і на моралі молодих робітників, і на економіці країни. 

Визначальною вимогою нашого суспільства до педагогічної науки є поліпшення підготовки учнівської молоді до свідомого вибору професії, самостійної трудової діяльності. Але потрібно пам'ятати, що для виконання нових завдань необхідне створення нової системи трудового виховання особистості в нових умовах соціально-економічного розвитку незалежної України. Звідси випливають серйозні вимоги до змісту підготовки соціальне активного, здатного до високопродуктивної праці молодого покоління. 

Таким чином, мова може йти не про підготовку молоді до праці взагалі, а про конкретну трудову діяльність. Людина може говорити про вибір своєї професії лише тоді, коли серед кількох видів трудової діяльності вибрала найбільш відповідний своїм можливостям і світосприйняттю. 

Отже, можна стверджувати, що підготовка молоді до нових форм господарювання, на найвищих рівнях методико-педагогічного навчання і виховання в кінцевому результаті будуть без результативними, якщо держава не змінить напрям реформування виробничо-трудової політики в суспільстві, не створюватимуться робочі місця, не підвищуватиметься заробітна плата, особливо тих галузях, де створюють матеріальні блага.

Завершальним етапом психологічної та практичної підготовки учнів до трудової діяльності є їх правильна професійна орієнтація. 

Професійна орієнтація система організації та проведення навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями необхідних знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку. 

Правильний вибір професії — це моральне задоволення, висока самооцінка. Водночас це й висока продуктивність праці, висока якість продукції. Вибір професії — точка, в якій сходяться інтереси особистості та суспільства, де можливе й необхідне поєднання особистих і загальних інтересів.

 

 

У процесі естетичного виховання важливо навчити учнів розуміти й сприймати красу. Спостерігаючи прекрасне, людина не може залишатися байдужою, вона переживає, відчуваючи любов або ненависть до спостережуваного. Тому треба, щоб діти вміли розрізняти справді красиве і потворне. 

Компонентом усебічного гармонійного розвитку особистості є фізичне виховання. 

Фізичне виховання — система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я та загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь. 

Теорія і практика фізичного виховання спираються на дані фізіології. Фізіологічна наука озброює теорію і методику фізичного виховання закономірностями розвитку організму людини, правильного врахування впливу різноманітних чинників на його функціональну діяльність. На основі її даних розробляють науково обґрунтовану систему фізичних вправ, спрямованих на розвиток рухових дій і формування фізичних якостей організму.

 

 

1. Сухомлинський В.О. Вибрані твори - в 5- ти т., Т.5 — Виховання і самовиховання, - К., 1997р. 

2. Оржеховська В.М., Хілько Т.В., Кириленко С.В. Посібник з самовиховання. -К.,2006.

3. Рувинський А.І., Соловйова А.Е. Психологія самовиховання. -М., 2002. 

4. Томан І. Як удосконалювати самого себе. Пер. з чеш. - К., 1998. 

5. Ковальов А.Г. Самовиховання школярів. - М., 1997. 

6. Горлача М.І. Економічна освіта і виховання учнів. - К.: Радянська школа, 1999. 

7. Новак О.І., Вачевський М.В., Тименко М.П. Економічне виховання як основа форліування готовості учнівської молоді до самостійної трудової діяльності. - К.: Інститут педагогіки АПН України, 2007. 

8. Тименко М.П., Вачевський М.В., Мадзігон В.М. Формування готовності учнівської молоді до самостійної трудової діяльності. - К.: НД1 педагогіки АПН, 2002.