Складання плану діяльності підрозділу підприємства

Ткал(ІІІ) = 90 * 24 * (1 – (4,47 / 100) = 2063 годин

Ткал(IV) = 90 * 24 * (1 – (2,84 / 100) = 2098 годин

Треж = 1 * (8 * 61 – 1 * 1) = 487 годин

Теф(Iгр./ II гр.) = 487 * (1– (3,55 / 100)  = 470 годин

Теф (ІІІ) = 487 * (1 – (4,47 / 100) = 465 годин

Теф(IV) = 487 * (1 – (2,84 / 100) = 473 годин

Таблиця 2.7 ─ Розрахунок ефективного фонду часу устаткування для виготовлення запчастин за групами устаткування

Фонд часу роботи устаткування для виготовлення запчастин

І група = 470 * 48 = 22560,0 годин

ІІ група = 470 * 32 = 15040,0 годин

ІІІ група = 465 * 28 = 13020,0 годин

ІVгрупа = 473* 36 = 17028 годин

3. Достатність пропускної спроможності устаткування (за видами устаткування) для забезпечення виконання плану.

 

Таблиця 2.8 ─ Висновки щодо достатності операційної потужності для виконання виробничої програми за видами обладнання

Трудомісткість ВП з  урахуванням коефіцієнта виконання норм, тис. нормо-годин:

І група = 5,378 / 1,2 = 4,48 тис. нормо-годин

ІІ група = 1,892 / 1,2 = 1,58 тис. нормо-годин

ІІІ група = 5,676 / 1,2 = 4,73 тис. нормо-годин

ІVгрупа = 8,067 / 1,2 = 6,72 тис. нормо-годин

Так як розрахунки показують, що операційної потужності достатньо для виконання виробничої програми в таблицях 2.9 буде мати місце ситуація, коли початковий та прийнятий обсяги виробництва, їх трудомісткість та обсяг збуту будуть співпадати.

 

Таблиця 2.9 ─ Прийнятий обсяг виробничої програми за видами продукції, її  трудомісткість та обсяг збуту

Плановий обсяг виробничої програми, од / тис. грнТрудомісткість прийнятої ВП за діючими нормами з урахування продуктивності праці за видами продукції,

тис. нормо-годинНеобхідний фонд часу роботи устаткування за видами запчастин, тис.

нормо-годин

 

 

Основним споживачем електричної енергії будь якого цеху промислового підприємства, що відноситься до основного виробництва, є устаткування, яке функціонує у процесі виконання виробничої програми, яка запланована.

Таблиця 2. 11 ─ Розрахунок вартості електроенергії для технологічних потреб

 

 

Метал, із якого виготовляють запчастини «А» та «В», основна складова витрат, що входять до статті виробничої собівартості «Матеріали». Він за умовами даної курсової роботи належить до так званих основних матеріалів, іншими словами матеріалів, що становлять левову частку усіх витрат на матеріали, що використовують  під час виготовлення продукції.

Крім вищезгаданих, до цих матеріальних витрати відносять комплектуючі, що  використовують під час виготовлення цих запчастин (якщо така потреба є),  і так звані допоміжні матеріали.

 

Таблиця2.12 ─  Розрахунок вартості основних і допоміжних матеріалів

 

Витрати на основні матеріали в розрахунку на одиницю продукції

А = 3,2 * 25 = 80 грн.

В = 3,26 * 46,6 грн.

Вартість основних матеріалів  на ВП

А = 1594 * 80 = 127520 грн.

В = 1095 * 46,6  = 166352,40 грн.

Вартість комплектуючих в розрахунку на ВП

А = 1594 * 35,4 = 56427,6 грн.

В = 1095 * 20,1 = 22009,5 грн.

Вартість повернених відходів в розрахунку на одиницю продукції

В = 151,92 * 0,015 = 2,28 грн.

Вартість повернених відходів в розрахунку на ВП

В = 166352,4 * 0,015 =2496,60 грн.

Допоміжні матеріали в розрахунку на ВП

А = 127520 / 1000 * 0,4 = 51,00 грн.

В = 166352,4 / 1000 * 0,4 = 66,54 грн.

Витрати на сировину й матеріали в розрахунку на одиницю продукції

А = 80 + 35,4 –  0 + 51,0 = 147,4 грн.

В = 151,92 + 20,1 – 2,28 + 66,54 = 230,51 грн.

Витрати на сировину та матеріали в розрахунку на ВП за  видами продукції

А = 147,4 * 1594= 234955,6 грн.

В = 230,51 * 1095 = 252408,45 грн.

Витрати на матеріали в розрахунку на ВП в цілому

234,95 + 252,4 = 487,35 тис. грн.

 

 

Метою планування показників з праці та її оплати в курсовій роботі є визначення оптимальної чисельності промислово-виробничого персоналу (ПВП), необхідного для здійснення ефективної господарської діяльності, та витрат на оплату його праці.

1) Необхіднуплановукількістьробітників–відрядників (верстатників) визначаємо за формулою:

Чв  =  ТрВП /(Теф *Кв.н.)

де Чв – планова кількість робітників–відрядників, осіб;

Теф – середній ефективний фонд часу одного робітника на цьому підприємстві, що очікується у плановому році, год.;

Кв.н. – прийнятий у розрахунках коефіцієнт виконання норм (див. завдання);

ТрВП – трудомісткість прийнятої виробничої програми з виробництва запчастин.

Чв = 21013/ (429 * 1,2) = 41 чол.

2) Необхідну планову кількість робітників–погодинників, що займаються ремонтом і обслуговуванням обладнання, при роботі обладнання у одну зміну визначають за формулою.

Чрем = Nр.скл. / Н  обс. рем.

де Чрем – планова чисельність робітників–ремонтників, осіб;

Nр.скл – обсяг ремонтних робіт в умовних одиницях ремонтної складності, од. (див. завдання);

Н обс. рем. – норма обслуговування обладнання на одного середньооблікового робітника-ремонтника в умовних одиницях ремонтної складності, од.(див. завдання).

Чрем = 2640 / 100 = 26 осіб

Необхідну планову кількість робітників – погодинників, що займаються прибиранням виробничих приміщень, при роботі обладнання у одну зміну визначають за формулою 

Чприб = Sприм. /  Н приб

де Чприб - планова кількість робітників, що зайняті прибиранням виробничих приміщень, осіб;

Sприм. – обсяг робіт з прибирання (площа, що підлягає прибиранню), м2;

Н приб. – норма прибирання на одного середньооблікового прибиральника, м2.

Чприб = 2800 / 400 = 7 осіб

3) Загальну кількість працівників підрозділу визначають:

41 + 26 + 7 + 71 =145 осіб

4) Очікувану планову продуктивність праці одного працівника визначають за формулою.

ПрП  =  ТП / Чпвп

де Чпвп –   планова кількість робітників, що відносяться  до промислово- виробничого персоналу, осіб;

ТП – товарна продукція

ПрП = 1985,5  / 145 * 1000 = 13693,1 грн./особу

 

Таблиця 2.13 ─  Розрахунок чисельності ПВП і продуктивності праці

Таблиця 2.14 ─ Розрахунок прямого фонду заробітної плати робітників-відрядників

Таблиця 2.15 – Розрахунок фонду прямої заробітної плати ремонтників і прибиральників за плановий період

Таблиця 2.16 ─ ФЗП інших працівників

Таблиця 2.17 ─ Визначення загального фонду заробітної плати (ФЗП)

 

 

 

Метою планування собівартості продукції є визначення за допомогою техніко-економічних розрахунків економічно обґрунтованих загальних витрат на виробництво у плановому періоді.

У процесі планування собівартості на підприємствах вирішується низка завдань, серед яких основними є розрахунок вартості необхідних ресурсів, обчислення собівартості виробництва кожного виду продукції (калькуляція собівартості продукції) й визначення загальної величини витрат на виробництво. Розробку плану собівартості на підприємстві починають із всебічного аналізу результатів виробничо-господарської діяльності за попередній період, який ставить за мету виявлення резервів зниження собівартості. За його результатами розробляються відповідні організаційно-технічні заходи.

 

Таблиця 2.18 ─ Загальновиробничі витрати

Таблиця 2.19 ─  Розрахунок витрат на виробництво

 

Таблиця 2.20 ─ Розрахунок планової суми  змінних витрат

Таблиця 2.21 ─ Розрахунок собівартості виготовлення одиниці продукції

 

 

Загальна сума витрат від операційної діяльності

Таблиця 2.22 ─  Адміністративні витрати

Таблиця 2.23 ─ Витрати на збут продукції

Таблиця 2.24 ─ Розрахунок суми витрат від операційної діяльності

 

 

Основними завданнями фінансового планування є:

• забезпечення виробничої й інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;
• визначення напрямків ефективного вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання;
• виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок поліпшення використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

Фінансовий план складається за наступними видами діяльності:

• операційної – основна діяльність підприємства, пов'язана з виробництвом та реалізацією продукції. У процесі планування визначається: дохід  від реалізації продукції та інший операційний дохід;
• інвестиційної – придбання та реалізація тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складниками еквівалентів грошових коштів;
• фінансової – діяльність, яка призводить до змін розміру та складу власного та позикового капіталу підприємства.

 

Прибуток до оподаткування та чистій прибуток

Таблиця  2.25  ─Розрахунок прибутку

 

 

1. Княжеченко В.В. Планування і контроль на підприємстві: Конспект лекцій.- Харків: ХНАМГ, 2010. – 162с.
2. Планування і контроль на підприємстві: Навч. Посіб./ За заг. ред. М.О.Данилюка.- «Магнолія-2006», 2009. – 530с.
3. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник /  За  заг.  ред.  В.Є. Москалюка. – К.: КНЕУ, 2005. -  384 с.
4. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства. К.; Підручник. –К.:- «Скарби», 2002. -334 с.
5. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. посібик. –К.: «Каравела», 2003. 432 с.
6. Васильков В. Г. Організація виробництва: навч. посіб. – К. : КНЕУ, 2003. – 524 с.
7. Ильин А. И. Планирование на предприятии: учеб. пособие в 2 ч. – Мн.:
8. ООО «Новое знание», 2000. – 312 с.
9. Княжеченко В. В. Конспект лекцій з курсу «Планування діяльності
10. підприємства” – Х.: ХНАМГ, 2007.