Сленг в українській та англійській мові

Актуальність теми дослідження. Кінець ХХ – початок ХХІ ст. характеризуються посиленням уваги лінгвістів до порівняльного аналізу мов. Це закономірно, оскільки, зважаючи на активізацію глобалізаційних процесів, дослідження, що дозволяють розкрити уявлення кожного народу про специфіку національного шляху в рамках розвитку цивілізації, виявити цінність своєї культури, своєрідність мови, національного менталітету тощо, набувають особливої актуальності.

Актуальність дослідження полягає в необхідності ґрунтовного вивчення й порівняльного аналізу української й англійської сленгової лексики. Виявлення спільного в національних мовних картинах світу, змодельованих українським та англійським сленгом, уможливить подальше визначення онтологічних характеристик сленгу як універсального лінгвального феномену; встановлення відмінного – сприятиме подальшому вивченню специфіки мовного відобра-ження українського та англійського світобачення.

Важливо, що семантико-ідеографічна репрезентація сленгової лексики, яка передбачає виокремлення лексико-семантичних полів, мікрополів та лексико-семантичних груп з їхнім подальшим якісним і кількісним порівнянням, дозволяє виявити спільне й відмінне у досліджуваних фрагментах української та англійської сленгових мовних картин світу.

Дослідження української сленгової лексики доводять, що арго, жаргони і сленг є не просто лексичними інноваціями, а специфічним відображенням світу зі своєю поняттєвою сферою, ціннісною ієрархією, відмінним від традиційного соціокультурним спектром стосунків “людина – суспільство”, “людина – людина”, “людина – мова”. Враховуючи стрімке входження лексичних одиниць субстандарту до масової комунікації та формування особливого лінгвального феномену – сленгу, що перебуває на межі просторіччя і літературної (стандартної) мови, визначення його етнокультурної специфіки в порівнянні з відповідними лінгвальними підсистемами споріднених та неспоріднених мов набуває особливої актуальності. 

Стан дослідження проблеми. Розробка та обгрунтування проблем сленгової лексикології, закладення теоретичних підвалин порівняльно-семантичних досліджень у мовознавстві здійснювались А. В. Бєлашем [2], К. Л. Бондаренко [3], Є.С. Бурденко [6], В.А.  Гордієнко [10] та іншими вченими. Питання співставлення українських та англійських сленгових семем розглянуті у роботах Є. І. Гороть [11], А. Г. Гудманян [12], Л. Ставицької [24]. Серед зарубіжних авторів грунтовними дослідженнями сленгового словотвору займалися S.B. Flexner [29], W. Labov [30], H. L. Mencken [31] та ін.

Мета роботи – встановлення спільного й відмінного в українському та англійському сленговому лексиконі. 

Об’єкт дослідження – сленговий лексикон української й англійської мов, зокрема іменники, іменникові композити та субстантивні словосполучення, які складають основу загальнопобутового словника носіїв українського й англійського сленгу. 

Предмет дослідження – лінгвістична поняттєва організація сленгового лексикону, яка дозволяє виявити особливості національного світосприйняття українського та англійського лінгвосоціумів.

Об’єкт, предмет і мета дослідження передбачають розв’язання наступних завдань:

• уточнити  поняття «сленгу» та його місце у сучасному мовленні;
• провести порівняльний аналіз словотворення українського та англій-ського сленгу;
• проаналізувати методологію структурування українського та англійського сленгу;
• здійснити порівняльну характеристику лексико-семантичних полів українського та англійського сленгу.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань у роботі були використано наступні методи: порівняльний метод було залучено для виявлення подібностей і відмінностей у наповненні лексико-семантичних груп, сформованих сленговим лексиконом в українській та англійській мовах; структурний метод передбачав розщеплення значення сленгових лексичних одиниць на елементарні смисли (семи) з виділенням категорійної семи, що вможливлює виокремлення лексико-семантичних угруповань українського та англійського сленгу; застосування описового та класифікаційного методів дозволило встановити структуру лексико-семантичних полів українського та англійського сленгу з подальшою семантико-ідеографічною репрезентацією сленгового лексикону. 

База дослідження представлена вибіркою сленгових лексичних одиниць (іменників, іменникових композитів та субстантивних словосполучень), зафіксованих в сучасних україномовних та англомовних (англійський і англійський варіант англійської мови) словниках сленгової лексики. Зважаючи на полісемічність значної кількості українських та англійських сленгових лексем, в якості одиниці порівняння обрано окреме значення сленгової лексичної одиниці (семему).

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 36 сторінок.