тощо. Як не дивно, але в більшості позовів про компенсацію моральної (немайнової) шкоди, які надходять до судів, позивачі обмежуються фразою: “Мені завдали моральну шкоду”. Однак відсутність доказів щодо того, яка саме моральна шкода завдана неправомірними діями відповідача (відповідачів), часто і призводить до винесення судом ухвали про залишення заяви без руху, а в разі не виправлення позивачем недоліків у встановлений строк – ухвали про повернення позовної заяви позивачу. Таким чином, найскладнішим моментом при оформленні позовної заяви про відшкодування моральної (немайнової) шкоди був і є збір доказів, які доводять факт спричинення моральної шкоди та розмір такої шкоди.
Пошук
Соціально-правові аспекти моральної шкоди
Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
29
Мова:
Українська
Як відомо, новий спосіб захисту цивільних особистих прав (компенсація моральної шкоди) встановлений ще Законом України від 6 травня 1993 р. за № 3188-XII “Про внесення змін і доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян і організацій”. Новий ЦК України не лише зберіг зазначений спосіб захисту цивільних особистих прав, а й збагатив інститут компенсації моральної шкоди новими нормами (наприклад, ст. 1170 ЦК України передбачає відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно). Нині позов про відшкодування моральної шкоди набуває дедалі більшої популярності, що, попри деякі зловживання (особливо за умов нинішньої відсутності мінімального та максимального розмірів такого відшкодування), все ж свідчить про зростання правосвідомості та правової культури громадян, тобто зроблений ще один крок до правової держави, у центрі уваги якої перебуває кожна окрема особа. На сьогодні, крім ЦК, відшкодування моральної шкоди також передбачають закони України “Про захист прав споживачів”, “Про інформацію”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про авторське право і суміжні права” та інші.
Підсумовуючи, можна з упевненістю зазначити, що опрацювання такої важливої теми та дослідження її в рамках даної кваліфікаційної роботи несуть позитивний заряд практичних навичок та дозволяють отримати нові знання.
Відповідно до вимог статті 3 Конституції України “Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави”.
Проте загальновідомо як потерпає сьогодні людина в Україні від правопорушень органами державної влади, юридичними, посадовими і службовими особами. Звернення громадян з цього приводу надходять до Верховної Ради і до мене особисто постійно.
Одну із причин такого становища вбачаємо, в тому, що законодавством донині не визначено, що моральна шкода полягає, зокрема, в душевних стражданнях завданих громадянинові актами і діями, що визнані Конституційним Судом України неконституційними та душевних стражданнях, яких громадянин зазнав у зв’язку із рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, юридичної, посадової або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій.
На мою думку, у зв’язку з цим доцільно було б внести внесення доповнення до статті 23 Цивільного кодексу України, які мають на меті посилення відповідальності за рішення, дію або бездіяльність державного органу, юридичної, посадової або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій. Проект таких законодавчих змін визначав би, що моральна шкода полягає в душевних стражданнях, завданих фізичній особі актами і діями, що визнані Конституційним Судом України неконституційними, а також в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з рішенням, дією чи бездіяльністю державного органу, юридичної, посадової або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій.
Доцільність таких змін випливає зі статті 3, частини 3 статті 152 Конституції України, статей 23 та 1167 Цивільного кодексу України.
Список використаних джерел
Конституція України від 28. 06. 1996 р. – ВВР. – 1996. – № 30. – ст. 141.
Цивільний кодекс України від 16. 01. 2003 р. № 435-IV. – ВВР. – 2003. – №№ 40-44. – ст. 356.
Повітряний кодекс України від 04. 05. 1993 р. № 3167-ХІІ.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31. 03. 1995 р. № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”.
Барабаш О., Сиротенко С. Щодо протиправностi дiй при заподiяннi моральної шкоди // Право України. – 2000. – № 9. – с. 43-45.
Бачун О., Черкашин В. Захист права інтелектуальної власностi в Україні // Право України. – 1997. – № 1. – с. 61-63.
Васькин В. В. Возмещение убытков предприятием. Пособие. – К. : Імпреза, 2005. – 96 с.
Галянтич М., Коваленко Г. Відшкодування моральної шкоди // Право України. – 1999. – № 9. – с. 50-53.
Гражданское право. Учебник. Часть 1. / Под редакцией Сергеева А. П., Толстого Ю. К. -М. : Проспект, 1999. – 632 с.
Эрделевский А. М. Компенсация морального вреда в России и за рубежом. Пособие. – М. : БЭК, 2006. – 214 с.
Завальная Ж. Авторський договiр та його види: окремi питання // Право України. – 2000. – № 8. – с. 117-119.
Карабань В. Спонукання до укладення цивільно-правового договору: правозастосовчий та правотворчий аспекти // Право України. – 1999. – № 10. – с. 24-28.
Козлов С. «Моральна шкода: соціально-правові аспекти» // «Юридична газета». – 28 лютого 2006 року – № 3 (39).
Малеина М. Н. Компенсация за неимущественный вред. – К. : Імпреза, 2004. – 124 с.
Моральна шкода: погляд юриста // Інтернет-видання «Хай-Вей». – 20. 12. 2005 р.
Невалінний М. Деякі питання, пов’язанi зi встановленням настання моральної шкоди // Право України. – 1997. – № 3. – с. 90-92.
Невалiнний М. Критерiї визначення моральної шкоди у зв»язку з трудовим калiцтвом або Іншим ушкодженням здоров»я // Право України. – 1996. – № 4. – с. 49-51.
Невалiнний М. Моральна шкода та питания вiдшкодування її на практиці // Право України. – 1995. – № 7. – с. 47-49.
Павловська Н. Вiдшкодування моральної шкоди при посяганнi на недоторканнiсть особистого життя // Право України. – 2001. – № 3. – с. 45-47.
Петренко В. Деякі питання компенсації моральної (немайнової) шкоди // Право України. – 1994. – № 5-6. – с. 29-30.
Плаксiн В. Відшкодування моральної шкоди за трудовим правом // Право України. – 1994. – № 2. – с. 14-16.
Солодовник Л. Юридичні факти – підстави виникнення трудових правовідносин // Право України. – 2000. – № 1. – с. 59-61.
Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є. О. Харитонова, О. М. Калітенко. – О. : Юридична література, 2004. – 1112 с.
Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2-х ч. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. – К. : Ін Юре, 2004. – Ч. 1. – 692 с.
Цивільне право України: Підручник / Під ред. Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. – К. : Істина, 2003. – 776 с.
Цивільне право України. Частина перша/ за ред. проф. Ч. А. Азімова, доцентів С. Н. Приступи, В. М. Ігнатенка. – Харків: Право, 2000. – 368с.
Чернадчук В. До питання про поняття моральної шкоди // Право України. – 2001. – № 2. – с. 105-108.
Чернадчук В. Право на вiдшкодування моральної шкоди: деякi аспекти // Право України. – 2000. – № 3. – с. 106-109.
Шимон С. Вiдшкодування моральної шкоди в проекті Цивiльного кодексу // Право України. – 1996. – № 10. – с. 23-25.
Шимон С. Про розмiр вiдшкодування моральної шкоди // Право України. – 1998. – № 12. – с. 89-91.