Сольовий стан ґрунтів селітебної зони м. Кривого Рогу

Нd 0-12 см – зернисто-грудкуватий з чітко диференційованою піщаною фракцією, суглинистий, злитий, структура слабо виражена, вологий, чітко переходить в U.

U 12-23 см – суглинистий з палевими прожилками та плямами, спостерігаються залишки розкладеного  коріння, шматки бетону, чітко переходить в похований горизонт [Нp]. 

[Нp] 30-45 см – свіжий, чорний, суглинистий, щільніший за попередній, грудкуватий, пронизаний корінням, з 45 см переходить в [hР] за кольором.

[hР] 45-60 см – палевий з сірим відтінком крупногрудкуватий суглинок, з 60 см переходить в материнську породу – Р.

Р з 60 см і глибше – брудно-палевий безструктурний лесовидний суглинок.

Конструктозем з горизонтом urbic на скальпованому чорноземі південному карбонатний.

Розріз 5. Розташований в старому парку мікрорайону Інгулець.

Рослинний покрив: деревний ярус представлений Robinia pseudoacacia L., Styphnolobium japonicum (L.) Schott, Tilia cordata Mill. віком  40-45 р. Зімкненість 0,6-0,7. Трав’янистий покрив має загальне проективне покриття 65-80%, види   Festuсa pratensis Huds. Dactylis glomerata L., Plantago lanceolata L., Capsella bursa-pastoris (L.) Medik, Convolvulus arvensis L., Lolium perenne, Trifolium pratense L., Plantago major L., Poligonum aviculare L. тощо.

H 0-24 см – гумусовий темно-сірий до чорного, грудковато-зернистої структури. Перехід до горизонту Hpk поступовий Скипання від 10 % розчину HCl починається на нижній межі горизонту.

Hpk 24-40 см – перехідний карбонатний горизонт темно-сірий з бурим відтінком, з темними гумусовими затьоками, поступово світлішає до низу, структура зернисто-грудкувата. Він значно щільніший, ніж попередній горизонт. Перехід до наступного горизонту поступовий.

Phk 40-55 см. – перехідний карбонатний горизонт бурувато-палевого кольору, горіхувато-призматичної структури, карбонати виділяються у вигляді білозірки, у вигляді окремих плям, нижня межа горизонту із затьоками та язиками.

Pk глибше 55 см. – карбонатна материнська порода палевого або сірувато-палевого кольору лесовидні суглинки. Відмічаються окремі плями білозерки, карбонатний міцелій та трубочки (журавчики) карбонатів.

Чорнозем південний еродований, карбонатноміцелярний.

Розріз 6. Розташований в районі маловисотної забудови (вік мікрорайону 40 років) на стадіоні школи № 102.

Трав’янистий покрив має загальне проективне покриття 35-50%, види   Capsella bursa-pastoris (L.) Medik, Convolvulus arvensis L., Lolium perenne, Trifolium pratense L., Plantago major L., Poligonum aviculare L., Elytrigia repens L., Taraxacum officinale Webb ex Wigg. тощо.

Наg 0-15 см – темно-сірий до чорного, дернистий, суглинистий, зі значними домішками кварцитової жорстви (відсів).

Нраg 15-22 см – насипний, змішаний зі щебенем та відсівом, підстилається сумішшю відсіву та гравію D.

D з 22 см - суміш відсіву та гравію (простежений до 60 см).

Ристозем на урбаноземі.

Розріз 7. Розташований в районі одноповерхової забудови приватного сектора (вік району 55 років) вул. Макіївська.

Трав’янистий покрив має проективне покриття 35-50%, види   Capsella bursa-pastoris (L.) Medik, Convolvulus arvensis L., Lolium perenne, Trifolium pratense L., Plantago major L., Poligonum aviculare L., Elytrigia repens L., Taraxacum officinale Webb ex Wigg. тощо.

Наg 0-8 см – Свіжий, темно-сірий, зернисто-грудкуватий, суглинистий, перехід поступовий за щільністю.

Нраg 8-22 см – грудкуватий, щільніше попереднього, пронизаний коренями рослин, відмічаються скелетні корені дерев, ознакою насипного характеру субстрату є плями гумусованої речовини. Перехід поступовий в hР за кольором.

hР(s) 22-57 см – сірий з бурим відтінком, відмічені смуги глинистого матеріалу, призматичний переходить в глинистий Р з 57 см.

Р з 57 см – свіжий, бурий глинистий.

Ристозем зі вторинною диференціацією горизонтів.

Отже, ґрунтовий покрив в межах житлової забудови утворений конструкторами з різним ступенем диференціації горизонтів і зокрема вираження горизонту urbic, які утворені на скальпованих зональних ґрунтах. На території парку переважають чорноземи південні еродовані, карбонатноміцелярні. Газони сформовані на ристоземах на різних субстратах з різним ступенем диференціації горизонтів.

В таблиці 1 наведено вміст катіонів та аніонів в водній витяжці ґрунтів селітебної зони  південної частини м. Кривий Ріг, типи та рівень засолення, які встановлені на підставі показників наведених в табл. 2. Для описаних ґрунтів характерне нерівномірний розподіл легкорозчинних солей у горизонтах. Переважає хлоридно-натрієве засолення незначного рівню. Лише горизонт Н в ґрунті розкритому розрізом закладеним на території приватної одноповерхової забудови (вул. Макеївська) має сильне хлоридно-натрієве засолення, що зумовлено частими аваріями „старої” каналізаційної мережі і як наслідок впливу побутових стічних вод.

Сильно засоленим (завдяки галіту) був горизонт Нd в конструктоземах, які були описані на території сучасної забудови (розріз 1) середньо засоленими в цьому ґрунті виявились горизонти Н, Hil та Р. Нерівномірний розподіл солей по профілю відмічений для також і для ґрунту розкритого розрізом 2. Очевидно, що сольова диференціація профілю є наслідком штучного походження цього ґрунтового тіла і за короткий термін його існування перерозподіл солей ще не відбувся. Підтвердженням даної тези є незначний вміст солей в ґрунтах розкритих розрізами на території забудови, віком близько 40 років.

На стадіоні ґрунти є слабо засоленими за рахунок нагромадження в ущільненому субстраті галіту.

Чорноземи південні еродовані, які переважають у ґрунтовому покриві парку є незасоленими. Лише в шарі глибше 50 см містяться незначна кількість мірабіліту.

 

 

Ґрунтовий покрив в межах житлової забудови утворений конструктоземами з різним ступенем диференціації горизонтів і зокрема вираження горизонту urbic, які утворені на скальпованих зональних ґрунтах. На території парку переважають чорноземи південні еродовані, карбонатноміцелярні. Газони сформовані на ристоземах на різних субстратах з різним ступенем диференціації горизонтів. Засолення ґрунтів селітебної зони південної частини міста зумовлене вмістом галіту та інколи мірабіліту. З віком для ґрунтів характерне розсолення. Основним чинником засолення ґрунтів селітебних територій  є техногенне привнесення солевмісних субстанцій (стічні води, засолені ґрунтові субстрати, будівельне сміття).

 

 

1. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. – М.: Изд-во МГУ, 1970. – 388с.
2. Ковда В.А. Основы учения о почвах: в 2х т. М.: Наука, 1973. Т.1. –  447с.
3. Ковда В.А. Основы учения о почвах: в 2х т. М.: Наука, 1973. Т.2. –  447с.
4. Кучеревський В.В. До проблеми збереження біологічного різноманіття на регіональному рівні. – Запоріжжя: Фітоіндикація та екологія, 1998. – с. 41.
5. Кучеревський В.В. Конспект флори Правобережного степового Придніпров’я. – Д.: Проспект, 2004. – 292 с.+вклад
6. Медведєва О.В. Досвід класифікації міських ґрунтів степової зони України. // Ґрунтознавство, т. 5, № 1-2. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 34-39.
7. Мірзак О.В. Досвід дослідження грунтів великих промислових центрів степової зони України (на прикладі м. Дніпропетровська). // Ґрунтознавство, т. 1, № 1-2. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 87-92.
8. Мірзак О.В. Екологічні особливості едафотопів урбанізованих територій стапової зони України (на прикладі міста Дніпропетровська) // Автореф. дисс… канд. біол. наук, спец. 06.00.16. – Екологія – Дніпропетровськ, 2002. – 19 с.
9.  Назаренко І.І., Польчина С.М., Нікорич В.А. Ґрунтознавство. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2004. – 400 с.
10. Сметана М.Г. Синтаксономія степової та рудеральної рослинності Криворіжжя. Кривий Ріг “І. В. І.,” 2002. – 132с.
11. Сметана О.М., Перерва В.В. Біогеноценотичний покрив ландшафтно-техногенних систем Крив басу. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007.   247