Специфіка роботи різних засобів масової інформації

Друковані ЗМІ. Друковані видання мають свою специфіку роботи. Основний напрямок визначається тим, що основний робочий матеріал – це слово та картинка на бумазі. Також основний напрямок роботи друкованої преси – основні та головні новини (якщо це не тижневик). Основна оперативність газети – це своєчасно подати читачеві свіжі новини. Тижневику не стільки необхідна висока оперативність, але умісні огляди, аналітичні матеріали та новини за тиждень.

Журнал рідко публікує матеріали «по гарячих слідах». Тут технологічний цикл довше, ніж в газеті. Але перевага журналу в тому, що його читають в п'ять разів більше людей ніж газету. С

Читач обмежен в присутності перебування на місці подій. Тому «картинка», яку подає журналіст в друкованих випусках, повинна бути життєподібною, мати зміст події, а не тільки буди зримою.

В будь-якому виданні журналіст повинен ретельно перевіряти імена, фамілії, цифри, дати, цитати – все те, що може ввести читача в обману. Досвідчені журналісти важливі деталі записують друкованими буквами та не забувають переперевірити.

Текст та ілюстрації, заготовочні комплекси, анонси – все це та багато іншого роблять газету, журнал єдиним організмом, який живе думками ча почуттями авторів.

Сьогодні, готуючи газету чи журнал, журналісти користуються Інтернетом, а не своїми силами та вміннями. Але не кожен знає на якому сайті достовірна інформація. В Інтернеті дезінформації більше ніж інформації, тому не знаючи правдивості того чи іншого матеріалу ставлять в номер (навіть у головних редакторів виникають сумління за достовірністю матеріалу, цей випадок виник в редакції тижневика «Петровські новини» – я була свідком) це не тільки новини шоу-бізнесу, плітки про зірок, але й новини загалом!

Радіо. Радіо давно стало атрибутом життя кожної сучасної людини. Мільйони слухачів в різних куточках світу щодня прилучаються до світової культури, довідаються останні новини, та просто відпочивають, ввімкнув радіоприймачі. Специфіка журналістської роботи полягає в тому, що робочий матеріал радіо відрізняється від преси (тільки звук може передати уяву в тому чи іншому питанні, подій чи явищ тощо).

Особливості роботи на радіо визначили специфіку викоритуваних жанрів. Короткі інформації частіше всього об'єднуються в групу за темами та читаються диктором. Радіорепортаж може бути переконливим, якщо журналіст перебуває на місці події. На радіо існують свої жанри подачі матеріалу: радіокомпозиція тощо, що дозволяє більш ефективніше донести до слухача фактичну інформацію. На радіо інформація подається кратко та чітко – головні події (якщо це інформаційний випуск новин) тощо. С. Г. Корконосенко «Основы творческой деятельности журналиста» С-Петербург., 2000р., с. 228

Телебачення. Телебачення володіє значною кількістю та ефективністю впливу, ніж преса або радіо. Телебачення має важливе значення для підвищення освітнього рівня населення. На сьогодні існують декілька способів передачі інформації до аудиторії:

розширення спеціалізованих сіток кабельного телебачення;

не тільки повідомлення новин, а й їх аналіз;

кооперування з іншими ЗМІ.

Інформація в випусках новин повинна бути чіткою, проаналізованою. Над цим працює не одна людина. Головним на телебаченні є – картинка, потім дикторський текст. Глядач, дивлячись на картинку з міста події, усвідомлює ту чи іншу інформацію.

Інтернет. Далеко не вся інформація, розміщена в Інтернеті, призначена для масового користування. Тут міститься велика кількість фахових, наукових, особистіших повідомлень, розміщена ділова документація міністерств, банків, організацій та установ. Але соціальна інформація займає в системі Інтернет левину частку. На відміну від традиційних ЗМІ, Інтернет має цілий ряд особливостей, які можуть бути зведені до наступного:

1. Інтернет – децентралізована система, що не має єдиного керівництва та управлінської вертикалі.

2. Інтернет – найбільш демократична система інформаційного обміну. Вона не фінансується з державних джерел фінансування і нікому не належить. Кожен користувач послугами Інтернет оплачує свою ділянку цієї системи і забезпечує її безперебійне функціонування. Унаслідок цього кожен учасник інформаційних відносин працює в умовах свободи, а сама система є зразком унікальної демократичної спільноти громадян різних країн світу. Над Інтернетом неможливий контроль з боку урядів чи фінансових структур.

3. Інтернет – глобальна інформаційна мережа, яка має можливість негайного поширення повідомлень та встановлення рівноправного зв'язку між особами, що знаходяться в різних місцях планети.

4. Інтернет – новій рівень ЗМІ, як у технічному, так і в змістовому аспектах. Технічний аспект пов'язаний з швидкістю поширення масової інформації, використанням мультимедійних можливостей, що полягають у поєднанні тексту, звуку та анімації. Сучасні технології дозволяють передавати комунікаційними каналами Інтернет не лише текстову інформацію, але її твори радіо- й тележурналістики.

Змістовий аспект пов'язаний з цілковитою відсутністю (неможливістю) в Інтернеті цензури чи або іншого нагляду. Над автором не стоїть не тільки урядовець, але й власний редактор – обов'язкова рольова особа в сучасній журналістиці. Зникають усі опосередковуючі обставини, журналіст (чи просто громадянин, який виступає в ролі журналіста) напряму здійснює свої інформаційні функції. Ці умови гарантують масово-інформаційній діяльності максимальну об'єктивність повідомлень.

 

 

Москаленко А. З. та ін. Основи масово-інформаційної діяльності: Підручник. – К. : КНЕУ, 1999. – 630 с.

Основні особливості діяльності ЗМІ в Україні: зб. статей. / упор. Онопко А. Г. – К. : УНЦПД, 2007.

Фінклер Ю. Е. Мас-медіа та влада: технологія взаємин. – Львів: Аз-Арт, 2003. – 212 с.