Співвідношення державного і шкільного компонентів у програмі з фізичної культури учнів загальноосвітніх шкіл

Зміст програм за 1992, 1998, 2001 і 2004 рр. в основному збігається і складається з навчального пріоритетного матеріалу для формування теоретико-методичних знань, практичних навичок та вмінь, методики розвитку фізичних якостей, матеріалу для обов’язкового повторення і домашніх завдань, контрольних навчальних нормативів і вимог; орієнтовного комплексного тесту з оцінки стану фізичної підготовленості школярів. Вказівки щодо мети, завдань фізичного виховання, організаційно-методичних вимог подані у всіх програмах.

Результати дослідження свідчать, що за змістом шкільні програми практично дублюють одна одну. Невелика різниця полягає лише в наявності окремих фізичних вправ та викладання футболу з великою кількістю годин в усіх класах у програмах 2001, 2004 років.

Перелік фізичних вправ, поданих у шкільних програмах, практично однаковий. Вивчаються загальнорозвивальні вправи, акробатика, лазіння і перелізання, вправи з рівноваги, виси та упори, стрибки, танцювальні вправи, біг, метання, спортивні ігри. Аналіз змісту програм дає підстави стверджувати, що значна частина фізичних вправ мають військово-прикладну, а не оздоровчу спрямованість.

Результати дослідження свідчать, що оцінювання фізичної підготовленості школярів в окремих шкільних програмах з фізичної культури подібні. Зокрема, нормативні вимоги програм 1998 і 1992 рр., 1997 р. та державних тестів, 1985 й 1993 рр. збігаються. Вимоги до оцінювання сили, швидкості, витривалості (хлопці – біг 1500 м), гнучкості та швидкісно-силових якостей вищі у програмі 1997 р. і державних тестах. Нормативні оцінки спритності, витривалості (біг 2000 м) вищі у програмі 1998 р. Показники орієнтовних комплексних тестів вищі у програмі для загальноосвітніх навчальних закладів для 1 – 11 класів “Основи здоров’я і фізична культура” (Київ, 2001).

У сучасних умовах активно розробляються норми оцінювання фізичної підготовленості учнів за 12-бальною системою, яка б мала мотивувальне значення й об’єктивно оцінювала навчальні досягнення школярів.

Аналіз результатів дослідження свідчить, що тестові вправи оцінки навчальних досягнень учнів, як правило, встановлюються емпірично, на основі середніх величин або сигмальних відхилень. Для оцінювання використовуються абсолютні показники виконання вправ відповідно до встановлених норм. Такий підхід дозволяє виявити рівень розвитку окремих фізичних якостей учнів, але не сприяє зміцненню здоров’я дітей, формуванню мотивації до самостійних занять фізичними вправами.

Дослідження свідчать, що лише 16, 6 – 36, 8% учителів фізичної культури вважають, що чинна державна програма з фізичної культури відповідає сучасним вимогам. Майже 85, 0% педагогів переконані в необхідності удосконалення державної програми з фізичної культури в школі.

На питання “Які фізичні вправи та види спорту необхідно вести до шкільної програми з фізичної культури? ” педагоги визначили чимало видів спорту. Значний відсоток учителів назвали баскетбол (16, 0%), волейбол (16, 0%), футбол (16, 0%), плавання (12, 5%), теніс (12, 5%), східні одноборства (13, 1%).

Учителі – жінки, на відміну від чоловіків, переконані, що у шкільній програмі повинна бути аеробіка (27, 7%). Учителі сільських шкіл вказують на ті види спорту, які можна було б могли культивувати в їхньому навчальному закладі (спортивне орієнтування – 8, 3%, гирьовий спорт – 4, 1%). Працівники міських шкіл, де матеріальна база порівняно краща, вказують на такі види, як: боротьба (6, 2%), шейпінг (6, 2%).

Розбіжність у співвідношенні засобів фізичного виховання у міських і сільських школах становить 38, 0%, що доводить необхідність варіативного компоненту програми від 30 до 50%.

На думку 72, 2 – 85, 7% учителів фізичної культури, у шкільній програмі потрібні державний, регіональний і шкільний компоненти. Державний компонент має становити до 50% часу відносно загальної кількості уроків і висвітлювати стандарт освіти. Регіональний і шкільний компоненти відображатимуть традиції краю і школи, стан матеріальної бази, наявність кадрів, інтереси дітей.

Спираючись на результати власних досліджень, було розроблено експериментальну програму з фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах. Програма базується на основних вимогах до змісту фізичного виховання учнів, який подано в державній програмі (Київ, 2004). Водночас експериментальна програма складається з двох частин: базової і варіативної.

Базова частина програми передбачає освоєння традиційних видів фізичних вправ – рухливих і народних ігор, ритмічної гімнастики, спортивних ігор, легкої атлетики, плавання, туризму, які є обов’язковими на уроках фізичної культури. Базовий компонент програми складає основу загальнодержавних вимог у галузі фізичної культури.

Варіативна частина дозволяє на практиці диференційовано підходити до фізичного виховання учнів. Зміст рухової діяльності зумовлено умовами школи, інтересами учнів, загальною тенденцією підвищеного інтересу до окремих видів фізкультурно-оздоровчої і спортивної активності. Види фізичних вправ визначає вчитель. До шкільного компонента програми ми рекомендуємо аква-, степ-, слайд-аеробіку, водне поло, бадмінтон, теніс, хокей, городки, спортивне орієнтування, роуп-скіпінг, шахи та шашки. Співвідношення варіативної частини шкільної програми з базовою складає в молодшому шкільному віці 30: 70%; середньому 40: 60%; старшому 50: 50% навчального матеріалу.

Розподіл навчальних годин на різні види рухової діяльності наведено у таблицях 1, 2, 3.

Для перевірки ефективності розробленої програми з фізичної культури школярів проводився педагогічний експеримент. Результати дослідження свідчать, що початкові показники рівня інтересу до фізичного виховання і спорту, фізичної підготовленості та функціональних можливостей у школярів експериментальної групи вірогідно не відрізнялися від аналогічних показників контрольної (Р>0, 05).

 

Таблиця 1

Розподіл навчальних годин за темами та елементами програмного матеріалу для шкіл, у яких є спортивний зал і басейн

Теми та елементиК л а с и

123456789101112

Теоретико-методичні знанняНа всіх уроках

Рухливі та народні ігри151312643333222

Гімнастика888766566666

Ритмічна гімнастика777666566655

Елементи спортивних ігор. Спортивні ігри (баскетбол, волейбол, футбол, ручний м’яч) 778121211111111111111

Легка атлетика101010121212121212121212

Плавання343434343434343434343434

Аква-аеробіка101010878874553

Водне поло45768999

Кросова та лижна (ковзанярська) підготовка244444443222

Туризм444443

Атлетизм, загальна і спеціальна фізична підготовка676

Професійно-прикладна фізична підготовка33

Вправи комплексних тестів для оцінювання стану фізичної підготовленості121212121212121212121212

Всього105105105105105105105105105105105105

 

Таблиця 2

Розподіл навчальних годин за темами та елементами програмного матеріалу для шкіл, у яких є спортивний зал

Теми та елементиК л а с и

123456789101112

Теоретико-методичні знанняНа всіх уроках

Рухливі та народні ігри1515151044442222

Гімнастика141414101010101010101010

Ритмічна гімнастика1313131110101010101088

Степ-аеробіка, слайд-аеробіка8881066666644

Елементи спортивних ігор. Спортивні ігри (баскетбол, волейбол, футбол, ручний м’яч, бадмінтон, теніс, хокей) 151515152727272727363636

Легка атлетика242424242424242424242424

Спортивне орієнтування544444

Кросова та лижна (ковзанярська) підготовка444444443222

Туризм444443

Атлетизм, загальна і спеціальна фізична підготовка373

Професійно-прикладна фізична підготовка44

Вправи комплексних тестів для оцінювання стану фізичної підготовленості121212121212121212121212

Всього105105105105105105105105105105105105

 

Таблиця 3

Розподіл навчальних годин за темами та елементами програмного матеріалу для шкіл, у яких є лише спортивний майданчик

Теми та елементиК л а с и

123456789101112

Теоретико-методичні знанняНа всіх уроках

Рухливі та народні ігри28219764421111

Роуп-скіпінг555554422222

Степ-аеробіка, слайд-аеробіка555554422222

Ритмічна гімнастика13131310108864441

Елементи спортивних ігор. Спортивні ігри (баскетбол, волейбол, футбол, городки, бадмінтон, теніс, хокей) 101730323333333737373737

Легка атлетика131313131321222525282929

Спортивне орієнтування, велоспорт333333333333

Кросова та лижна (ковзанярська) підготовка121212121212121212121212

Туризм332111111

Професійно-прикладна фізична підготовка33

Шахи, шашки443332233322

Вправи комплексних тестів для оцінювання стану фізичної підготовленості121212121212121212121212

Всього105105105105105105105105105105105105

 

Формуючий педагогічний експеримент показав високу ефективність запропонованої програми фізичної культури школярів. Результати свідчать, що в учнів експериментальних груп інтерес до фізичного виховання значно вищий. 65, 9% хлопчиків і 59, 9% дівчаток експериментальної групи №1 (ЗОШ №19 м. Луцька), 83, 0% хлопчиків і 66, 0% дівчаток експериментальної групи №2 (гімназія №21 м. Луцька) та 52, 9% хлопчиків і 48, 3% дівчаток експериментальної групи №3 (Воротнівська ЗОШ) мали високій або вище середнього інтерес до фізичного виховання. У контрольних групах цей показник значно нижчий.

Необхідно зазначити, що найвищий інтерес до фізичного виховання виявляють учні гімназії, де є спортивний зал і басейн. Це ще раз підкреслює факт, що наявність належної матеріальної бази суттєво впливає на навчальну активність школярів. Потрібно зазначити, що в експериментальних групах немає жодного учня, у якого інтерес до фізичного виховання відсутній.

Значна вірогідна різниця між учнями контрольних та експериментальних груп спостерігалася за індексом Руф’є. У школярів експериментальних груп цей індекс на 2 – 3 одиниці кращий. Також серед учнів експериментальних груп вірогідно вищі показники затримки дихання на вдиху і видиху. За показниками ЧСС, артеріального тиску вірогідної різниці між учнями контрольних та експериментальних груп не виявлено.

Загальна тенденція поліпшення фізичної підготовленості та функціонального стану організму школярів експериментальних груп спостерігалася у хлопців і дівчат.

Таким чином, педагогічний експеримент показав ефективність запропонованої експериментальної шкільної програми з фізичної культури, яка поєднує базову і варіативну частини, що є основою для її широкого впровадження у практику роботи шкіл.