Співвідношення соціальних та адміністративних послуг у сфері соціального захисту населення в Україні

З’ясувати співвідношення між соціальними та адміністративними послугами у сфері соціального захисту населення можна за допомогою ознак, що визначають їхні сутність та зміст.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, визначено Законом України від 19 червня 2003 року «Про соціальні послуги» [9]. У цьому Законі термін «соціальні послуги» вживається як комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв’язання їхніх життєвих проблем.

Правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг визначено Законом України від 06. 09. 2012 «Про адміністративні послуги» [10]. У цьому Законі термін «адміністративна послуга» вживається у значенні як результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону.

Визначення поняття «адміністративної послуги у сфері соціального захисту населення» в Законі України від 06. 09. 2012 «Про адміністративні послуги» наразі відсутнє, та з урахуванням наведеного вище визначення терміну «адміністративна послуга», а також тлумачень терміну «соціальний захист» та їхніх основних сутнісних ознак пропонується тлумачити термін «адміністративна послуга у сфері соціального захисту населення» як безоплатна діяльність держави, результатом якої є здійснення суб’єктом надання адміністративних послуг владних повноважень у формі системи заходів, спрямованих на реалізацію волевиявлення особи щодо належного їй права на створення оптимальних умов життя та забезпечення соціально-економічних і духовних потреб, а також у випадку настання соціального ризику, за умов, підстав та у спосіб, що визначені законодавством України [11, с. 30].

Незважаючи на те, що розглянуті види послуг надаються державою в особі уповноважених органів публічної адміністрації в одній сфері – сфері соціального захисту населення, вони мають суттєві відмінності, що унеможливлюють їх ототожнення.

Пропонуємо розглянути співвідношення соціальних та адміністративних послуг у сфері соціального захисту населення за такими ознаками.

За сферою надання послуги. Адміністративні послуги можуть надаватися у будь-якій сфері суспільного життя, тоді як соціальні послуги та адміністративні послуги у сфері соціального захисту населення надаються у вузькій визначеній сфері – соціального захисту населення.

За суб’єктом надання послуги. Соціальні послуги можуть надавати підприємства, установи, організації та заклади не залежно від форми власності та господарювання, фізичні особи – підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги. Адміністративні послуги, зокрема у сфері соціального захисту населення, надають орган виконавчої влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

За критерієм платності. Соціальні та адміністративні послуги можуть надаватися як платно, так і безоплатно. Особливістю адміністративних послуг у сфері соціального захисту населення є визначений в частині 2 статті 11 Закону України від 06. 09. 2012 «Про адміністративні послуги» безоплатний характер цього виду послуг [10].

За підставою надання послуги. Як для соціальних послуг (п. 6 Порядку надання соціальних послуг із встановленням диференційованої плати [12], п. 3 Переліку соціальних послуг, умови та порядок їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) [13]), так і для адміністративних послуг (що випливає безпосередньо з визначення терміну «адміністративна послуга», що міститься у статті 1 Закону України від 06. 09. 2012 «Про адміністративні послуги» [10]), зокрема у сфері соціального захисту населення, законодавством України передбачено характер заяви.

За суб’єктом – споживачем послуги. Стаття 1 Закону України «Про соціальні послуги» від 19. 06. 2003 № 966- IV визначає суб’єктами-споживачами соціальних послуг осіб та окремі соціальні групи [9]. Стаття 1 Закону України «Про адміністративні послуги» від 06. 09. 2012 серед суб’єктів звернення визначає фізичних осіб та юридичних осіб [10]. Особливістю адміністративної послуги у сфері соціального захисту населення є те, що суб’єктом звернення може бути виключно фізична особа, що випливає безпосередньо із положень Конституції' України, статтею 46 якої правом на соціальний захист наділені лише громадяни України [13].

Громадянська приналежність суб’єкта звернення. Відповідно до статті 6 Закону України від 19. 06. 2003 № 966-ІУ «Про соціальні послуги» громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, у тому числі особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» [9]. Законом України від 06. 09. 2012 «Про адміністративні послуги» опосередковано у статті 7 зазначається, що споживачами адміністративних послуг також можуть бути зазначені особи [10]. Проте, оскільки в силу статті 46 Конституції України право на соціальний захист мають лише громадяни України, то і суб’єктами звернення про надання адміністративної послуги у сфері соціального захисту населення можуть бути лише громадяни України.

Індивідуальна визначеність. Враховуючи коло суб’єктів-споживачів досліджуваних видів послуг, соціальні послуги можуть надаватися як індивідуально, так і в груповій формі. Адміністративні послуги, зокрема у сфері соціального захисту населення, можуть надаватися виключно індивідуально.

Результат надання послуги є суттєвою відмінністю між соціальною та адміністративною послугою, зокрема у сфері соціального захисту населення. Так, результатом надання соціальної послуги матеріальна допомога; соціальне обслуговування (соціальне обслуговування, психологічні послуги, соціально-педагогічні послуги тощо). Результатом адміністративної послуги, у тому числі у сфері соціального захисту населення, є адміністративний акт, який встановлює окремі права та обов’язки суб’єкта звернення. Так, формою результату будь-якої адміністративної послуги може бути оформлення і передача зацікавленій особі передбаченого законодавством документа (свідоцтва, ліцензії, паспорта, іншого спеціального бланка тощо). Формою результату адміністративної послуги у сфері соціального захисту населення може бути видача посвідчень «Учасник війни», «Інвалід війни», «жертви нацистських переслідувань» тощо.

Висновок. Проаналізувавши ознаки соціальних та адміністративних послуг, зокрема у сфері соціального захисту населення в Україні, можна зазначити такі особливості їх співвідношення: по-перше, соціальні й адміністративні послуги належать до сфери публічних послуг та співвідносяться з ними як частина і ціле; по-друге, соціальні та адміністративні послуги мають суттєві відмінності, зокрема щодо суб’єктів, підстав, результатів надання послуг; по- третє, адміністративні послуги у сфері соціального захисту населення є специфічним видом адміністративних послуг, що зумовлюється особливими обставинами, в яких перебувають заявники, тощо.

Таким чином, соціальні послуги та адміністративні послуги у сфері соціального захисту населення хоча і мають єдину сферу застосування та належать до публічних послуг, проте мають суттєві відмінності, що унеможливлює їх ототожнення.