Спрощена система. Оподаткування підприємницької діяльності

Юридична особа зобов’язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

Суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов’язкових платежів) :

податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6%;

податку на прибуток підприємств;

податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб – суб’єктів малого підприємництва) ;

плати (податку) за землю;

збору на спеціальне використання природних ресурсів;

збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

збору до Державного інноваційного фонду;

збору на обов’язкове соціальне страхування;

відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

комунального податку;

податку на промисел;

збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;

збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;

внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

плати за патенти згідно із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи – платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.

 

 

Загальні вимоги до суб’єктів малого підприємництва при переході на єдиний податок

і при сплаті податку за спрощеною системою

 

Критерії суб’єкта малого підприємництва згідно із Законом № 2063 Критерії платника єдиного податку згідно з Указом № 746

 

За обсягом діяльності

Обсяг річного валового доходу – не більше за 500 тис. євро Обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік – не більше за 1 млн. грн. 

 

За чисельністю працюючих

Середньооблікова чисельність працюючих за рік не повинна перевищувати 50 осіб Середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не повинна перевищувати 50 осіб

 

За видами діяльності

Діяльність у сфері грального бізнесу

Довірчі товариства

 

Платники, які придбають спецпатент

 

Обмін іноземної валюти

 

Страхові компанії

 

Виробництво та імпорт підакцизних товарів

Банки

 

Ломбарди

 

Інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи Спільна діяльність

 

За станом розрахунків з бюджетними та державними цільовими фондами

Відсутність заборгованості з податків та обов’язкових платежів за попередній податковий (звітний) період

 

За способом розрахунків зі споживачами (для тих, що працюють на єдиному податку) 

Платники єдиного податку не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами

 

 

Із найманим працівником – фізичною особою приватний підприємець згідно ст. 24 КЗпП укладає трудовий договір тільки у письмовій формі. У разі укладення трудового договору між працівником і приватним підприємцем останній повинен у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання (ст. 241 КЗпП).

Трудовий договір може бути безстроковим, коли укладається на невизначений строк або на визначений термін, установлений за погодженням сторін. Уклавши трудовий договір, приватний підприємець зобов’язаний оплачувати працю найманого працівника у розмірі, який визначається за згодою сторін, але не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (118 грн.).

При реєстрації трудового договору сторони повинні подати такі документи:

приватний підприємець – паспорт, свідоцтво про реєстрацію підприємницької діяльності, довідку відповідної ДПІ про ідентифікаційний код;

найманий працівник – паспорт, трудову книжку (якщо вона є), довідку відповідної ДПІ про ідентифікаційний код, документи, які підтверджують наявність необхідної освіти, спеціальності, кваліфікації, стану здоров’я.

Відповідальна особа центру зайнятості на всіх трьох примірниках трудового договору (один з яких знаходиться у приватного підприємця, другий – у найманого працівника, третій – у державної служби зайнятості) ставить дату його реєстрації і номер, за яким його зареєстровано у книзі реєстрації трудових договорів. Після закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково здійснюється запис про зняття договору з реєстрації. На час роботи у єдиноподатника трудова книжка зберігається у працівника.

Ці записи, унесені приватним підприємцем у трудову книжку, повинні бути підтверджені посадовою особою центру зайнятості та засвідчені печаткою.

 

 

Подаючи заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності зазначає чисельність та поіменний склад найманих працівників, включаючи членів його сім’ї, з якими укладено трудові угоди та число яких на день складання заяви