Предмет:
Тип роботи:
Контрольна робота
К-сть сторінок:
3
Мова:
Українська
Одноатомні Двоатомні Триатомні
СН3 – ОН
Метанол
СН2 – СН2
I I
ОН ОН
Етандіол – 1, 2 (етиленгліколь) СН2 – СН – СН2
І І І
ОН ОН ОН
Пропантріоль – 1, 2, 3 (гліцерин)
Насичені одноатомні спирти – похідні насичених вуглеводнів, де один атом Гідрогену заміщений на одну гідроксильну (функціональну) групу.
СnH2n+1OH – загальна формула насичених одноатомних спиртів
Етанол
CH3OH – молекулярна формула
Н
|
H – C– O – H – структурна ф-ла
|
H СН3 – ОН – скорочена
структурна формула
Метанол
С2Н5ОН – молекулярна формула
Н Н
| |
H– C – С – O – H – структурна ф-ла
| |
H H СН3 –CH2 – ОН – скорочена
структурна формула
Електронна формула
Етанол
Н δ- δ+
Н : С : О : Н
Н
Метанол
Н Н δ- δ+
Н : С : С: О : Н
Н Н
Ізомерія
Для спирту С4Н9ОН характерні такі ізомери:
4 3 2 1
СН3 – СН2 – СН2 – СН2 – ОH
Бутанол –1
4 3 1 1
СН3 – СН2 – СН – СН3
|
OH
Бутанол - 2
CH3 – CH – CH2 – OH
|
CH3
2- Метилпропанол-1
CH3
1 2 | 3
СН3 – С – СН3
|
OH
2- Метилпропанол-2
Фізичні властивості метанолу і етанолу
Метанол і етанол – за нормальних умов рідини, легші за воду, мають специфічний запах, як полярні сполуки, вони добре розчинні у воді Ткип. Метанолу дорівнює 650 С, етанолу– 780 С.
Метанол і етанол – дуже подібні рідини, розрізнити їх можна лише хімічним способом або за температурою кипіння.
Хімічні властивості метанолу й етанолу:
1. Повне окиснення (горіння)
2СН3 – ОН + 3О2 → 2СO2 + 4 H2O ▲H=715 кДж/моль
2. Неповне окиснення
O О
|| ||
С2Н5ОН СН3 – С СН3 – С
-Н2О | -Н2О
C
3. Заміщення атома гідрогену
2CH3–CH2 – ОН+ 2 Na→2CH3–CH2–O Na + H2
4. Заміщення гідроксильної групи на галоген
СН3 – СН2 + ОН + Н – Сl→CН3 –СН2 –Сl
5. Дегідратація
С2Н5 ОН→(t 2700) CН2 =СН2+Н2O
6. Реакція естирифікації – взаємодія карбонових кислот із спиртами при нагріванні і наявності каталізатора .
O O
|| ||
СН3 – С + HO – C2H5 ↔(t0,k,t) CH3 – C +H2O
| |
OH C2H5
7. Внутрішньо молекулярна дегідратація
2С2Н5 – ОН →(t0,k,t) С2Н5– О– С2H5 – O –C2H5 + H2O
Способи добування метанолу
1. Суха перегонка деревини
2. З синтез газу
СО +2Н2 →(t0,R,k,t)CH3OH
Способи добування етанолу
1. Гідроліз галоген пхідних
СН3 – С2Н2Cl + H2O →CH3 CH2OH + HCl
2. Відновлення альдинідів
O
||
СН3 – С + H2→CH5CH2OH
|
H
3. Спиртове бродіння глюкози
С6Н12О6 →(бродіння) С2Н5ОН + 2СО2
Гідратація етилену
4. Гідратація етилену
Застосування етанолу й метанолу:
1. Основа алкогольних напоїв
2. Розчинники
3. Органічний синтез і лабораторна практика
4. Добувають речовини, що є вихідними задля виробництва каучуку.
По замісній номенклатурі назви спиртів складають з назви родоначального вуглеводню з додатком суфікса -ол. Якщо в молекулі кілька гідроксильних груп, то використовують умножаючу приставку: ди- (етандіол -1,2), три - (пропантриол-1,2,3) і т.д.
Нумерацію головного ланцюга починають з того кінця, ближче до якого знаходиться гідроксильна група. По радикально-функціональній номенклатурі назву роблять від назви вуглеводного радикала, зв'язаного з гідроксильною групою, з додатком слова спирт.
Структурна ізомерія спиртів визначається ізомерією вуглецевого кістяка й ізомерією положення гідроксильної групи.
Розглянемо ізомерію на прикладі бутилових спиртів.
У залежності від будівлі вуглецевого кістяка, ізомерами будуть два спирти - похідні бутану й ізобутану:
СН3
4 3 2 1 3 2 1
СН3 – СН2 – СН2 –СН2 – ОН СН3 – СН – СН2 – ОН
Бутанол – 1,2 метилпропанол -1 або ізобутиловий спирт
У залежності від положення гідроксильної групи при тім і іншому вуглецевому кістяку можливі ще два ізомерних спирти.