Стан здоров'я дітей та підлітків у контексті сучасних тенденцій розвитку освіти в Україні

Узагальнення даних літератури [3, 6, 7, 9]дозволяє стверджувати, що в середньому в Україні лише 6–10 % випускників шкіл можна вважати здоровими, 52,6 % - мають серйозні морфофункціональні відхилення, 36–40 % - страждають на хронічні захворювання. Індекс здоров’я загальноосвітніх шкіл (або частка учнів, що жодного разу не хворіли протягом року) становить 2–5 % , контингент учнів, які підлягають диспансерному нагляду (3–4 групи здоров’я), складає 21,8 %; кожний третій з випускників за станом здоров’я не може бути призваним до збройних сил України .

Визначаються суттєві статеві розбіжності захворюваності учнів. Стан здоров’я дівчат стабільно нижчий у порівнянні з юнаками (рис.1.4). Вони частіше мають хронічні захворювання: астено-невротичний синдром – у 5,8 разів, невроз – у 2,8 рази, тики – у 2,1 рази. Серед хлопців частіше зустрічається логоневроз – у 8,4 рази, енурез – у 5,8 разів, патологічний розвиток особистості – в 1,3 рази. До 18% дівчат-учнів старших класів мають розлади менструального циклу [4]. 

Організація навчально-виховного процесу у закладах освіти, зокрема фізичного виховання, не враховує ці статеві особливості. Між тим відомо, що у жінок, які у шкільні роки мали сполучення хронічної патології з великим інтелектуальним навантаженням, суттєво зростає рівень патології вагітності в пологів, які вплинули на стан новонародженого [8]. Цей факт набуває актуального значення для збереження репродуктивного здоров’я майбутніх матерів.

На тлі несприятливої демографічної ситуації в Україні надзвичайного значення набувають питання поліпшення репродуктивного здоров’я, яке є важливим компонентом популяційного здоров’я та демографічного стану країни.

Формування репродуктивного здоров’я як жінок, так і чоловіків – складний і тривалий процес, який визначається умовами на всіх етапах розвитку юнаків і дівчат. Національна система репродуктивного здоров’я базується на стратегії ВООЗ для країн Європейського регіону і передбачає забезпечення особливої уваги таким станам здоров’я майбутніх батьків та формування їх репродуктивного здоров’я, як погіршення показників соматичного здоров’я, ризикова поведінка та особливості сексуальної активності дівчат та юнаків підліткового віку.

Аналіз стану соматичного здоров’я підлітків свідчить про негативну його тенденцію. Протягом 2000 – 2005 р.р. в Україні загальна захворюваність дівчат віком 15 – 17 років зросла в 1,13 рази. Якщо раніше рівень захворюваності серед юнаків – підлітків був вищим, ніж у дівчат – підлітків, то вже з 2000 р. захворюваність дівчат стала перевищувати таку у юнаків (827,73 %о і 813,5 %о відповідно). У дівчат – підлітків рівень захворюваності на хвороби сечостатевої системи у 7,8 рази вищий, ніж у юнаків, хвороби ендокринної системи – у 1,6 рази, анемії – у 2 рази.

Збільшення рівня захворюваності дівчат – підлітків за останні роки відбулося за рахунок зростання таких хвороб, які суттєво впливають на репродуктивну функцію жіночого організму. Протягом останніх шести років кількість випадків захворювань сечостатевої системи збільшилася на 14,6 %. системи кровообігу – на 13,7 %, запальних захворювань придатків матки – на 16,3 %.

 

Рис. 4. Гендерні розбіжності захворюваності підлітків України за окремими класами хвороб (випадки на 1000 підлітків)

 

Розлади менструації та запальні захворювання матки призводять до порушень менструальної функції у 40 % жінок у зрілому віці, у третини – до стійкого не виношування вагітності. До порушень репродуктивної системи у чоловіків призводять перенесені у дитячому і підлітковому віці і інфекційні хвороби, пухлини ендокринних залоз, специфічні травми.

Як на загальний стан здоров’я, так і на репродуктивне здоров’я негативно впливає і ризикова поведінка. За даними соціологічного дослідження, проведеного в рамках виконання програми “Репродуктивне та статеве здоров’я підлітків в Україні”, 62 % дітей у віці 12 – 14 років і понад 72 % дітей і молоді 15 – 20 років відповіли, що вживають алкоголь. Майже кожен п’ятий підліток почав вживати алкоголь та мав перші спроби паління у віці 10 років.

Ризиковою поведінкою у дівчат – підлітків є ранні статеві стосунки, які можуть спричинити ранню вагітність, під час якої ускладнення ( викидні, передчасні пологи, анемії ) зустрічаються частіше, ніж у жінок, старших 20 років. Рівень абортів серед неповнолітніх за період 2000 – 2005 роки знизився: у дівчат до 14 років у 1,2 рази, серед 15–17-літніх – у 2 рази, однак лишається все ще високим - 7,0 і більше на 1000 дівчат відповідного віку в ряді областей України.

Висновки. Формування в учнів різного віку достатнього рівня знань і практичних навичок свідомого контролю власного здоров'я здійснювати через виховання культури і пріоритету здоров'я як найвищої цінності. Це можливо шляхом активного використання новітніх теоретичних розробок науковців (медицини, педагогіки, психології, соціології), вчителів-новаторів тощо; широка інваріативність заходів.

У підготовленому нами посібнику [11]детально викладені зміст, форми і методи формування понять про здоров'я, ціннісні орієнтації на здоров'я, знань і навичок контролю за показниками функціонального стану організму при викладанні різних навчальних предметів (біологія, хімія, фізика, математика, мови, суспільні дисципліни тощо). Невід'ємною частиною формування культури здоров'я є виховання якостей духовної культури, позитивних соціальних настанов.

Комплекс наведених медико-профілактичних і психолого-педагогічних заходів оформлений у чітку систему здоров'язберігаючих і здоров'яформуючих технологій, розробка і впровадження яких відбувалося на базі гімназій м. Луцька, Рівне. Впровадження протягом 2003-2005 рр. розробленої нами системи оздоровчих заходів по вихованню культури здоров'я в учнів гімназії дозволило визначити її ефективність, яка полягає у наступному: зниження рівня хронічної патології у 1,92 рази, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності у 1,09 рази, збільшення питомої ваги учнів з першою групою здоров'я на 11,1%, підвищення рівня фізичної підготовленості у 15%, покращення психологічного здоров'я у 15%, підвищення успішності навчання в 10% учнів.

 

1.Бердник О.В. Основні закономірності формування здоров’я дитячого населення, що проживає в регіонах з різною екологічною ситуацією: Автореф. дис. ... докт. мед. наук: 14.02.01. – Гігієна / Ін-т гігієни та мед. екології ім. О.М. Марзєєва АМН України, Київ., 2003. – 35 с.

2.Гребняк М.П., Витріщак С.В. Соціально-медичні факори ризику для здоров’я дитячого населення // Охорона здоров’я України. – 2002. - №3. – 4(6-7). – С.12-14.

3.Даниленко Г.М. Загальноосвітній навчальний заклад як система комплексного впливу на якість життя дитини // Гігієна насел. місць, вип. 41, К., 2003. – С.330-335.

4.Динаміка та характеристика захворюваності населення (Динаміка захворюваності та поширеності хвороб серед дитячого населення. Особливості стану здоров’я підлітків) // Щорічна доповідь про стан здоров’я населення України та санітарно-епідеміологічну ситуацію. 2005 рік, К. - МОЗ України, УІГЗ, К. - 2006. - с.35 – 45.

5.Куинджи Н.Н., Поленова М.А. Влияние школьного периода жизни на формирование и реализацию репродуктивной жизни женщин // Гиг. и санит, 1993. - № 10. – С.46-48.

6.Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2004-2005 роки, МОЗ України, Центр медичної статистики, К.- 2006.- с.141- 142.

7.Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні за 2003 – 2004 роки / Центр медичної статистики МОЗ України. – К.- 2005.- 315 с.

8.Репродуктивне та статеве здоров’я підлітків в Україні (ситуаційний аналіз) / Р.Богатирьова, Б.Венцковський, І.Вовк та ін. – К., 1999. – 92с.

9.Стан здоров’я населення України та результати діяльності закладів охорони здоров’я (Щорічна доповідь МОЗ України, 2000 рік), К.: 2001. – 304 с.

10.Становище дітей та жінок в Україні. Ситуаційний аналіз, К.: ЮНІСЕФ, 2001. – 64 с.

11. Школа сприяння здоров’ю: досвід роботи, перспективи розвитку: посібник для вчителя/за ред. Р.З. Поташнюк, І.В. Поташнюк. - Луцьк: Надстир’я. – 2006. – с. 180с.