Становлення Гетьманщини в українській історіографії (40-ві роки ХІХ - початок ХХ ст.)

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Романцов Володимир Миколайович

 

УДК 930 (477) „18+19”+ 94(477) „16”

 

 

Спеціальність 07.00.06 – Історіографія, джерелознавство

та спеціальні історичні дисципліни

 

 

Донецьк - 2006

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історіографії, джерелознавства, археології та методики викладання історії Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант: доктор історичних наук, професор ПІРКО Василь Олексійович, завідувач кафедри історіографії, джерелознавства, археології та методики викладання історії Донецького національного університету.

Офіційні опоненти доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України РЕЄНТ Олександр Петрович, заступник директора з наукової роботи Інституту історії України НАН України доктор історичних наук, професор МИЦИК Юрій Андрійович, професор кафедри історії Національного університету Києво-Могилянська академія доктор історичних наук, професор.

ШВИДЬКО Ганна Кирилівна, професор кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету (м. Дніпропетровськ).

Провідна установа: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України

 

 

Актуальність теми. Визначне місце у вітчизняній історії подій Національно-визвольної війни, процесів становлення козацької держави обумовлює науковий інтерес до дослідження цих проблем, визначає актуальність їх історіографічних студій. Ця доба, на думку провідних сучасних істориків, була кульмінацією української національної революції. У час Національно-визвольної війни розгорілася боротьба за національне та соціальне визволення українського народу, а устрій Війська Запорозького став основою утворення козацької держави. Довкола висвітлення цих явищ в історичній літературі розгорталися гострі дискусії.

За умов, коли сучасна Українська держава переживає складний процес свого становлення, важливе значення має дослідження історичних витоків нашої державності, оскільки це демонструє наступність в історії державотворення в Україні, закладає теоретичну основу ідей її національно-державного відродження. Це підкреслює необхідність осмислення історичного досвіду козацької державності середини ХVІІ ст.

У висвітленні процесів державотворення доби Національно-визвольної війни необхідно відзначити вагомі здобутки, досягнуті багатьма поколіннями вчених, проте залишається також багато проблем, які чекають свого вирішення. У наш час розгортається наукова полеміка про причини, характер та періодизацію суспільно-політичної боротьби, яка відбувалася в Україні у середині – другій половині ХVІІ ст., щодо державного статусу Гетьманщини, формування її політичного устрою, внутрішньої та зовнішньої політики, ролі тих чи інших гетьманів у складному державотворчому процесі. Постала також потреба перегляду деяких застарілих тверджень, які призвели до певної примітивізації уявлень про суть козацької держави середини ХVІІ ст.

Дослідження української історіографії становлення Гетьманщини у наш час є актуальною науковою проблемою також у зв’язку з тими складними процесами, які відбуваються у вітчизняній історичній науці. Висвітлення обраної теми дозволяє краще зрозуміти певні закономірності історіографічного процесу в Україні.

Становлення козацької держави було провідною темою вітчизняної історичної науки 40-х років ХІХ – початку ХХ ст. На прикладі української історіографії Гетьманщини ми можемо простежити формування наукових концепцій, напрямків історичних досліджень, закономірності історіографічного процесу в умовах національного відродження, методологію історичних студій, глибше вивчити наукову спадщину класиків історичної думки Д. Бантиш-Каменського, М. Маркевича, М. Максимовича, М. Костомарова, П. Куліша, В. Антоновича, О. Лазаревського, О. Левицького, Д. Яворницького, О. Єфименко, М. Грушевського, В. Герасимчука, С. Томашівського, М. Слабченка, В. Липинського та ін., проаналізувати досвід їхньої творчої лабораторії. Це допоможе краще пізнати ту наукову основу, на якій розвивалася українська історіографія у ХХ ст., з’ясувати її здобутки і проблеми, які потребують свого вирішення, подолати дефіцит ідей, творчо підходити до дослідження історії. Вказані чинники обумовлюють актуальність історіографічного висвітлення проблем виникнення Гетьманщини.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дане дослідження виконане відповідно до наукової програми Донецького національного університету “Актуальні проблеми історії України” (номер державної реєстрації – Г – 05/18. № 0105 U 00466). 

Об’єктом дослідження є наукова та публіцистична історична література, яка становить історіографічні джерела щодо висвітлення питань становлення козацької держави. 

Предметом дослідження є аналіз тенденцій, напрямків, які визначилися у розвитку української історіографії становлення козацької держави у 40-і роки ХІХ – на початку ХХ ст., аналіз історіографічних закономірностей, методологічних впливів, які виявилися при висвітленні проблем державотворення в Гетьманщині в працях українських істориків. 

Метою роботи є історіографічний аналіз праць українських істориків 40–х років ХІХ – початку ХХ ст. щодо становлення козацької держави у часи Національно-визвольної війни середини XVII ст. У зв’язку з цим постають наступні дослідницькі завдання: 

– з’ясувати наукову та суспільно-політичну мотивацію вивчення історії Гетьманщини, питання щодо джерельної бази та науково-організаційних засад дослідження даної теми;

– проаналізувати процеси розвитку вітчизняної історичної думки, історіографічні напрямки, які сформувалися при висвітленні проблем становлення козацької держави, вплив європейської історіософії на дослідницьку діяльність провідних українських вчених у цій проблематиці; 

– розглянути історичні погляди вчених щодо висвітлення передумов утворення козацької держави;

– провести історіографічний аналіз процесів державотворення в козацькій Україні в різні періоди Національно-визвольної війни, розглянути ставлення українських істориків до соціальних, політичних та правових чинників становлення Гетьманщини, до діяльності її перших керівників Б.Хмельницького та І.Виговського;

– з’ясувати внесок