Становлення та розвиток сучасного міжнародного економічного права. Поняття структура, принципи та основні концепції.

Міжнародні міжурядові економічні організації є постійним об'єднанням відповідних держав. Вони створюються на основі схваленої державами міжнародної угоди чи іншого установчого акта, з метою координації зусиль для вирішення певних проблем. Функції та повноваження організації та її органів, як правило, визначаються так званим конституційним документом відповідної організації (статутом, конвенцією, угодою тощо).

Отже, враховуючи вищенаведене міжнародні (міжурядові організації) як суб'єкт міжнародного економічного права можна охарактеризувати наступним чином:

1. Вони мають міжнародні права та обов»язки, можуть їх набувати, укладати договора, користуються імунітетами, несуть міжнародно – правову віжповідальність за свої дії.

2. Правосуб»єктність організацій та її об»єм заснована на статутї та не потребує визання її іншими державами. Можливим є розширення об»єму правосуб»єктності міжнародних організацій шляхом прийняття відповідних рішень її органів (також при умові відсутності заперечень з боку держав учасниць).

Під міжнародними економічними організаціями слід розуміти такі організації, які на основі міжнародно-договірних відносин провадять діяльність, пов'язану з організацією та здійсненням міжнародного економічного співробітництва.

Міжнародні економічні організації користуються імунітетом, що має важливе значення для їхньої діяльності. Відповідно до Конвенції про правовий статус, привілеї та імунітет міжнародних економічних організацій від 5 грудня 1980 р. (Будапешт), міжнародні організації користуються наступними імунітетами:

1. Недоторканість приміщення архівів та документів – приміщення організацій, а також архіви та документи Організації, в тому числі службова кореспонденція незалежно від місця їх знаходження являються недоторканими (ст. 5) ;

2. Імунітети від юрисдикції – майно і активи цих організацій мають імунітет від будь-якої форми адміністративного та судового втручання, за винятком випадків, коли сама організація відмовляється від імунітету (ст. 5).

3. Звільнення від фінансового контролю – фінансова діяльність Організації не підлягає контролю центральними та місцевими органами влади держави її перебування. (ст. 8)

До інших імунітетів Організацій належать –

Звільнення від податків та зборів. Організації та займані нею приміщення звільняються від прямих податків та інших обов»язкових платежів, що мають податковий характер, за винятком платежів за комунальні та інший послуги, та іни види подібних послуг.

Організація звільняється від митних зборів та обмежень при ввозі та вивозі предметів, як призначені для службового використання, пільги щодо зв»язку, здіснення друку інформації.

 

 

1. Транснаціональні корпорації

1. 1. Поняття, види, типи, структура ТНК.

1. 2. Правове регулювання діяльності ТНК на універсальному рівні.

2. Інші різновиди юридичних осіб, учасників МЕВ.

3. Фізичні особи як учасники МЕВ.

1. 1. Поняття, види, типи, структура ТНК.

У МЕП усі юридичні особи прийнято поділяти на дві категорії – транснаціональні корпорації (ТНК) та інші різновиди юридичних осіб.

Чинники для виокремлення ТНК в особливу категорію юридичних осіб:

За оцінками експертів ООН до категорії ТНК натепер належать до 45 тис. Головних (материнських) корпорацій і близько 200 тис. Їх закордонних відділень. Причому до половини всіх ТНК базуються в трьох державах: США (до 25%), Великій Британії та Японії.

В сучасному світі ТНК відіграють роль «двигунів світової економіки». 300 найбільших ТНК контролюють до чверті всіх світових виробничих активів. Щорічний обсяг продажів окремих ТНК перевищує річний валовий продукт (ВВП) багатьох країн світу. Наприклад, обсяг продажів компанії «Ройал Датч Шелл» дорівнює ВВП Ірану. Транскордонні торгівельні операції в рамках ТНК перевищують обсяг усього світового експорту1. Можна зауважити також, що дві третини платежів за передачу технології здійснюється в системі ТНК, а загалом ТНК контролюють до 40% промислового виробництва, сконцентрувавши свою увагу на таких важливих сферах, як електроніка, нафтопереробка, хімія та автомобілебудування2.

Сталого визначення поняття ТНК досі не вироблено.

ТНК – це являють собою інтегральні науково-промислові комплекси, в рамках яких відбуваються процеси технологічного створення товару, його виробництва, продажу та обслуговування, а також фінансове забезпечення всіх цих операцій.

6. 03. 1998 р. дванадцять держав СНД уклали в Москві Конвенцію про транснаціональні корпорації, яка 13. 07. 1999 р. була ратифікована Україною. Згідно зі ст. 2 Конвенції Сторони домовилися розуміти під поняттям «транснаціональна корпорація» юридичну особу (сукупність юридичних осіб), яка:

• має у власності, господарському віданні або в оперативному управлінні відокремлене майно на територіях двох чи більше Сторін;
• утворена юридичними особами двох чи більше Сторін;
• зареєстрована як корпорація згідно з цією Конвенцією. 

Види ТНК:

• великі національні компанії, трести, корпорації тощо, які мають за кордоном численні філії, які самі є самостійними юридичними особами. Інакше кажучи, це монополії, які є національними за капіталом, але міжнародними за сферою своєї діяльності (японська фірма «Соні», американські корпорації «Майк-рософт», «Ренк-Ксерокс» тощо) ;
• ТНК, які є міжнародними не тільки за сфероюсвоєї економічної діяльності, а й за своїм капіталом (англо-голландський концерн «роял-Датч-Шелл», «Данлоп-Піреллі»;

Існують такі об»єднання виробничого та наукового характеру, які формально не визнані юридичними особами і зовні являють собою просту сукупність самостійних юридичних осіб. Проте вони економічно керуються з одного центру, хоча можуть мати будь-яку назву-картелі, синдикати тощо.

Основні риси ТНК:

• жорстка вертикальна підпорядкованість підприємств, які входять до складу відповідних «материнських»компаній;
• інтернаціональна сфера їх діяльності.

Поява у світовому господарстві міжнародних корпорацій означала вихід підприємницьких структур на