Статистичне дослідження інфляції і цін в Україні

Антиінфляційні заходи урядів щодо бюджетних надходжень, з одного боку, сприяють акумулюванню додаткових фінансових ресурсів у державній скарбниці, а з другого – призводять до погіршення господарської кон’юнктури та зростання безробіття.

 

З метою коректного та детального аналізу інфляції і цін необхідним є вивчення статистичних методів дослідження. Існує безліч методів, які використовуються у статистиці, але найчастіше їх розподіляють на методи збору та обробки інформації.

Методи збору включають: спостереження, вивчення документів (контент-аналіз), опитування (анкетування й інтерв'ювання), тестування (у тому числі социометричний тест), експеримент (лабораторний і природний).

Як методи обробки інформації використовуються статистичні методи, прийоми логічної й теоретичної обробки (побудова типологій, пояснювальних моделей та далі) [16, с. 123].

Найбільш розповсюдженим сучасними математико-статистичними методами в аналізі інфляції і цін є індексний, кореляційний, регресійний, факторний, кластерний аналізи.

Серед узагальнюючих статистичних показників одне з найважливіших місць належить індексам. В економіці та статистиці цей термін вживається як у більш широкому, так і у вузькому, спеціальному розумінні.

Індексний метод широко використовується у практиці аналітичної роботи для вивчення ступеня виконання різних планових завдань, визначення динаміки аналізованих показників, розрахунку впливу окремих факторів на зміну результатів виробничо-експлуатаційної діяльності підприємств і організацій міського господарства.

За своєю суттю індекс – це відносна величина (динаміки, виконання плану), що характеризує зміну рівня будь-якого економічного явища в часі, просторі або порівняно з планом, нормою, стандартом. Різновидом індексів є процент виконання плану, темпи і коефіцієнти зростання (ланцюгові, базисні, середні).

За допомогою індексного методу вирішуються такі завдання:

• одержують порівняльну характеристику досліджуваного соціально-економічного явища (процесу) в часі, коли індекси виступають як показники динаміки;
• характеризують виконання показника відносно встановленої бази (норми, стандарту, плану) ;
• оцінюють роль окремих факторів шляхові елімінування впливу інших факторів, що разом формують складне явище;
• одержують характеристику зміни явища в просторі: так звані територіальні індекси забезпечують можливість просторових порівнянь;
• вимірюють вплив зміни структури явища на індексовану величину.

Кореляційний аналіз – метод який застосовують тоді, коли дані спостережень чи експерименту можна вважати випадковими та вибраними з сукупності, що розподілена за багатовимірним нормальним законом. Головна задача кореляційного аналізу полягає у виявленні зв’язку між випадковими змінними шляхом точкових та інтервальних оцінок різних коефіцієнтів кореляції.

Таким чином, статистика вивчає вплив природних і технічних факторів на кількісні характеристики суспільного життя та вплив суспільного виробництва на природні умови життя суспільства. На підставі вивчення застосування методів статистичного дослідження у роботі будемо використовувати індексний метод. Окрім цього, слід зазначити, що статистика є одним із основних напрямків, який допомагає детальніше розглянути і проаналізувати явище, зробити необхідну оцінку, простежити динаміку розвитку того чи іншого явища, яке необхідно дослідити.

2. 2. Система показників для статистичного вивчення інфляції і цін в Україні

Для розробки макроекономічної політики, а також виміру змін купівельної спроможності населення і уряду центральні банки практично всіх країн світу використовують як основний показник інфляції індекс споживчих цін. Проте існують інші цінові індекси: індекс-дефлятор ВВП, індекс цін виробників промислової продукції тощо. Метою роботи є визначення взаємозв’язку між інфляцією та іншими ціновими індексами України, а також обґрунтування індикатору для інфляційного таргетування [11, с. 78].

Індекс-дефлятор ВВП (ДВВП) – це відношення номінального ВВП (тобто вартості всіх кінцевих товарів і послуг, вироблених усередині країни за період, квартал або рік, в поточних цінах) до ВВП цього ж кварталу/року, але в цінах базового періоду. Це сукупність індексів цін, які надають узагальнену характеристику їх змін у звітному періоді порівняно з цінами періоду, прийнятого для порівняння: споживчих цін, цін виробників, цін будівельно-монтажних робіт, цін реалізації сільськогосподарської продукції.

Індекс цін виробників промислової продукції (ІЦВ) – показник, який характеризує зміни цін у часі у сфері промислового виробництва. Спостереження за змінами цін проводиться на промислову продукцію (без податку на додану вартість та акцизного збору) за вибірковим колом промислових підприємств.

Індекс споживчих цін (IСЦ) – це показник, який характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого (власного) споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг постійної якості з постійними характеристиками у поточному періоді порівняно з базисним.

За своєю сутністю ІСЦ є показником зміни сукупної ціни певного набору товарів (послуг), які купує (отримує) населення. Оскільки ціни постійно змінюються під впливом цілого ряду факторів, то сукупна ціна цього набору також постійно змінюється у відповідності зі змінами цін його складових. Тобто ІСЦ є показником зміни сукупної ціни одного й того ж самого набору товарів та послуг у різні періоди. Сукупна ціна набору товарів та послуг у базисному періоді приймається за 100; зміни в наступні періоди виражаються у відсотках до вартості базисного періоду.

ІСЦ звичайно використовують у якості показника загального рівня інфляції в економіці, тому його часто називають «індексом інфляції», хоча він вимірює тільки зміни цін (тарифів) на споживчі товари та послуги, цьому є такі причини:

- оперативність, ІСЦ розраховується на місячній основі і не коректується в подальші періоди. Тоді як кінцеве