Статистика руху населення

смертності  , народжуваності  , шлюбності  , розлучувань  , природного приросту  .

 

Таблиця 2

Народжуваність, смертність та природний приріст населення

1985 1990 1995 1996 1998 1999 2000

Кількість народжених всього 762, 8 657, 2 492, 9 467, 2 419, 2 389, 2 385, 1

у тому числі у сільській місцевості 246, 5 214, 3 184, 5 176, 1 160, 5 149, 8 147, 1

Кількість померлих всього 617, 6 629, 6 792, 6 776, 7 719, 9 739, 2 758, 1

у тому числі у сільській місцевості 284, 2 272, 5 316, 2 315, 9 294, 4 299, 2 301, 0

Природний приріст населення всього 145, 2 27, 6 -299, 7 -309, 5 -300, 7 -350, 0 -373, 0

у тому числі у сільській місцевості -37, 7 -58, 2 -131, 7 -139, 8 -133, 9 -149, 4 -153, 9

 

Чисельність народжених групується за віком матері з п’ятирічним інтервалом (від 15 до 49 років), а також за місяцями народження. Окремо групуються мертвонароджені за регіонами та видами поселень. Будується ряд розподілу народжених для контингенту матерів молодших 20 років (до 16 років і далі з однорічним інтервалом).

Новонароджені також поділяються за порядком їх народження (виокремлюють вісім черговостей). Вирізняють також сукупність народжених поза шлюбом за окремими регіонами.

Чисельність одружених поділяється окремо для кожної статі за віком. При цьому враховується шлюбоздатне населення (жінки віком від 17 років та чоловіки віком від 18 років) і виділяються такі вікові групи:

- 18 – 19 років;

- 20 – 24 роки;

- далі з п’ятирічним інтервалом до останньої групи 60 років і більше.

Цікавим є комбінаційний розподіл подружніх пар за віком нареченої та нареченого. Він дозволяє дослідити зв’язок між віком наречених, а також визначити лаг віку одружених – середній інтервал між віком наречених τ:

 

τ = ух – х´і,

 

де х´і – середина і-вікового інтервалу наречених жінок,

ух – середній вік чоловіків, одружених з жінками і-вікової групи. Лаг, розрахований за окремими віковими групами, дозволяє виявити традиції шлюбності. Так, для України характерною є невелика різниця у віці подружніх пар (2, 6 роки за даними 1998 року).

Чисельність розлучених розподіляється в цілому за окремими регіонами, а для кожної статі за віком розлучених з таким самим інтервалом, як і для одружених.

Система показників природного руху відбиває процес відтворення населення. Відтворення всього населення характеризують абсолютні та відносні показники природного приросту ∆e та ke:

 

ke = n – m,

 

де n – коефіцієнт народжуваності,

m – коефіцієнт смертності.

Рівень коефіцієнта природного приросту ke визначає напрям відтворення населення:

- відтворення розширене, якщо ke>0,

- відтворення просте, якщо ke=0,

- відтворення звужене, якщо ke<0

Механічний рух – переміщення людей через кордони регіону, яке пов’язане із зміною їх місця проживання. У результаті переміщення змінюється чисельність населення на території прибуття або вибуття мігрантів та його структура.

Розрізняють кілька видів міграції залежно від перетину міграційними потоками адміністративно-територіальних кордонів. Внутрішня міграція – міграційні потоки не перетинають кордонів держави, а лише здійснюються в її окремих регіонах або між ними. Ця міграція поділяється на внутрішньо регіональну (у межах області, Автономної Республіки Крим) ті міжрегіональну (переміщення з області в область). Зовнішня міграція (міждержавна) – міграційні потоки перетинають державні кордони.

 

Таблиця 3

Основні напрямки міграції населення за 2000 р.

Осіб На 1000 населення

число прибулих число вибулих сальдо міграції число прибулих число вибулих сальдо міграції

Всі напрямки міграції 790453 837066 -46613 16, 0 16, 9 -0, 9

з них

у межах України 736741 736741 х 14, 9 14, 9 х

у тому числі

внутрішньо регіональна міграція 461880 461880 х 9, 3 9, 3 х

міжрегіональна міграція 274861 274861 х 5, 6 5, 6 х

міждержавна міграція 53712 100325 -46613 1, 1 2, 0 -0, 9

у тому числі

країни СНД 49302 55193 -5891 1, 0 1, 1 -0, 1

країни Балтії 445 221 224 0, 0 0, 0 0, 0

країни далекого зарубіжжя 3965 44911 -40946 0, 1 0, 9 -0, 8

 

Дані державної статистики дозволяють дослідити, з одного боку, міграційні процеси, а з іншого – сукупності мігрантів. Міграційні процеси кількісно характеризуються обсягом міграції, її інтенсивністю, розміром та напрямом міграційних потоків. До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать:

Валова міграція (ВМ), що є сумою чисельності прибулих (П) та вибулих (В) і характеризує обсяг міграційних потоків за рік:

 

ВМ = П + В,

 

а також сальдо міграції – характеризує зміну чисельності населення країни за рахунок механічного руху:

 

∆М = П – В

 

Загальні коефіцієнти міграції (прибуття, і вибуття; рухомості та механічного приросту) обчислюють до загальної чисельності населення

 

Коефіцієнт, % Зміст Формула

Прибуття Кількість прибулих у середньому на 1000 населення  

 

Вибуття Кількість вибулих у середньому на 1000 населення  

 

Рухомості (валової міграції) Кількість мігрантів у середньому на 1000 населення  

 

Механічного приросту, промільні пункти Інтенсивність зміни чисельності населення за рахунок міграції  

 

Спеціальні коефіцієнти міграції визначаються для окремих контингентів або груп населення, наприклад, окремо для чоловіків та жінок; для працездатного населення, а також для тих, чий вік перевищує встановлену межу працездатності або ще не досяг її, для сільського та міського населення.

Часткові коефіцієнти міграції розраховуються окремо для кожної вікової групи мігрантів.

Завданням статистики населення є не лише аналіз існуючого демографічного стану чи процесу, а й моделювання таких станів і процесів. Моделюванням визначаються прогнозні значення чисельності та складу населення (перспективні розрахунки), а також реставруються страчені дані далекого чи близького минулого (ретроспективні розрахунки).

Перспективні розрахунки – це обчислення очікуваної чисельності та статево-вікової структури населення певного регіону.

Розрізняють короткострокові (на міжпереписний період і стосуються чисельності й статево-вікового складу населення країни та її регіонів), середньострокові (на перспективу в 20-30 років і стосуються загальної чисельності населення країни) та довгострокові (перспектива 50-100 років і стосується лише загальної чисельності населення) розрахунки населення.

Короткострокові перспективні розрахунки загальної чисельності населення:

 

S1 = S0 + ∆e + ∆M

 

 

В статистиці під рухом населення розуміють зміну його чисельності. При цьому розрізняють два види руху населення: природній і механічний.

Природній рух населення – це зміна одного покоління іншим в результаті народження і смертності. Сюди відносяться шлюби і розлучення.

Механічний рух населення (міграція населення) – це рух населення: приїзди, виїзди.

Статистика визначає абсолютні показники руху населення: кількість народжених, померлих в даному році. Природній приріст населення, дорівнює кількості народжених мінус кількості померлих; кількості тих, що приїхали і тих, що виїхали.

Механічний приріст населення дорівнює кількості, що приїхала мінус кількість, що виїхала. Цей показник може бути і додатній і від’ємний, або дорівнювати 0.

Коефіцієнти руху населення визначаються по відношенню до середньорічної чисельності населення і визначаються на 1000 чоловік населення, тобто в проміле (‰).

Для характеристики життєвого рівня населення і його росту велике значення має показник середньої тривалості майбутнього життя. Середня тривалість майбутнього життя – це кількість років, які в середньому має прожити покоління, що народилося в даному році при тому, що смертність буде на тому рівні, що і в році народження цього покоління.

Важливим джерелом статистичних даних про населення є переписи населення, які дають найбільш повні і точні дані про чисельність в складі населення на певну дату (критичний легмент).

Проведення перепису населення велика і відповідальна робота. Підготовка до цієї роботи проводиться за кілька років. Сюди відноситься підготовка переписного листа, складання плану, програми, встановлення дати проведення, контрольний обхід населення, підготовка працівників перепису, що включає в проведення інструктажу, курсів, проводиться роз’яснювальна робота по радіо, телебаченню і т. д.

Переписи населення проводяться приблизно через 10р. Але для характеристики населення в міжпереписні періоди необхідне інше джерело-поточна статистика населення, що дає характеристику і природнього і механічного руху населення.

Природній рух (народження, смертність, шлюб, розлучення) обліковується ЗАГС (в записах актів громадського стану), чи в сільських, місцевих радах. Другі екземпляри цих актів передаються в органи ЦСУ.

Механічний рух населення обліковується при прописувані, або виписуванні на спеціальних адресних листках, відривні талони яких передаються в органи статистики для подальшої статистичної обробки.

Матеріали поточної статистики поряд із даними попереднього перепису дають можливість визначити фактичну чисельність.

  

 

1. “Статистичний щорічник України за 2000 рік”.

2. Статистика: Підручник / С. С. Герасименко, А. В. Головач, А. М. Єріна та ін. – К. : КНЕУ, 2000.

3. Економічна статистика: Практикум / А. М. Єріна, О. К. Мазуренко,. О. Кальян – К. : “Екс об”, 2002.