Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Стійкість рослин до несприятливих зовнішніх умов

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
45
Мова: 
Українська
Ціна: 
330 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
І. Фізіологічні механізми негативних зовнішніх впливів на рослини

1.1. Фізіологія стресових реакцій рослин
1.2. Температурні фактори стійкості рослин: посухо- і холодостійкість
1.3. Солестійкість рослин
1.4. Стійкість до дефіциту кисню, газо- і радіостійкість
1.5. Стійкість рослин до інфекційних хвороб
ІІ. Дослідження холодостійкості і морозостійкості деяких сортів озимої пшениці
2.1. Умови і методи проведення дослідження
2.2. Результати досліджень та їх аналіз
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

 

Вступ: 

Актуальність теми. Здатність до захисту при дії несприятливих абіотичних і біотичних факторів середовища - обов’язкова властивість будь-якого організму. Ця функція з'явилася одночасно з виникненням перших живих організмів і в ході подальшої еволюції розвивалася й удосконалювалася. Адаптація, тобто пристосування організму до конкретних умов існування, в індивідуума досягається за рахунок фізіологічних механізмів (фізіологічна адаптація), а в популяції організмів (виду) - завдяки механізмам генетичної мінливості й спадковості (генетична адаптація).

Надійність організму виявляється в ефективності його захисних пристосувань, у його стійкості до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища: високої і низької температури, недостачі кисню, дефіциту води, засолення і загазованості середовища, іонізуючих випромінювань, інфекції й ін. Ці несприятливі фактори часто називають стресорами, а реакцію організму на будь-які відхилення від норми - стресом. Найрізноманітніші несприятливі фактори можуть діяти як тривалий час, так і мати порівняно короткочасний, але сильний вплив. У першому випадку, як правило, у більшій мірі виявляються специфічні механізми стійкості, у другому - неспецифічні. Вчення про неспецифічні реакції-відповіді клітин на вплив різноманітних факторів зовнішнього середовища було розроблене Н. Е. Введенським. Д. Н. Насоновим і В. Я. Александровим. Проблема надійності у фізіології рослин у повному обсязі поставлена й розвинута Д. М. Гродзінським.
Проблема стійкості культурних рослин до стресів та підвищення їх продуктивності є ключовою для світового аграрного комплексу. Серед стресових чинників, які призводять до значних втрат урожаїв сільськогосподарських культур несприйтливі кліматичні умови, особливо недостатня кількість оптимальнотемпературних режимів є одними з найбільш розповсюджених, що і зумовлює актуальність дослідження стійкості рослин, зокрема, до низьких температур.
Мета роботи – вивчити особливості стійкості рослин до несприятливих зовнішніх умов, експериментально дослідити стійкість рослин різних сортів озимої пшениці до низьких температур.
Об’єкт дослідження – фізіолоігчні механізми стійкості рослин до несприятливих зовнішніх умов.
Предмет дослідження – особливості стійкості рослин до несприятливих зовнішніх умов на прикладі пшениці озимої досліджуваних сортів.
Відповідно до мети, об’єкта і предмета курсової роботи нами визначено наступні завдання дослідження:
1) проаналізувати фізіологічні механізми стресових реакцій рослин;
2) з’ясувати вплив температурних факторів на стійкість рослин;
3) охарактеризувати солестійкість рослин;
4) визначити механізми стійкості до дефіциту кисню, газо- і радіостійкості;
5) висвітлити проблему стійкості рослин до інфекційних хвороб;
6) дослідити холодостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці.
Методи дослідження. Для досягнення поставлених у роботі завдань нами використовувалися методи аналізу фахової і періодичної спеціалізованої літератури, методи порівняння, синтезу і узагальнення, експериментальний метод  та ін.
Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження і включає вступ, два розділи – теоретичний і експериментальний - висновки, список використаної літератури і додатки, загальний обсяг роботи склав 45 сторінок.

 

Список використаних джерел: 
  1. Белкин М. И.  Биохимический метод определения зимостойкости озимых пшениц. – Ярославль: изд. Яросл. с/х инс-та, 1996. – 88 с.
  2. Белкин М. И. Зимостойкость растений. – М.: Изд-во АН СССР, 1971. – 616 с.
  3. Векірчик K.M. Фізіологія рослин: Практикум.- К.: Вища школа, 1984. - 238 с.
  4. Власюк П. А., Проценко Д. П. Причини загибелі та заходи, що підвищують зимостійкість озимих на Україні. – К.: Агрохім, 2004.
  5. Вобликова Т. В. О зимостойкости озимой пшеницы. // Агрохимия. – 1995. - № 1, С. 69-73.
  6. Войников В.К. Температурный стресс и митохондрии растений. Новосибирск: Наука, 1987. - 133 с.
  7. Генкель П.А. Физиология жаро- и засухоустойчивости растений. - М.: Наука, 1982. - 278 с.
  8. Генкель П.А. Фізіологія рослин. – К.: Вища школа, 1970. – 644 с.
  9. Гнетко Н.В. Растения в техногенной среде. - Минск: Наука и техника, 1989. - 206 с.
  10. Гродзинский Д.М. Надежности растительных систем. - К.: Наук. думка, 1983. - 365 с.
  11. Деверолл  Б.Дж.  Защитные механизмы растений.  -  М.: Колос, 1980. - 127 с.
  12. Загрязнение воздуха и жизнь растений /Под ред. М.Трешоу. -Л.: Гидрометеоиздат, 1988. - 534 с.
  13. Казаков Е.О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин. - К.: Фітосоціоцентр, 2000. - 272 с.
  14. Кукса М. Н. Минеральное питание и холодостойкость озимой пшеницы // Селекция и семеноводство. – 1980. - № 4. – С.23-24.
  15. Лархер В. Экология растений. - М.: Мир, 1978. - 384 с.
  16. Лебедев С.И. Физиология растений. - М.: Колос, 1982. – 463 с.
  17. Либберт Э. Физиология растений. - М.: Мир, 1976. – 580 с.
  18. Манойленко K.B. Эволюционные аспекты проблемы засухоустойчивости растений. - Л.: Наука, 1983. - 243 с.
  19. Мусієнко М. М. Фізіологія рослин.- К.: Либідь, 2005.- 808с.
  20. Николаевский B.C. Биологические основы газоустойчивости растений. - Новосибирск: Наука, 1979. - 278 с.
  21. Полевой В.В. Физиология растений. - М.: Высшая школа, 1989. - 464 с.
  22. Проценко Д.П. Фізілогія рослин. - К.: Вища школа, 1978. – 352 с.
  23. Рубин В.А. Курс физиологии растений .- М.: Высшая школа, 1976. – 435 с.
  24. Туманов И.И. Физиология закаливания и морозостойкости растений. – М.: Наука, 1979. - 350 с.
  25. Физиолого-биохимические механизмы регуляции адаптивних реакций растений и фитоценозов. - Кишинев: Штиинца, 1984. -183 с.
  26. Фізіологія рослин: практикум / під ред. Мусієнко М.М. - К: Вища школа, 1995.- 191 с.
  27. Шабельская Э.Ф. Физиология растений. - Минск: Вышейшая школа, 1987. - 320 с.
  28. Шматько И.Г., Григорюк И.А., Шведова О.Е. Устойчивость растений к водному и температурному стрессу. - К.: Наук.думка, 1989. - 221 с.
  29. Якушкина Н.И. Физиология растений. - М.: Просвещение, 1980. - 303 с.
113
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.