Структура молодіжного дозвілля

Дозвілля – діяльність у вільний час поза сферою суспільної і побутової праці, завдяки якій індивід відновлює свою здатність до праці і розвиває у собі в основному ті вміння і здібності, які неможливо вдосконалити у сфері трудової діяльності. Від уміння направляти свою діяльність у години дозвілля на досягнення загальнозначущих цілей, реалізацію своєї життєвої програми, розвиток і вдосконалення своїх сутнісних сил багато в чому залежить соціальне самопочуття людини, її задоволеність своїм вільним часом.

До специфічних рис молодіжного дозвілля відноситься перевага пошукової, творчо-експериментальної активності. Молодь схильна до ігрової діяльності, яка захоплює психіку цілком, дає постійний приплив емоцій, і важко пристосовується до діяльності одноманітної, спеціалізованої. Ігрова діяльність носить універсальний характер, вона притягує до себе людей людей практично будь-якого віку і соціального стану. По мірі втрати орієнтації на працю й інші цінності молодь іде в гру, переміщується у простір віртуальних світів. Численні спостереження за практикою підготовки і проведення молодіжних культурно-дозвільних заходів свідчить про те, що їх успіх значною мірою залежить від включення у їх структуру ігрових блоків, які стимулюють у молодих людей прагнення до змагальності, імпровізації і винахідливості.

До інших особливостей молодіжного дозвілля відноситься своєрідність середовища його протікання. Батьківське середовище, як правило, не є пріоритетним центром проведення дозвілля молоді – переважна більшість молодих людей воліють проводити вільний час поза будинком, у компанії однолітків.

Коли мова йде про вирішення серйозних життєвих проблем, молоді люди охоче приймають поради і наставляння батьків, але в області специфічних дозвіллєвих інтересів, тобто при виборі форм поведінки, друзів, книг, одягу, вони поводяться самостійно. Отже, спілкування в молодіжній компанії – це форма дозвілля, якою молода людина завжди потребує. Тяга до спілкування з однолітками пояснюється величезною потребою молоді в емоційних контактах.

Основні особливості культурного дозвілля сучасної молоді – високий рівень культурно-технічної оснащеності, використання сучасних технологій і форм, методів, естетично насичений простір і високий художній рівень процесу перебігу дозвілля.

Молодіжне дозвілля передбачає вільний вибір особистістю занять у вільний час, – це необхідний і невід'ємний елемент способу життя людини, тому дозвілля завжди розглядається як реалізація, інтересів особистості пов'язаних з рекреацією, саморозвитком, самореалізацією, спілкуванням, оздоровленням і т. д.

Структура дозвілля складається з декількох рівнів, які відрізняються своєю психологічною і культурною значимістю, емоційною вагомістю, ступенем духовної активності.

Найпростіший вид дозвілля – відпочинок. Він призначений для відновлення витрачених під час роботи сил і поділяється на активний і пасивний. Пасивний відпочинок характеризується станом спокою, який знімає втому і відновлює сили. Чим людина зайнята – не має значення, аби тільки можна було відволіктися, звільнитися від напруги, одержати емоційну розрядку. Звична проста діяльність вдома викликає настрій спокою. Це може бути перегляд газет, настільна гра, невимушена бесіда, обмін думками, прогулянка. Відпочинок такого роду не ставить перед собою далекосяжних цілей, він пасивний, індивідуальний і містить лише зачатки позитивного дозвілля. Однак такий відпочинок – невід'ємний елемент життя молоді, він служить підготовчим ступенем до більше складної й творчої діяльності.

Активний відпочинок, навпаки, відтворює сили людини з перевищенням вихідного рівня. Він дає роботу м'язам і психічним функціям, які не знайшли застосування в праці. Людина насолоджується рухом, швидкою зміною емоційних впливів, спілкуванням із друзями. Активний відпочинок, на відміну від пасивного, вимагає певного мінімуму свіжих сил, вольових зусиль і підготовки. До нього відносять фізкультуру, спорт, фізичні і психічні вправи, туризм, ігри, перегляд фільмів, відвідування виставок, театрів, музеїв, прослуховування музики, читання, дружнє спілкування.

Іншою формою дозвілля є розваги. Звичайно відпочинок і розваги тісно переплітаються одне з одним, але є й свої розходження. Традиційно «розвагами» іменують такі види діяльності у вільний час, які дають можливість повеселитися, відволікають від турбот, створюють приємні відчуття, тобто розваги завжди вимагають активності, на відміну від відпочинку, який може бути пасивним або напівпасивним. Крім того, у процесі відпочинку людина відновлює свій фізіологічний стан, а розваги необхідні для зняття психологічних стресів, перевантажень, перевтоми. Отже, розваги вимагають особливого емоційного навантаження.

З активним відпочинком пов'язана активізація духовних інтересів, які спонукають молодь до активних пошуків у сфері культури. Ці пошуки стимулюють пізнавальну діяльність особистості, яка полягає у систематичному читанні серйозної літератури, відвідування музеїв, виставок. Якщо розвага служить головним чином емоційній розрядці, то пізнання сприяє розширенню культурного кругозору, вихованню почуттів, і прояву інтелектуальної активності. Цей вид дозвілля носить цілеспрямований, систематичний характер, це оволодіння світом культурних цінностей, яке розширює межі духовного світу молодої особистості.

Пізнавальна діяльність приносить безпосереднє задоволення і має самостійну цінність для людини. при ній набирає силу найбільш серйозний спосіб проведення вільного часу, розрахований безпосередньо не на споживання, а на створення культурних цінностей – творчість. Потреба у творчості глибоко властива кожній людині, і тим більше молодій. Творчість приносить найвище задоволення і водночас є засобом духовного вдосконалення. Елемент творчості містять у собі багато форм дозвілля, причому можливість творити відкривається всім без винятку, адже кожна людина здатна до творчості. Творчою може бути будь-яка діяльність, якщо вона захоплює, вбирає в себе душевні сили і здібності людини.

До творчості як виду дозвілля відносяться декоративно-прикладний, художній і технічний види творчості. До першого відносять рукоділля, випилювання, випалювання, карбування, вирощування домашніх квітів, кулінарна творчість. Художній вид творчості містить у собі заняття літературною діяльністю, фольклором, живописом, твором музики, пісень, участь у художній самодіяльності. Технічна творчість припускає винахідництво, конструювання, раціоналізаторство.

Звичайно, дозвіллєва творчість, яка є переважно аматорською, не завжди досягає вищого, професійного рівня, проте вона, виступаючи як надійний засіб розкриття таланта кожної людини, має великий суспільний ефект.

Структура організації дозвілля сучасної української молоді, за даними, наведеним у журналі “Социс” (№ 4, 2007) представлена наступними компонентами (в 5 від частки опитаних).

Вдома:

читання книг, журналів – 54, 0;

перегляд телепередач, фільмів – 77, 6;

прослуховування радіопередач, аудіодисків – 66, 4;

народні промисли (в'язання, шиття, плетіння) – 10, 5;

художні промисли (вишивання, малювання, ліплення, фітодизайн, розпис по різних матеріалах та ін. – 11, 1;

твір (вірші, проза) – 9, 7;

комп'ютер (ігри) – 39, 7;

комп'ютер (програмування, налагоджування) – 19, 4;

спорт, здоровий спосіб життя – 44, 2;

догляд за свійськими тваринами – 28, 2;

спілкування із друзями – 73, 6;

інше – 2, 8;

не змогли відповісти – 1, 2.

Поза будинком:

клуби по інтересах (кінологи, аматори бардівської пісні, екологи, любителі баскетболу, футболу) – 9, 1;

спортивні секції 27, 4;

відвідування ковзанки, басейну, спортмайданчиків – 33, 1;

курси іноземних мов – 19, 6;

секції і гуртки технічної творчості – 1, 2;

секції і гуртки народних промислів – 0, 8;

навчання музики, танцям, малюванню і т. д. – 14, 7;

факультативи при навчальних закладах – 6, 5;

відвідування бібліотек, читальних залів – 14, 5;

відвідування кінотеатрів – 30, 0;

відвідування театрів – 32, 3;

дискотеки – 57, 3;

відвідування кафе-барів – 40, 9;

дача, присадибне господарство – 24, 2;

масові свята, гулянки – 37, 1;

професійна асоціація – 3, 6;

політичні об'єднання – 2, 4;

спілкування з однолітками у клубах вільного відвідування – 46, 4;

інше – 2, 6;

не змогли відповісти – 2.

Дані опитування свідчать про те, що основна маса сучасної молоді віддає перевагу розвагам, а також віджпочинку, причому частіше пасивному, і рідше – активному. Лише незначна частина молоді присвячує вільний час освіті, пізнанню і саморозвитку.

 

 

Андреева Г. М. Социальная психология. – М. : Аспект Пресс, 2001.

Величко С. А. Организация досуга современной молодежи // СоцИс. – 2007. – №3.

Дворецька В. Г. Соціологія: навч. посіб. – К. : Вид-во КНЕУ, 2002.

Сірий Є. В. Соціологія: спеціальні та галузеві соціології. – К. : МАУП, 2006.

Соціологія: підручник для студ. вищ. навч. закл. / за ред. В. Г. Городяненка. – К. : Вид. центр “Академія”, 2004.

Теремко В. І. Соціологія. – К. : Академвидав, 2002.