Сучасні етикетні мовні формули звертання в професійному спілкуванні

 

Вступ 

Мовний етикет

Приклади найбільш типових формул звертання

Історичні умови формування і специфіка вживання етикетних формул звертання

Історичні аспекти формування етикетних форм звертання на теренах України

Висновки

Список використаної літератури

 

 

Мова – це величне надбання людства. Вона не лише найпотужніший засіб спілкування, знаряддя мислення, а й історія народу, необхідна умова його існування. Вона є основою зростання особистості, спрямована на внутрішній світ людини та її психіку, у зовнішній світ людських взаємин. Культура особистості значною мірою залежить від бездоганного зразкового мовлення.

Між рівнем освіченості, загальної культури й рівнем мовної культури людини існує співмірність і залежність.

Додержання норм етикету пов’язане із загальною культурою людини, її самоусвідомленням, самоповагою та мірою її ставлення до інших.

Культура поведінки – це вміння тримати себе в товаристві, знання, пов’язані з професійною етикою, навички правильного поводження за столом, форми звертання до старших, жінок, співробітників, друзів – гречність і порядність у взаєминах із людьми. Нагадаємо педагогам найважливіші формули мовного етикету, використання яких допоможе їм у спілкуванні з учнями, їхніми батьками, колегами.

Відомо, що перше враження про людину складається з того, наскільки щиро і привітно вона вітається. Наше враження може бути хибним, але, незважаючи на всю логіку, люди підсвідомо орієнтуються на свої почуття під час привітання. Тому, незалежно від настрою, людині треба вітатися завжди привітно. Відомо, що поганий настрій не слід поширювати на інших людей, оскільки їх можна спровокувати на зустрічну неприязнь.

Норми і правила поведінки, що їх сповідує національна спільнота, – відтворюють рівень і стан її зрілості, досконалості, цивілізованості, самодостатності. Бо взаємини між людьми віддзеркалюють саму сутність народної психіки, народного характеру. Українство із споконвіку притаманними йому рисами – доброзичливістю, чутливістю, гуманізмом, етичною культурою – виробило розвинуту систему мовленнєвого етикету – умовних стереотипів спілкування, в підґрунті яких – прагнення до порозуміння, злагоди.

Освічена людина може осягнути кілька мов. Однак, важливо, щоб чужі мови не заступали мову своєї нації. Інтелектуальне досягнення кожної людини передбачає знання державної мови, оволодіння її літературними нормами, вироблення вміння користуватися всіма мовними одиницями залежно від умов спілкування, мети і змісту мовлення, бо мова є засобом інтелектуально культурних досягнень особистості і способом її презентації у суспільстві.

Незважаючи на широту теоретичних досліджень проблеми мовного етикету, появу цілої низки практичних посібників і підручників, питання мовної культури населення стоїть гостро, про що свідчать спостереження над усним і писемним мовленням наших співвітчизників. Низька культура мовленнєвого спілкування, недотримання комунікативних норм спричинені, на думку дослідників мовного етикету та на мій погляд, значною мірою тим, що населення не лише погано знає культурно-мовні закони, а й не враховує їх національної специфіки.

 

Слово – зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати.

М. Рильський

 

 

Відомий дослідник проблем етикету Н. І. Формановская у своїй книзі «Ви сказали: «Здрастуйте!» робить дуже точне зауваження: « Ви сказали зустрічному «Здрастуйте!». Багато це чи мало? З одного боку, начебто небагато: адже нових відомостей передано не було! Але з іншого боку, кожен знає, як неприємно вражає нас і навіть ранить відсутність очікуваного вітання «.

Слово етикет (від французького etiquette – ярлик, етикетка) визначається як сукупність правил поведінки, що стосуються ставлення до людей (поводження з оточуючими, форми звертання і вітань, поведінка у громадських місцях, манери та одяг).

Мовний етикет – це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення. Він формується історично в культурних верствах народу й передається від покоління до покоління як еталон мовленнєвої поведінки мовця, виразник загальнолюдської культури, гідності й честі.

Насправді етикетні формули не містять прямих повідомлень, але містять непрямі. Слово «здрастуйте» у повсякденному спілкуванні означає: «я хочу підтримувати з вами стосунки», а відсутність цього етикетної знака прочитується як небажання підтримувати відносини. Ось чому нормою є вітання співробітників, клієнтів, партнерів, відвідувачів не тільки на початку бесіди, а й за відсутності наміру вступити до мовної контакт. Якщо ви увійшли в кабінет колеги чи начальника, де сидять сторонні люди, прийнято вітати всіх присутніх.

Мовний етикет – це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення. Він формується історично в культурних верствах народу й передається від покоління до покоління як еталон мовленнєвої поведінки мовця, виразник загальнолюдської культури, гідності й честі.

Мовленнєвий етикет вимагає від комунікантів дотримання норм етикету спілкування. Їх розмова має бути ввічливою, статечною, пристойною, а самі співрозмовники мають виявляти один до одного уважність і повагу.

Спілкування можливе за наявності мовця, адресата, до якого звернена мова, а також мети й теми мовленнєвої діяльності. Схематично код мовленнєвої ситуації можна зобразити так: “хто – кому – чому – про що – де – коли”. Етикетною вважається тільки та ситуація, для якої суттєвими є відмінності між мовцями (їхній вік, соціальний статус, стать тощо).

Структуру мовного етикету визначають такі основні елементи комунікативних ситуацій, які властиві всім мовцям: звертання, привітання, прощання, вибачення, подяка, побажання, прохання, знайомство, поздоровлення, запрошення, пропозиція, порада,