Сучасні підходи до подолання мовленнєвих вад

Гуманістична філософія розбудови української освітньої галузі потребує розв’язання актуальних наукових і практичних завдань, зумовлених необхідністю ефективної соціалізації та адаптації осіб з особливими потребами. Це, в свою чергу, вимагає вдосконалення системи спеціальної системи освіти й виховання, що передбачає максимальне врахування індивідуальних та психофізичних особливостей дітей з особливими потребами, створення таких умов навчання і виховання, які б сприяли своєчасному всебічному розвитку особистості. 

За даними ряду досліджень відмічається тенденція до збільшення числа дітей дошкільного віку, які мають відхилення від норми в загальному й мовленнєвому розвитку. Мовне недорозвинення не дозволяє їм надалі в повному обсязі засвоювати програму загальноосвітньої школи, спричиняє труднощі оволодіння читанням і письмом.

У цьому контексті проблема аналізу підходів до подолання мовленнєвих вад дітей дошкільного віку стає особливо значущою, адже дошкільне дитинство це унікальний період у психічному розвитку дитини, який закладає підвалини її загального розвитку. Крім того в умовах тривалої несприятливої дії соціально-економічних чинників в Україні збільшилась кількість дітей з мовленнєвими вадами, які не піддаються традиційним методам корекції та лікування.

Діагностика і корекція мовлення дітей з порушеннями психофізичного розвитку – актуальний предмет практичної діяльності логопеда і його наукового пошуку, оскільки кількість дітей з мовленнєвими порушеннями неухильно зростає. Спеціальна педагогіка накопичила багату методологію та інструментарій, насамперед, у межах медико-психолого-педагогічного підходу до оцінки мовлення дітей з порушеннями психофізичного розвитку.