Сучасні підходи до реалізації дитячих громадських ініціатив у позашкільному навчальному закладі (тематична дискусія)

 

 

Соціальне замовлення суспільства школі ХХІ століття полягає у вихованні компетентнісно орієнтованої особистості, яка не тільки володіє певною сумою знань, умінь і навичок, а і здатна активно включатись у демократичні процеси, які відбуваються в нашій країні, стати учасником самоврядування народу. Одним із найважливіших факторів формування у дітей таких якостей є учнівське самоврядування.

У педагогічній науці існують різні підходи визначення поняття «самоврядування». Цим питанням займалося багато педагогів як зарубіжних, так і вітчизняних (А. Макаренко, В. Таран, М. Красовицький, Л. Новікова та ін.). У різних дослідженнях «самоврядування» розглядається і як аспект виховного процесу, і як його результат, і як форма, і як засіб, і як організація, і як школа громадськості.

Учнівське самоврядування – це, передусім, входження дитини до світу діяльності і спілкування з іншими, формування в учнів системи цінностей, які визначають їх ціннісне ставлення до навколишньої дійсності.

Участь дитини в учнівському самоврядуванні, набуття нею різноманітного досвіду, способів діяльності та статусу повноцінного члена організації є ефективним інструментом її духовного становлення як члена суспільства.

Актуальність проблеми проявляється в соціальному, психологічному та педагогічному аспектах.

Соціальний аспект: потреба сучасного суспільства організаційно сформувати соціальну активність учнів, залучити їх, використовуючи різноманітні форми громадських об’єднань, до оволодіння соціальними ролями не лише з метою збагачення досвідом взаємодії з людьми, а й для реалізації можливостей лідерського і творчого потенціалу підлітків.

Психологічний аспект: сучасне учнівське самоврядування є своєрідним шляхом пошуку учнем своєї ідентичності, пошуків себе серед однолітків, суспільства. Особиста зацікавленість дитини вільна від диктату, дитина вибирає способи виконання своїх обов’язків перед друзями, організацією, суспільством.

Педагогічний аспект: учнівське самоврядування за своєю суттю є організованою системою виховного впливу однолітків один на одного. Виховання дитини здійснюється суб’єктом – дитячим колективом. Учнівське самоврядування – посередник між світом дитини та світом дорослих – створює умови для гармонізації досвіду особистих і колективних відносин.

Бути причетним до діяльності учнівського самоврядування – не просто факт пасивної причетності, а й активної участі в реалізації його цілей, свідомого засвоєння його норм, ідентифікації, цінностей. Важливу функцію в мотивації належності виконує прийняття й усвідомлення наступності цілей, цінностей і норм, спрямованість на розвиток традицій [5, с. 6-7].

Таким чином, при організації учнівського самоврядування повинні враховуватися особливості сучасної інформаційної доби, а учнівське самоврядування має забезпечувати:

входження та адаптацію особистості до соціального середовища, його негативних впливів, освоєння існуючих соціальних зв’язків;

самостійність дітей, розвиток їхньої активності, ініціативи і творчості у повсякденній життєдіяльності;

розвиток громадської думки в дитячих колективах;

активне залучення дітей до процесів прийняття рішень на всіх рівнях;

громадське становлення особистості, включення її в суспільно-значущу діяльність;

підготовку учнів до дієвої участі в демократичному управлінні суспільством [5, с. 8].

Завданнями учнівського самоврядування є:

вироблення в учнів організаторських навичок, розвиток їх соціальної активності;

виховання у дітей почуття господаря навчального закладу, класу;

формування вмінь налагоджувати взаємодію, співпрацю на принципах партнерства;

виховання у підлітка почуття власної причетності до розвитку суспільства, держави;

виховання в учнів таких якостей, як відповідальність за доручену справу, колектив; принциповість – уміння належним чином сприймати критику, давати об’єктивну оцінку власним вчинкам і оточуючим; самостійність – готовність залежно від конкретних умов знаходити правильні рішення, долати труднощі; ініціативність – уміння вносити в будь-яку справу свої думки, пропозиції;

удосконалення управління позашкільним закладом, оскільки передача деяких організаторських функцій дітям вивільняє час педагогів для розв’язання складних виховних проблем [5, с. 12].

Поле дії учнівського самоврядування в позашкільному навчальному закладі включає:

забезпечення порядку в навчальному закладі, організацію чергування в навчальному закладі, творчих об’єднаннях;

організацію дозвілля на перервах;

проведення зборів, конференцій, виставок;

організацію самообслуговування, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог;

організацію роботи зі збереження майна позашкільного навчального закладу, підручників; економне використання води, електроенергії, тепла;

організацію роботи щодо благоустрою території закладу, мікрорайону;

керівництво роботою гуртків, секцій у молодших школярів;

підготовку і проведення конкурсів, свят, змагань, акцій, фестивалів;

заслуховування звітів органів учнівського самоврядування;

проведення соціологічних досліджень із проблем життєдіяльності учнівських колективів;

участь у розробці плану роботи на новий навчальний рік;

участь у проведенні педагогічних рад, на яких розглядаються питання життєдіяльності дитячих колективів [5, с. 13].

Учнівське самоврядування в навчальному закладі – це не лише проблема учнів, а загальна педагогічна проблема, основою стратегії якої є послідовне створення за допомогою органів учнівського самоврядування духовно-морального клімату взаємних стосунків, утвердження учнів у ролі організаторів і відповідальних за якість життя колективу, перетворення їх на суб’єкт використання і самовиховання.

Важливим критерієм ефективності учнівського самоврядування є послідовне збагачення життєвих цілей і внутрішнього духовного світу кожного члена колективу через привабливість соціально значущих ініціатив, емоційну єдність усіх його членів. Під цим кутом зору треба розглядати діяльність педагогів, їх характер дій щодо змісту і результативності ініціативного учнівського самоврядування [5, с. 14].

Робота дітей з учнівського самоврядування передбачає: