Судово-психологічна експертиза в кримінальному процесі

 

 

 

1. Використання спеціальних психологічних знань у кримінальному процесі

2. Призначення судово-психологічної експертизи й організація її провадження

3. Види СПЕ та особливості формулювання питань при їх призначенні.

4. Взаємодія та процесуальні відносини між слідчим та експертом-психологом.

 

 

1. В. В. Юридична психологія: Навчальний посібник. – К. : «Каравела»; Львів: «Новий світ-2000», «Магнолія плюс» 2003. – 376 с.
2. Васильев В. Л. Юридическая психология: Учебник для вузов. – 5-е изд., перераб. и доп. – СПб. : Питер, 2003. -656 с.
3. Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 424 с.
4. Коробицына М. Б. Психологическое исследование в структуре судебной экспертизы. Учебное пособие. – Одеса: Астропринт, 2008. – 68 с.
5. Мамайчук И. И. Експертиза личности в судебно-следственной практике. Учебное пособие. СПб. : Речь, 2002. – 225 с.
6. Нагаев В. В. Основы судебно-психологической экспертизы: Учеб. пособие для вузов. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 333 с. 14.
7. Нор В. Т., Костицкий М. В. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе. – К. : Вища шк., 1985. – 56 с.
8. Юридическая психология (хрестоматия). Раздел 4. Судебно-психологическая експертиза. / Сост. и общ. редакция Т. Н. Курбатовой. СПб. : Питер, 2001. – 480 с.

 

 

1. Коченов М. М. Введение в судебно-психологическую экспертизу. М., 1991,
2. Кудрявцев И. А. Судебная психолого-психиатрическая экспертиза. М„ 1988.
3. Справочник следователя. Практическая криминалистика: подготовка и назначение экспертиз: Практическое пособие. М„ 1992. Вып. 3.

 

 

При розслідуванні злочинів і розгляді справ у суді виникає потреба у використанні спеціальних психологічних знань. Кримінально-процесуальний закон установлює дві основні форми використання спеціальних знань:

1) участь спеціаліста у слідчих діях (наприклад, участь психолога при проведенні допиту неповнолітнього) ;

2) призначення і провадження судових експертиз.

Судово-психологічна експертиза – це експертне дослідження, предметом якого є факти, що належать до психічної діяльності людини і мають значення для органів правосуддя.

Об'єктом дослідження судово-психологічної експертизи є психічні прояви людини, які не виходять за межі норми, тобто не викликають сумнівів в її психічній повноцінності. Судово-психологічна експертиза спрямована на дослідження змісту і структури індивідуальної свідомості й поведінки людей у процесі здійснення тих чи інших дій або відображення явищ навколишньої дійсності. За допомогою судово-психологічної експертизи можна отримати дані, які дозволяють зрозуміти і правильно оцінити особливості психічної діяльності й проявів людей, що мають значення для висновків правового характеру. Зокрема, висновки експертів-психологів сприяють правильній оцінці показань свідків, потерпілих, обвинувачених у разі, якщо вони викликають сумніви у своїй достовірності; неповнолітніх – коли передбачається, що їх показання мають фантастичні нашарування; обвинувачених – коли їхні дії неадекватні їх станам і властивостям тощо.

До компетенції (основних напрямів) судово-психологічної експертизи можуть належати:

1) встановлення здатності неповнолітніх обвинувачених цілком усвідомлювати значення своїх дій і визначення ступеня їх здатності керувати цими діями;

2) встановлення принципової здатності психічно здорових свідків і потерпілих правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, і давати про них правильні показання;

3) встановлення, чи перебував обвинувачений у момент вчинення злочину в стані фізіологічного афекту;

4) встановлення, чи перебував обвинувачений в емоційному стані, який істотно впливає на здатність правильно усвідомлювати явища дійсності, зміст конкретної ситуації і на здатність довільно регулювати свою поведінку;

5) встановлення здатності психічно здорових потерпілих у справах про зґвалтування (передусім неповнолітніх) розуміти характер і значення дій, які застосовані до них, і чинити опір;

6) установлення принципової можливості виникнення у суб'єкта в конкретній ситуації різноманітних психічних станів, які роблять неможливим або істотно утруднюють виконання професійних функцій у галузі управління сучасною технікою;

7) встановлення у суб'єкта індивідуально-психологічних особливостей, здатних істотно впливати на зміст і спрямованість дій у конкретній ситуації;

8) встановлення, чи перебував померлий у період, який передував смерті, у психічному стані, що схилив до самогубства, і, якщо перебував у цьому стані, чим він міг бути викликаний.

Наведений перелік не вичерпує всього кола питань, що можуть виникнути в процесі судочинства. Обставини, з'ясування яких може мати значення для розслідування і судового розгляду, різноманітні й нерідко диктуються конкретною ситуацією.

Підставами для призначення судово-психологічної експертизи є:

1) відставання рівня психічного розвитку від вікової норми;

2) перенесення підозрюваним, свідком, потерпілим психічних захворювань, наявність психопатологічних станів;

3) перенесення або наявність соматичних захворювань (особливо хронічних, інфекційних або невиліковних) у підсудного, потерпілого, свідків;.

4) наявність особливостей, що свідчать про надзвичайну неврівноваженість, емоційність, агресивність; розладів у таких психічних процесах, як сприйняття, увага, пам'ять, мислення;

5) наявність окремих ознак (у ситуації або в поведінці підсудного), що свідчать про можливість вчинення злочину в стані сильного душевного хвилювання;

6) сумнів у вірогідності показань свідка, потерпілого, що явно суперечать характеру ситуації, іншим даним;

7)